11.09.2016 | Автор: Шахторин Артем Сергеевич
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Алименты в размере 1/2 части от всех видов доходов – реально!

Фабула судебного акта: В связи с осуществлением адвокатской деятельности, по поручению клиента было составлено исковое заявление о взыскании алиментов на содержание ребенка и подготовлен необходимый пакет документов для последующей подачи в Солонянский районный суд Днепропетровской области. 

На свой страх и риск, в просительной части иска просили взыскать с отца ребенка (ответчика) алименты в размере половины всех его доходов ежемесячно, вместо ¼ части, устоявшейся практикой судебной системы. Суды, как правило взыскивают ¼ (25%) от всех видов заработка (дохода) ежемесячно, но не менее 30% прожиточного минимума для ребенка соответствующего возраста. 

06.08.2015г. наш риск был оправдан, Солонянским районным судом Днепропетровской области, удовлетворен иск клиента. Взыскано с ответчика алименты в размере ½ части его доходов.

На сегодняшний день, решение находится на принудительном исполнении в отделе государственной исполнительной службы.

Анализируйте судебный акт: Позитивний висновок молекулярно-генетичної експертизи не став для суду підставою для задоволення позову про визнання батьківства ( Апеляційний суд Дніпропетровської області, справа №204/1621/14-ц)

Дозвіл суду на виїзд дитини за меджі України без згоди батька не абсолютний, а отримується кожен раз із зачначенням країни та строку перебування дитини (ВССУ від 16 березня 2016р. у справі № 6-33303ск15)

Порядок спілкування та способи участі у вихованні малолітньої дитини можуть бути змінені судом (Ухвала Вищого спеціалізованого суду, судді Гулька Б. І., Луспеник Д. Д., Хопти С. Ф.)

Додаткові витрати для навачання повнолітніх дітей за ст. 185 СК України не стягуються з батьків - треба стягувати аліменти за ст. ст. 199,180-184 СК України (Постанова ВСУ від 24 лютого 2016р. у справі № 6-1296цс15)

Справа № 192/938/15-ц

Провадження № 2/192/362/15

                                                                                                               

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

 

"06" серпня 2015р. СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого- судді Омелюх В.М.,

при секретарі - Рейді Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Солоне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, посилаючись на те, що вона з 02 липня 2010 року знаходиться з відповідачем в шлюбі, який зареєстровано Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, в період якого у них народилась спільна неповнолітня дитина - донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з нею та знаходиться на її утриманні, так як з серпня 2014 року з відповідачем вони припинили сімейно-шлюбні відносини та проживають окремо.

25 березня 2011 року лікарсько-консультативною комісією у доньки було встановлено захворювання - дитячий церебральний параліч, подвійна геміплегія та визнано інвалідом до 18 років, внаслідок чого дитина потребує особливого домашнього догляду, материнської турботи, постійного контролю стану здоров’я, необхідно регулярно робити аналізи та щорічно проходити повне медичне обстеження.

У зв’язку з станом здоров’я дитини вона змушена була за місцем роботи взяти відпустку без збереження заробітної плати і на даний час отримує лише дохід у вигляді державної допомоги у розмірі 1696 гривень 30 копійок щомісячно, якої не хватає на утримання доньки, придбання необхідних медикаментів, засобів гігієни, забезпечення нормальних умов її проживання та інше, на що вона витрачає не менше 5000 гривень щомісячно.

Відповідач добровільно не приймає участі в утриманні дитини, а домовленості щодо сплати аліментів на утримання доньки між ними не досягнуто. Вважає, що з відповідача необхідно стягнути аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/2 частини його прибутків, оскільки з 01 січня 2015 року встановлено прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років в розмірі 1032 гривні, а відповідач працює на посаді продавця ТОВ «Фуззі Фуд»», де отримує заробітну плату у розмірі близько 3800 гривень щомісячно, тому зобов’язаний та має можливість сплачувати аліменти в зазначеному розмірі.

Позивачка, яка належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи(а.с.21,23), у судове засідання не з’явилась, надавши суду письмову заяву (а.с.31), за якою вона прохала розглядати справу у їх відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та прохала їх задовольнити.

Відповідач, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с.22,24), у судове засідання не з’явився, надавши суду письмову заяву (а.с.32-34), за якою прохав розглядати справу у його відсутність, позов визнав та не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання доньки у розмірі ? частини його прибутків щомісячно.

В зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи та подали письмові заяви про розгляд справи у їх відсутність, суд у відповідності з ч.2 ст.197 ЦПК України ухвалив здійснювати розгляд справи у відсутність сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст.10,11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим законом.

Згідно статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, діючої на Україні з 27 вересня 1991 року "держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей".

Статтями 180-182 СК України передбачено, що батьки зобов’язані матеріально утримувати своїх неповнолітніх дітей, при цьому при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інших обставин, що мають істотне значення, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Положеннями ч. 1 ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Судом встановлено, що позивачка з 02 липня 2010 року знаходиться з відповідачем в шлюбі, який зареєстровано Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис №378, в період якого у них народилась спільна неповнолітня дитина - донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6), яка після припинення сторонами в серпні 2014 року спільного проживання згідно довідки Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області №356 від 04 червня 2015 року проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні (а.с.11), в той час як відповідач проживає в іншому населеному пункті, що вбачається як з копії його паспорта, відомостей адресно-довідкового сектору підрозділу ГУМВС, УДМС України в Дніпропетровській області (а.с.8,26,33), так підтверджується і поданими до суду письмовими заявами сторін, з яких вбачається, що вони проживають в різних населених пунктах (а.с.31,32), при цьому відповідач позивачці добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, а домовленості щодо розміру та порядку сплати такої допомоги між ними не досягнуто.

Відповідач працевлаштований продавцем продовольчих товарів ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД», де отримує постійний дохід у вигляді заробітної плати у розмірі близько 3000 гривень, що підтверджується довідкою ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» від 16 червня 2015 року №010283/УРЦ (а.с.34), в зв’язку з чим аліменти з відповідача на утримання неповнолітньої дитини необхідно стягнути в примусовому порядку в частці від заробітку відповідно до положень ст.183 та ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України від дня пред’явлення позову до досягнення неповнолітньою дитиною повноліття, оскільки права та обов’язки кожного з батьків є рівними за законом.

З урахуванням зазначеного, суд при визначенні розміру аліментів відповідно до ст. 182 СК України враховує визнання позову відповідачем згідно поданої до суду письмової заяви (а.с.32), матеріальне становище платника аліментів, який отримує прибутки у вигляді заробітної плати за місцем роботи на посаді продавця промислових товарів в ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД», магазин №242_С, стану здоров’я як відповідача, так і дитини, яка згідно медичного висновку №7 від 25 березня 2011 року та довідки дитячої поліклініки державного закладу «Спеціалізована медична частина №6» є дитиною інвалідом віком до 18 років, внаслідок чого потребує лікування та домашнього догляду (а.с.11), її віку та потреб, на які позивачка витрачає близько 5000 гривень щомісячно (а.с.4-5), відсутності можливості у позивачки отримувати прибутки за місцем роботи, де їй надана відпустка без збереження заробітної плати по догляду за дитиною, що потребує індивідуального догляду, в період з 11 лютого 2015 року по 11 лютого 2016 року (а.с.12,13), наявності прибутків у позивачки лише у вигляді державної соціальної допомоги дітям-інвалідам у розмірі 1696 гривень 30 копійок (а.с.12) та вважає необхідним у відповідності зі ст.183 СК України стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/2 частини його прибутків щомісячно до досягнення дитиною повноліття, оскільки права та обов’язки кожного з батьків є рівними за законом, в тому числі і по утриманню дітей. Будь-яких інших доказів на підтвердження матеріального стану, стану здоров’я як відносно дитини, так і відносно відповідача, а також витрат позивачки на утримання доньки сторонами суду не надано, а інших утриманців відповідач не має.

Крім цього, в зв’язку із задоволенням позову, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір, оскільки позивачка при зверненні з позовом до суду звільнена від цих витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.180-182, 183, ч.1 ст.191 Сімейного Кодексу України, ст.ст.10, 11, 57, 60, 209, 212-215, 367 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/2 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 червня 2015 року до досягнення дитиною повноліття, допустивши негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: суддя

25
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення