Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 240/14870/23

адміністративне провадження № К/990/31621/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

cудді-доповідача - Прокопенка О.Б.,

суддів - Соколова В.М., Радишевської О.Р.,

розглянув як суд касаційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами адміністративну справу №240/14870/23

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві про стягнення середнього заробітку

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року, постановлену в складі головуючого судді Попової О.Г., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року, ухвалену в складі: головуючого судді Курка О.П., суддів Боровицького О.А., Шидловського В.Б.,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у місті Києві щодо непроведення розрахунку при звільненні;

- стягнути з Головного управління ДПС у місті Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30 березня 2005 року по 08 червня 2021 року.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за його позовом до Головного управління ДПС у місті Києві про стягнення середнього заробітку за період із 30 березня 2005 року по 25 березня 2021 року.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року - без змін.

Відмовляючи у відкритті провадження в справі, суд першої інстанції, позицію якого підтримав суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що на день звернення ОСОБА_1 до суду із цим позовом до Головного управління ДПС у місті Києві про стягнення середнього заробітку за період із 30 березня 2005 року по 25 березня 2021 року було те, що спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з таких самих підстав уже був вирішений рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року в справі №240/7836/21.

Так, суди попередніх інстанцій зазначили, що в обох указаних справах позивачем заявлялися вимоги про стягнення середнього заробітку за період, що охоплює частину періоду, за який позивач у цій справі вимагає стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, і щодо цих виплат є такі, що набрали законної сили, судові рішення.

Уважаючи судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій такими, що ухвалені з порушенням вимог процесуального закону, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року й направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій того, що відлік затримки розрахунку при звільненні почався з 30 березня 2005 року (а не з 26 березня 2021 року) та що суди безпідставно відокремили період із 30 березня 2005 року до 25 березня 2021 року. Наполягає, що позов у цій справі стосується застосування принципу співмірності при визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а не про подвійне стягнення заробітку за вказаний період.

Таким чином, позивач уважає, що в цій справі та у справі №240/7836/21 спір стосується різних позовних вимог, підстав ототожнювати яких немає.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи №240/14870/23 між суддями від 18 вересня 2023 року визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Кашпур О.В., суддів: Радишевську О.Р., Мацедонську В.Е. - для розгляду цієї адміністративної справи.

Ухвалою від 27 вересня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу, у якій заперечив проти вимог касаційної скарги та зазначив, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що предмет, підстави та сторони цієї справи тотожні зі справою №240/7836/21 є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

У зв`язку з тривалою непрацездатністю судді Кашпур О.В., розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівником секретаріату Касаційного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року № 166 призначений повторний автоматизований розподіл справи.

За наслідками повторного автоматизованого розподілу справу №240/14870/23 було передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Прокопенка О.Б. (судді-доповідача), суддів Соколова В.М. та Радишевської О.Р.

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Прокопенка О.Б. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та ухвалою від 16 лютого 2024 року призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами на підставі пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права у межах, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 11-257заі18, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

Пунктом 2 частини першої статті 170 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Відповідно до частин другої та п`ятої цієї статті про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п`яти днів з дня надходження позовної заяви. Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Аналіз вимог статті 170 КАС України дає підстави для висновку, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в справі за умови, що вже є рішення або ухвала про закриття провадження в справі за тотожним позовом.

Тотожними для цілей застосування статті 170 КАС України визнаються позови, в яких збігаються сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Нетотожність хоча б одного з елементів позову не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, Житомирський окружний адміністративний суд керувався тим, що згідно з інформацією з програми «Діловодство спеціалізованого суду» рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року в адміністративній справі № 240/7836/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - відмовлено у його задоволенні.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року - без змін.

Отож рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року у справі № 240/7836/21 набрало законної сили 11 січня 2023 року.

Предметом спору у справі № 240/7836/21 є стягнення з Головного управління ДПС у місті Києві на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період із 30 березня 2005 року по 25 березня 2021 року.

Предметом спору у справі, що розглядається, є, зокрема, стягнення з Головного управління ДПС у місті Києві на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період із 30 березня 2005 року по 08 червня 2021 року.

Житомирський окружний адміністративний суд дійшов висновку, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, що предмет і підстави двох позовів є тотожними та відмовив у відкритті провадження про стягнення середнього заробітку за період з 30 березня 2005 року по 25 березня 2021 року. Водночас суд ухвалою від 03 липня 2023 року відкрив провадження щодо позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві про стягнення середнього заробітку за період з 26 березня 2021 року по 08 червня 2021 року.

Окрім того, як слушно зазначив суд апеляційної інстанції, позовна заява ОСОБА_1 обґрунтована тим, що судовими рішеннями у справах №240/229/20 та №240/12563/20 встановлено ненарахування і невиплату позивачу належних при звільненні сум. При цьому у справі, що розглядається, та у справі №240/7836/21 позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що на виконання рішення суду у справі №240/229/20 йому не був виплачений середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні, а саме: компенсації в розмірі 15% надбавки до посадового окладу у зв`язку з допуском до державної таємниці.

Таким чином, має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, щодо яких є рішення суду, що набрало законної сили.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погоджується щодо наявності передбаченої пунктом 2 частини першої статті 170 КАС підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Посилання ОСОБА_1 у касаційній скарзі на те, що позов у цій справі стосується застосування принципу співмірності при визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а не про подвійне стягнення заробітку за вказаний період, спростовані наведеними вище доводами.

Таким чином, міркування й твердження позивача у касаційній скарзі не спростовують правильності правових висновків оскаржуваних у справі рішень і не дають підстав уважати, що судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права.

Керуючись статтями 345 350 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач О.Б. Прокопенко

Судді: В.М. Соколов

О.Р. Радишевська