Чи законне звільнення вчителя за фото в купальнику: висновки ВС КЦС у справі № 568/879/17 від 21 березня 2019 року

Справа набула розголосу у травні 2018 року - тоді, вчительку - що займала посаду вихователя Бугаївського дошкільного навчального закладу «Дивосвіт» Радивилівського району Рівненської області, було звільнено із займаної посади на підставі пункту 3 частини першої статті 41 КЗпП України - за вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи.

Зі змісту наказу про звільнення вбачалося, що підставою для звільнення позивача є: введення завідувачки в оману при влаштуванні на роботу щодо перебування нею в той час на денній формі навчання у ВНЗ; знаходження позивачем в неадекватному стані під час проведення урочистих заходів, вчинення нею бійки та висловлювання нелітературною лайкою на адресу місцевих жителів (що завідувач так і не смогла підтвердити доказами); розповсюдження у соціальних мережах (інтернет-спільнотах) ряду світлин, що засвідчують аморальну поведінку вихователя.

Звільнена вчителька, звичайно що не погодилась із прийнятим рішенням. І це справедливо - адже фото було з відпочинку, не містило жодно аморального контексту. На мою думку, само по собі фото в купальнику - навіть для вчителя, не може вважатися аморальним проступком і призводити до звільнення. Все інше, що завідувач написала в обґрунтування звільнення - заперечувалось.

Вчитель звернулась за захистом до суду, де просила звільнення визнати незаконним, поновити її на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати завдану їй моральну шкоду у 50 000 грн. Вона вказувала на недоведеність фактів вчинення нею аморального проступку, порушення порядку розгляду профспілковим комітетом подання про її звільнення, а також ненадання їй завідувачем копії наказу про її звільнення.

Судом першої інстанції позов задоволено частково. Фактично, суд відмовив в частині стягнення такої суми компенсації моральної шкоди, стягнувши лише 5000 грн. з роботодавця.

Судом встановлено відсутність конкретних фактів, зафіксованих в офіційних документах, що вказували б на аморальну поведінку вчителя, як вихователя навчального закладу. Обставин вчинення позивачем аморального проступку, як при виконанні трудових обов'язків, так і не пов'язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті), судом - не встановлено.

Апеляційний суд підтримав рішення суду першої інстанції. Таким чином, суди не знайшли нічого аморального і у фотографіях вчительки, за які її було звільнено.

Проте - роботодавець подав касаційну скаргу, в якій наголошував на залишення судом поза увагою письмових доказів, а саме: депутатського звернення та письмового звернення жителів села Сестрятин Радивилівського району, що, на думку останнього, містять факти аморальної поведінки позивача. Разом із роботодавцем, подала касаційну скаргу і завідувач.

У касаційній скарзі завідувача Бугаївського ДНЗ «Дивосвіт», остання стверджувала про перебування вчительки у нетверезому стані під час проведення урочистих заходів та влаштування нею бійки. Решта доводів зводилась до посилань на порушення судами норм процесуального права, що є аналогічними доводам касаційної скарги, поданої роботодавцем.

Водночас, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, та залишив рішення про поновлення позивачки на посаді вихователя - без змін.

ВС КЦС, вказав, наступне:

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 41 КЗпП України вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи, є підставою для розірвання трудового договору з працівником.

У постанові Верховного Суду України від 11 лютого 2015 року у справі № 6-248цс14 зроблено висновок, що звільнення працівника, який виконує виховні функції та який вчинив аморальний проступок, допускається за наявності двох умов:

1) аморальний проступок повинен бути підтверджений фактами;

2) вчинення проступку несуміснез продовженням роботи, що має виховну функцію.

Таке звільнення допускається за вчинення аморального проступку як при виконанні трудових обов'язків, так і не пов'язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті). Зокрема, аморальним проступком є винне діяння, що суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту трудової функції, тим самим дискредитуючи службово-виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб.

Згідно висновку, зробленого Верховним Судом України у постанові від 22 березня 2017 року у справі № 6-3135цс16, працівники, які виконують виховну функцію, - вчитель, педагог, вихователь - зобов'язані бути людиною високих моральних переконань та бездоганної поведінки. Особистий приклад викладача та його авторитет і високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні свідомості молоді. Тому якщо педагог недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, іншими особами, порушує моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути звільнений з роботи.

Отже в цій справі - за відсутності належних та допустимих доказів вчинення вчителькою аморального проступку, як при виконанні трудових обов'язків, так і не пов'язаного з ними, та за невстановлення судами таких обставин під час розгляду справи, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що вона була звільнена з посади вихователя - без достатніх підстав.

Таким чином, суди не знайшли аморальної поведінки виховательки (вчительки), у розповсюджені в соціальних мережах (інтернет-спільнотах) ряду світлин в купальнику.

​​Джерело: юридичний ресурс Протокол.