Blockchain-кадастр, як Держгеокадастр народив мишу!

Добре відомо, що сучасному чиновнику, аби отримати імідж рішучого реформатора, достатньо вивчити декілька модних слів, таких як «бігдейта», «аджайл», ну і, звичайно, blockchain, повідомляє agropolit.com. Потрібна чи ні ця чи інша технологія, а також – чи буде на практиці використовуватися у роботі органів влади – то вже діло десяте! Головне – затвердити «концепцію», погратися у який-небудь «пілотний проект» за кошти добросердних донорів, намалювати презентацію та похизуватися із нею перед камерами. Так, і сталося у червні 2017 року: «модні реформи» добралися і до Державного земельного кадастру, бо уряд мав необережність «погодитися» із пропозицією Мінагрополітики та Держгеокадастру щодо використання у його роботі системи зберігання та захисту даних blockchain.

Читати до теми: Земельний Blockchain – (не) довіряти?

Для початку слід пояснити, що Державний земельний кадастр – це спеціальна інформаційна система, у якій держава має зберігати офіційні відомості про межі земельних ділянок, їх цільове призначення, обмеження у використанні земель, оцінку земель, межі адміністративно-територіальних одиниць та, навіть, державний кордон України. Інформація, що міститься у земельному кадастрі, є критично важливою для надійного гарантування прав на нерухоме майно, а також – оподаткування землевласників та землекористувачів. Всі зазначені відомості до кадастру вносяться спеціальними чиновниками – кадастровими реєстраторами, а широка громадськість може ознайомитися із частиною кадастрових відомостей на публічній кадастровій карті в Інтернеті.

Читати до теми: Держгеокадастр потрібно терміново дооцифрувати

В свою чергу, технологія blockchain являє собою базу даних у формі вибудуваного за певними правилами безперервного ланцюжка блоків, що містять інформацію та зберігаються на безлічі різних комп'ютерів незалежно один від одного. Таким чином, коли ідея «кадастру на blockchain була вкинута у медіа-простір, професійна спільнота після короткого періоду «офігєванія», почала шукати відповідь на ключові питання: яка ж інформація буде зберігатися у «ланцюжках»? Якщо це будуть межі ділянок, то до чого тут «ланцюжки»? Чи дійсно стане кадастр повністю розподіленим? Чи треба тепер буде запровадити принципово нове програмне забезпечення для ведення кадастру? А що робити зі старим, на яке свого часу викинули шалені гроші? Невже кожен бажаючий зможе завантажити всю кадастрову базу даних кадастру на власний комп’ютер? Що робити із комплексною системою захисту інформації у земельному кадастрі, яку ледь-ледь змогли запровадили у середині 2016 року? Ці та інші питання спочатку дуже бентежили.

Читати до теми: Озвучено ризики і проблеми запровадження земельного кадастру на базі Blockchain

Проте, після офіційної презентації «нової технології», фахівці, нарешті, зітхнули із полегшенням – як виявилося, весь blockchain звівся до проставляння на витягах із кадастру хеш-тегу, за допомогою якого стало можливим перевірити «справжність» папірців, які видають територіальні органи Держгеокадастру. В принципі, цю, не бозна яку складну дію, можна було зробити і раніше через електронні сервіси кадастру, використовуючи серію та номер документу. Проте тепер це вже стало blockchain!

Читати до теми: Блокчейн допоможе очистити агроринок від поганих гравців

Звичайно, на нову структуру базу даних ніхто не перевів, розподіленість її зберігання не запроваджувалася, а Transparency International урочисто отримала на «відповідальне зберігання» особливо нікому не потрібну базу виданих кадастрових виписок. Проте, очевидним досягненням проведеної «реформи» стала ціла низка пафосних презентацій для вітчизняної публіки, а міжнародним партнерам, в чергове, можна було порозказувати про «рішучі зміни» та неймовірно прогресивний український земельний кадастр. Ну а найголовніше, що земельний кадастр, в принципі, від blockchain майже не постраждав. Навіть гірше, чим було, не стало. А це, у нинішні часи, також є безумовним досягненням.

Автор новини: Андрій Мартин

Фото: Фокус