:
Коментована стаття регламентує порядок ідентифікації товарів, транспортних засобів, приміщень та інших місць під час здійснення митного контролю.
Митні орган, з метою виконання покладених на них завдань, мають право здійснювати ідентифікацію товарів, які знаходяться під митним контролем. Законодавець встановлює, що ідентифікація, як форма митного контролю, здійснюється шляхом накладення митних забезпечень: одноразових номерних запірно-пломбувальних пристроїв, печаток, голографічних міток, нанесення цифрового, літерного чи іншого маркування, ідентифікаційних знаків, проставлення штампів, взяття проб і зразків, складання опису товарів і транспортних засобів, креслень, масштабних зображень, виготовлення фотографій, ілюстрацій, використання товаросупровідної документації тощо.
Засоби ідентифікації повинні відповідати таким вимогам:
- неможливість підробки відтисків (щодо печаток, штампів, підписів, маркувань);
- неможливість порушення без видимих слідів цілісності атрибутів (щодо пломб, клейких стрічок, замків);
- стійкість штемпельних і відтискних матеріалів та засобів письма (паст, чорнил, пломб, клейових покрить) до зовнішніх кліматичних впливів.
Товари повинні бути ідентифіковані митним органом відправлення і митним органом призначення. Ідентифікація проводиться для виключення випадків вилучення товарів без дозволу митних органів.
Ідентифікація товарів митним органом призначення може проводитися шляхом перевірки засобів ідентифікації митного органу відправлення, проведення ідентифікаційного догляду і здійснення митного контролю та в інших формах, передбачених чинним митним законодавством.
При проведенні митного контролю, перед посадовими особами митних органів постають проблеми, пов'язані з необхідністю визначення якісних характеристик товарів та транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України. Для цього використовуються такі засоби ідентифікації:
Електронні ваги. Для визначення ваги дорогоцінних каменів та металів, а також для зважування речовин при проведенні лабораторних аналізів використовуються електронні презенційні ваги. Для зважування багажу та великовантажних транспортних засобів застосовуються ваги, розраховані на відповідну вагу і виконання у стаціонарному або портативному варіанті.
Детектори дорогоцінних металів. Тестер золота (типу "Gold star") призначений для швидкого і точного визначення вмісту золота різних кольорів від 210 до 958 проби, дослідження покритих золотом чи золотовмісних металів. Додатково цей прилад визначає платину і паладій.
Індикатор дорогоцінних металів "Тест" використовується для експрес-контролю дорогоцінних металів на поверхні досліджуваного зразка.
Детектори діамантів. Портативні детектори діамантів "Diatest" та 'Diamond star" використовуються для визначення в оперативних умовах природних діамантів та їх штучних імітацій.
Детектор наркотиків. Детектор "Канабіса", або детектор наркотичних речовин "САС", призначений для виявлення головних рослинних наркотичних речовин, які не піддавалися попередній хімічній обробці. За допомогою приладу можна виявити такі речовини, як гашиш, марихуану.
Детектори валюти. Детектори валюти "Super skan" та "МD-23" використовуються для визначення справжності іноземної валюти . Принцип дії базується на наведенні струму в магнітній головці приладу при проходженні по її поверхні банкноти.
Дозиметри. Переносний мікропроцесорний дозиметр РМ-1202 призначений для вимірювання потужності польової еквівалентної дози та накопиченої дози гамма-випромінювання. Дозиметр ДКС-04 використовується для виявлення й оцінювання за допомогою звукової та світлової сигналізації щільності токів теплових нейтронів, рентгенівського гамма- та жорсткого бета-випромінювань, а також для вимірювання потужності експозиційної дози рентгенівського та гамма-випромінювання. Дозиметр ДБГ-01С "Синтекс" застосовується для вимірювання потужності еквівалентної дози зовнішнього гамма-випромінювання, відображення результату на цифровому індикаторі за якісного оцінювання інтенсивності гамма-випромінювання за допомогою звукової сигналізації. Дозиметри використовуються для оперативного оцінювання радіаційного стану приміщень, вантажів або місцевості.
Каратоміри. За допомогою каратоміра "Leveridg" визначають розмір, перснів, приблизну вагу перлів та дорогоцінних каменів в оправі та без неї.
Комплекти хімічних реактивів. Комплект індикаторів вибухових речовин призначений для виявлення таких вибухових речовин.
Комплекти хімічних реактивів: "Faurot" використовується для дослідження документів зі зміненим початковим змістом з метою виявлення слідів виправлення, а також дописаних і витравлених записів; "NIK-1" застосовується для швидкої перевірки та розпізнавання ліків, наркотиків або галюциногенів; "Canabishray" дозволяє здійснити швидку й надійну перевірку наявності гашишу та марихуани; "Негосоl" призначений для виявлення кокаїну; "ЕХРRАY" - бомб та вибухівки; "Нарет-М" та "Нарет-В" використовуються для пробірного визначення вмісту золота, срібла та платини у виробах з них в умовах митного догляду; "Неlling" застосовується для визначення проби дорогоцінних металів.
Для ідентифікації товарів та інших предметів при проведенні митного контролю посадові особи митних органів мають право залучати спеціалістів лабораторії регіональних митниць. Митні лабораторії входять до єдиної системи митних органів України. А основні завдання, які покладені на ці структурні підрозділи ДМСУ, детальніше див. у коментарі до ст. 18 МК.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Судова практика у справах про коригування митної вартості товару - статті 55, 58-64 Митного кодексу України
Відповідно до статті 55 МКУ орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом.
При цьому в разі здійснення коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів чи за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу до того ж зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).
Разом із тим стаття 64 МКУ, яка регулює застосування резервного методу, не вимагає від органів доходів і зборів наводити такі пояснення. Частина друга цієї статті передбачає лише те, що митна вартість, визначена за резервним методом, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Очевидно саме у зв’язку з наведеним положенням МКУ у судовій практиці зустрічаються судові рішення, в яких суди визнають правомірним підхід органів доходів і зборів, за якого у графі 33 рішення про коригування митної вартості вказуються лише реквізити вантажних митних декларацій, цінова інформація з яких була використана для коригування; жодних пояснень органів доходів і зборів не наведено.
Наприклад, Одеський окружний адміністративний суд у справі № 815/3804/14 встановив, що у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів зазначалося лише таке: митна вартість імпортованого товару не могла бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до вимог ст. 58 МК України у зв'язку з тим, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості в результаті аналізу поданих для підтвердження митної вартості документів виявлено, що документи містять розбіжності та неточності. Однак, незважаючи на цю обставину, суд визнав правомірним рішення Південної митниці про коригування митної вартості товарів на основі рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено за митною декларацією № 500060001/2013/050044 від 13 листопада 2013 року (постанова від 7 жовтня 2014 року, ЄДРСР – 40973957).
Натомість Вищий адміністративний суд України напрацював правову позицію, відповідно до якої рішення не може бути визнане правомірним, якщо у ньому не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційні умови тощо та не зазначено докладної інформації та джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Так, у справі № 808/212/15 суд касаційної інстанції підтримав суди першої та апеляційної інстанцій, які «враховуючи вимоги Митного кодексу України та посилаючись на те, що позивачем для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару подано всі документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, та в повному обсязі виконано всі вимоги митного органу щодо надання додаткових документів, дійшли висновку, що Запорізькою митницею у графі 33 спірних рішень, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначено докладної інформації та джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Таким чином, суди правильно вказали на те, що митним органом неправомірно прийняті рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000276/1 від 17.07.2014 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00465 від 17.017.2014» (ухвала від 3 липня 2015 року, ЄДРСР – 46545474).
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року (ЄДРСР – 42495140), підтримана Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 4 червня 2015 року (ЄДРСР – 44834420). Так само Полтавський окружний адміністративний суд у справі № 816/2913/14 дійшов висновку, що «саме лише зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів реквізитів раніше оформленої митної декларації з вищим рівнем митної вартості не може вважатися належним підтвердженням обґрунтованості коригування митної вартості без дослідження митної декларації іншого митного оформлення з доданими до неї документами» (від 12 вересня 2014 року, ЄДРСР – 40557368). Наведена позиція була підтримана Вищим адміністративним судом (ухвала від 10 листопада 2014 року, ЄДРСР - 41392078).
Такий підхід суду касаційної інстанції узгоджується з положеннями пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МКУ про те, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити не лише наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, але й обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Отже, суди повинні мати на увазі, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Джерело: http://www.vasu.gov.ua