23.11.2016 | Автор: LEXLIGA
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Аграрні розписки: реалії й перспективи

Світова фінансова криза, яка також в значній мірі зачепила і Україну, спричинила різке зниження рівня ліквідності банків та, як наслідок, значного зниження об’єму кредитування бізнесу. Особливо болісно це відобразилося на можливості середніх та дрібних сільськогосподарських виробників України залучати кошти для вирощування сільськогосподарської продукції. Такі виробники фактично були позбавлені доступу до кредитних ресурсів комерційних банків через недостатність у них ліквідного майна, яке могло бути предметом застави.

З метою вирішення цієї проблеми Верховною Радою України в 2012 році прийнято Закон України «Про аграрні розписки». Цим Законом фактично надано вітчизняним виробникам сільськогосподарської продукції альтернативний інструмент залучення фінансових ресурсів, який отримав назву «аграрні розписки».

Фактично аграрна розписка – це обіцянка виробника постачати сільськогосподарську продукцію або здійснити оплату після реалізації такої продукції у майбутньому взамін отримання фінансових ресурсів вже сьогодні для ведення сільськогосподарської продукції.

Слід зазначити, що аграрна розписка не є українським винаходом. Такий механізм вже успішно працює в Бразилії, де завдяки йому обсяги кредитування аграрного сектору щорічно складають 5 млрд. доларів США, а сільськогосподарські товаровиробники змогли збільшити валове виробництво і урожайність своєї продукції.

Відповідно до ЗУ «Про аграрні розписки» аграрна розписка – це товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов’язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах.

Аграрні розписки можуть бути товарними або фінансовими. За аграрними товарними розписками виробник зобов’язується здійснити поставку своєї продукції у визначеній кількості та якості, а за фінансовими – сплатити певну грошову суму за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на с/г продукцію.

Видавати аграрні розписки має право власник або користувач земельної ділянки сільськогосподарського призначення, на якій буде здійснюватися вирощування с/г продукції, що є предметом застави за розпискою. Коло осіб (юридичних або фізичних), які можуть виступати кредиторами за аграрними розписками законом не обмежено.

Аграрні розписки складаються виключно у письмовій формі у двох примірниках та посвідчуються нотаріально. Один примірник такої розписки зберігається у нотаріуса, що її посвідчував, а другий передається кредитору. Відомості про аграрну розписку в момент її посвідчення вносяться нотаріусом до Реєстру аграрних розписок. Перелік нотаріусів-реєстраторів аграрних розписок, яким надано доступ до відповідного реєстру міститься на веб-сайті Реєстру аграрних розписок. Крім того, під час посвідчення розписки нотаріусом вносяться відповідні відомості про предмет застави до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Аграрна розписка вважається виданою з дня її реєстрації в Реєстрі аграрних розписок. Доступ до Реєстру є публічним, а отже інформацію про видані розписки може одержати будь-яка зацікавлена особа, скориставшись спеціальною формою на офіційному веб-сайті Реєстру.

Законом також встановлені обов’язкові реквізити для товарних та фінансових аграрних розписок, серед яких вид розписки, найменування та реквізити боржника та кредитора, строки та умови поставки продукції, або сплати коштів, опис предмета застави, кадастровий номер земельної ділянки тощо. У разі відсутність будь-якого з обов’язкових реквізитів такий документ не може вважатись аграрною розпискою.

Предметом застави за аграрною розпискою може бути виключно майбутній врожай сільськогосподарської продукції, який не перебуває в інших заставах. При цьому аграрна розписка видається окремо на кожний вид сільськогосподарської продукції, визначений родовими або індивідуальними ознаками.

Права кредитора за аграрною розпискою можуть бути передані шляхом здійснення на ній або на її додатку передавального напису із зазначенням нового кредитора. Такий напис скріплюється підписом та печаткою попереднього кредитора та нотаріально посвідчується. Законом не передбачено обов’язкового повідомлення боржника у разі заміни кредитора.

Виконання аграрних розписок щодо кожного виду с/г продукції здійснюється в черговості їх видачі.

Після отримання врожаю або коштів за аграрною розпискою кредитор протягом 3 робочих днів робить на аграрній розписці напис «Виконано», що скріпляє підписом та печаткою та повертає аграрну розписку боржнику. Після отримання розписки з відміткою про виконання боржник може звернутися до нотаріуса, для внесення запису про виконання аграрної розписки до відповідних реєстрів.

У разі невиконання боржником свого обов’язку за аграрною розпискою у порядку примусового виконання кредитор має право за власним вибором задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майбутнього врожаю у будь-який спосіб, не заборонений законом, у тому числі:

  • передачі права власності на предмет застави;
  • отримання права доростити заставлений майбутній врожай;
  • зібрати врожай самостійно або уповноваженою ним особою.

