Стаття 317-1. Пред’явлення вимог особам, на яких покладається обов’язок із сплати митних платежів

1. Митний орган, відповідальний за здійснення контролю сплати митних платежів, на підставі наявної інформації, документів та відомостей, у тому числі відомостей щодо результатів контролю товарів під час їх поміщення в митний режим та/або під час завершення такого режиму, визначає момент виникнення обов’язку із сплати митних платежів відповідно до статті 289 цього Кодексу та здійснює розрахунок суми митних платежів відповідно до законодавства України з питань митної справи.

2. Митний орган, відповідальний за здійснення контролю сплати митних платежів, не пізніше трьох робочих днів після розрахунку суми митних платежів складає та направляє вимогу про сплату митних платежів за формою, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, кожній особі, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів, відповідно до частин першої і третьої статті 293 цього Кодексу.

Вимога, зазначена в абзаці першому цієї частини, не направляється у таких випадках:

{Абзац другий частини другої статті 317 - 1 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 }

розмір несплаченої суми митних платежів щодо товарів, зазначених в одній митній декларації, становить менше 20 гривень;

{Абзац частини другої статті 317 - 1 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 }

використання згідно з частиною одинадцятою статті 55 цього Кодексу забезпечення сплати митних платежів, наданого у формі грошової застави;

{Абзац частини другої статті 317 - 1 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 }

в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

{Абзац частини другої статті 317 - 1 в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024 }

3. Особа, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів відповідно до частин першої і третьої статті 293 цього Кодексу, протягом 10 робочих днів з дня отримання вимоги про сплату митних платежів відповідно до частини другої цієї статті зобов’язана перерахувати належну суму митних платежів до державного бюджету.

4. У разі невиконання обов’язку із сплати митних платежів, забезпеченого грошовою заставою, сума грошових коштів, внесених/переказаних як грошова застава, перераховується до державного бюджету в рахунок сплати суми митних платежів наступного робочого дня після завершення строку сплати митних платежів відповідно до частини третьої цієї статті.

У разі невиконання обов’язку із сплати митних платежів, забезпеченого гарантією, митні органи вживають заходів відповідно до статті 317 - 2 цього Кодексу.

{Частина четверта статті 317 - 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 }

5. Митні формальності у разі невиконання обов’язку із сплати митних платежів, забезпеченого на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року або на умовах Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік) із застосуванням книжок (карнетів) А.Т.А. чи книжок (карнетів) CPD, здійснюються відповідно до положень зазначених конвенцій.

6. Особа, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів, має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів відповідно до глави 4 цього Кодексу.

7. У разі якщо будь-яка з осіб, на яких покладено обов’язок із сплати митних платежів, виконала такий обов’язок у повному обсязі, обов’язок із сплати митних платежів інших осіб вважається виконаним та припиняється.

У разі якщо будь-яка з осіб, на яких покладено обов’язок із сплати митних платежів, виконала такий обов’язок частково, обов’язок із сплати митних платежів інших осіб зменшується на суму частково виконаного обов’язку із сплати митних платежів.

{Статтю 317 - 1 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 }

8. У разі невиконання або неповного виконання особою, на яку покладено обов’язок із сплати митних платежів, протягом строку, визначеного частиною третьою цієї статті, обов’язку із сплати грошового зобов’язання, забезпеченого у спосіб, визначений пунктами 2-5 статті 308 цього Кодексу, обов’язок із сплати митних платежів покладається на гаранта в межах суми наданого забезпечення.

У разі відсутності забезпечення сплати митних платежів, звільнення від гарантії або надання забезпечення сплати митних платежів у спосіб, визначений пунктами 4-5 статті 308 цього Кодексу, несплачена в порядку та в строки, встановлені цим Кодексом, сума грошового зобов’язання вважається податковим боргом особи, зазначеної у частині першій статті 293 цього Кодексу, та стягується в порядку та строки, встановлені Податковим кодексом України.

{Статтю 317 - 1 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 }