Витрати, здійснені кредитором на дорощення та збір врожаю, відшкодовується боржником окремо в порядку, передбаченому законодавством для відшкодування майнової шкоди.

У разі загибелі посівів, майбутній врожай з яких є заставою за аграрною розпискою, боржник за погодженням з кредитором зобов’язаний замінити предмет застави іншим аналогічним або рівноцінним майном. А у разі недостатності зібраного врожаю для повного погашення зобов’язань боржника предметом застави стає майбутній врожай будь-якої іншої с/г продукції , що вирощується або буде вирощуватись боржником на земельній ділянці, кадастровий номер якої вказано в аграрній розписці.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 р. (в редакції від 10.12.2014 р.) стягнення заборгованості за аграрними розписками може здійснюватися в безспірному порядку за виконавчими написами нотаріусів.

Також для захисту кредитора за аграрною розпискою Законом передбачено такий інструмент контролю за дотриманням боржником умов розписки як моніторинг застави. Так, кредитор за аграрною розпискою має право здійснювати спостереження за дотриманням боржником відповідних технологічних процесів з можливістю доступу до земельних ділянок, на яких вирощується врожай.

У разі виявлення порушень боржником технологічних процесів вирощування с/г продукції, що є предметом застави, або які ставлять під загрозу отримання майбутнього врожаю у звичайному обсязі, кредитор має право вимагати від боржника в визначений строк усунути такі порушення, а у разі не усунення порушень – самостійно доростити майбутній врожай.

У разі ж невиконання свого обов’язку щодо повернення виконаної аграрної розписки у встановлений строк кредитор несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 100 мінімальних заробітних плат, а при неповернені розписки протягом більш ніж 6 місяців – 300 мінімальних заробітних плат.

Отже, основними перевагами аграрних розписок є:

  1. Альтернативний метод отримання фінансових ресурсів для вирощування с/г продукції.
  2. Безумовність виконання.
  3. Відносна легкість обороту.
  4. Забезпечення заставою врожаю з конкретної земельної ділянки.
  5. Полегшена процедура звернення стягнення на предмет застави.
  6. Публічний доступ до інформації обтяження врожаю з можливістю пошуку як по особі, так і по земельній ділянці.

Хоча Законом непередбачено будь-яких територіальних обмежень щодо введення його в дію, Міністерство аграрної політики та продовольства України вирішило не поспішати із запровадженням механізму аграрних розписок по всій території України, а вводити його поступово шляхом запровадження пілотних проектів на території окремих областей. Це рішення було прийнято з метою перевірки життєздатності механізму аграрних розписок в українських реаліях з мінімізацією негативних наслідків, а також виявлення недоліків Закону.

Так, перший такий пілотний проект було запроваджено у вересні 2014 року на території Полтавської області, а вже з 01 вересня 2015 року такий проект поширено також на Харківську, Черкаську та Вінницьку області. Вибір цих областей продиктований, перш за все, легкістю вирощування с/г продукції на їх землях, наповненістю земельного кадастру.

У лютому 2016 році відбулося засідання за круглим столом «Впровадження проекту Аграрні розписки в Україні», в якій взяли участь представники Вінницької, Волинської, Київської, Одеської, Харківської та Черкаської областей, керівництво програми з розвитку фінансування агросектору IFC, постачальників матеріально-технічної бази, аграріїв та фермерів.

На цій зустрічі заступник Міністра Мінагрополітики Владислава Рутицька повідомила про позитивний результат впровадження пілотного проекту в Полтавській області. Так, лише за перший рік на території області було видано 10 аграрних розписок (9 товарних та 1 фінансова) на загальну суму більше 50 млн. грн. Всі ці розписки на теперішній час виконано.

На сьогоднішній день Міністерство працює над розширенням географії впровадження механізму аграрних розписок, а також веде перемовини з потенційними інвесторами.

У той же час розвиток такого механізму значно ускладняється нерозумінням фермерами та іншими дрібними виробниками с/г продукції на місцях нового механізму. Саме тому продовжується активна тренінгова та інформаційна компанія, проводяться тренінги для нотаріусів, виробників та потенційних інвесторів – кредиторів за аграрними розписками.

Зважаючи на позитивний досвід застосування механізму аграрних розписок в Бразилії, а також успіх пілотного проекту на Полтавщині, його доступність та відносну легкість застосування, аграрні розписки мають великі перспективи і в Україні. Однак, як для будь-чого нового, для того, щоб вони запрацювали на повну, потрібен деякий час.

Стаття юриста юридичної фірми LEXLIGA Олександра Канцурака

1
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення