Зловживання правом та «використання права на зло»: практичний аспект

Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube
Зловживання правом та «використання права на зло»: практичний аспект - 0_66157300_1631031139_61378f63a18a7.jpg

Після створення Верховного Суду в судових рішеннях почали з’являтись об’ємні тлумачення норм законодавства, а інколи, й поняття, які не закріплені в українському законодавстві. Одним з таких понять є «використання (вживання) права на зло», яке все більше починає використовувати Касаційний цивільний суд в контексті тлумачення норм законодавства, що стосуються зловживання цивільними правами. У цій статті розглянемо: якими є критерії для встановлення факту зловживання процесуальними правами, яке при цьому значення має «використання права на зло», які питання можуть виникнути на практиці.

1. Зловживання правом та «використання права на зло»

У ч. 2., 3 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) вказано, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Про зловживання цивільним правом і, відповідно, використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню (тобто на шкоду іншій особі) свідчить сукупність наступних обставин (див. постанову Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 723/826/19):

Аналізуйте судовий акт: Поділ майна подружжя направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника є «вживанням права на зло» (ВС/КЦС у справі №723/826/19 від 11.08.2021)

1.1. Особа (особи) «використовувала / використовували право на зло»

«Використання права на зло» означає, що єдиною метою використання особою конкретного права є перешкоджання чи недопущення (внаслідок такого використання) реалізації іншими особами їхніх прав.

Приклади «використання права на зло»:

  • На користь Особа-2 ухвалено судове рішення про стягнення з Особа-1 заборгованості, в результаті чого в межах виконавчого провадження було накладено арешт на нерухомість Особа-1, яка була набута Особа-1 у серпні 2011 року. Після цього Особа-3, яка є дружиною Особа-1, подає до суду заяву про перегляд заочного рішення від травня 2011 року, яким шлюб між нею та Особа-1 розірвано, а після скасування такого заочного рішення, Особа-1 відмовляється від позову щодо розірвання шлюбу. Потім, Особа-3 подає позов щодо звільнення зазначеної вище нерухомості з-під арешту та визнання за Особа-3 права власності на частину нерухомості. На думку суду, такий позов Особа-3 має за мету недопущення звернення стягнення Особа-2 на майно Особа-1, а тому має місце «використання права на зло» (див постанову Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 723/826/19);
  • Особа-1 та Особа-2 звернулись до ТОВ з позовами щодо відшкодування шкоди. Після пред’явлення таких позовів ТОВ здійснило відчуження належних йому транспортних засобів на користь свого учасника. Такі дії ТОВ були розцінені судом як «використання права на зло», оскільки використовувались ТОВ для недопущення виконання судових рішень щодо відшкодування Особа-1, Особа-2 шкоди (див. постанову Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 693/624/19).

1.2. Наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб

Негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають.

Наприклад у згаданому вище прикладі щодо поділу майна подружжя негативні наслідки полягають у тому, що у випадку задоволення позову, можливість виконання судового рішення, за яким з Особа-1 на користь Особа-2 стягнуто заборгованість, буде значно ускладнена (див. постанову Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 723/826/19).

Аналізуйте судовий акт: Сторони договору купівлі-продажу частки на квартиру вживали «ПРАВО НА ЗЛО» для унеможливлення звернення стягнення на майно відповідача (ВС/КЦС у справі № 754/5841/17 від 10.02.2021)

1.3. Необхідно враховувати правовий статус особи / осіб

Це означає, що для кваліфікації дій особи як «зловживання правом» така особа повинна мати уявлення про те, що реалізація її права може завдати шкоду чи унеможливити реалізацію прав інших осіб.

Наприклад, у згаданому прикладі щодо продажу транспортних засобів ТОВ розуміє, що до неї подано позови про відшкодування шкоди, і що продаж автомобілів може унеможливити виконання судових рішень за результати розгляду справи за такими позовами.

Однак на наше переконання важливе значення для кваліфікації дій особи як зловживання правом має не лише статус особи, яка зловживає правом, а й статус особи, яка допомагає їй у цьому. Так, особа, яка допомагає у зловживанні правом, повинна розуміти або мати змогу розуміти, що її дії допомагають іншій особі у зловживанні правом.

Так, у вищезгаданому прикладі щодо продажу транспортних засобів ТОВ відчужувала транспортні засоби на користь свого учасника, який міг знати про подання до ТОВ позовів щодо відшкодування шкоди, та відповідно розуміти, що має місце зловживання ТОВ своїм правом.

Іншим прикладом може бути вчинення дій, які можуть бути розцінені як зловживання правом, на користь родича пасинка, пов`язаної чи афілійованої юридичної особи (див. постанову Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 747/306/19).

2. Наслідки зловживання правом та «використання права на зло»

Наслідками зловживання правом та, відповідно «використання права на зло» можуть бути:

  • Відмова у задоволенні позовних вимог на підставі ч. 3 ст. 16 ЦК України, як це мало місце у прикладі з поділом майна подружжя;
  • Визнання правочину недійсним, зокрема на підставі ст. 234 ЦК України (фіктивний правочин), як це відбулось у прикладі з відчуженням транспортних засобів.

Аналізуйте судовий акт: Відчуживши транспортні засоби відповідач вживав «право на зло», а тому правочини визнані судом фраудаторними та недійсними (КЦС/ВС у справі № 693/624/19 від 19.05.2021)

3. Питання, які можуть виникнути на практиці

Використовуючи, запропоновані Верховним Судом критерії «зловживання правом», можуть виникати наступні питання:

  • Наприклад, як встановити у справі щодо продажу транспортних засобів, що учасник ТОВ , який їх придбав діяв недобросовісно? А якщо він придбав транспортні засоби за ринковою ціною, вийшов зі складу учасників ТОВ і більше ніколи не використовував в інтересах ТОВ зазначені транспортні засоби, то чи буде у такому випадку «зловживання правом», яке потягне за собою визнання недійсними договори купівлі-продажу транспортних засобів? На нашу думку, вказані питання мають вирішуватись окремо в кожному випадку, оскільки якщо виявиться, що учасник ТОВ діяв добросовісно, то визнання договорів купівлі-продажу транспортних засобів недійсними може порушити вже його права;
  • А якщо у згаданому вище прикладі позови фізичних осіб щодо відшкодування шкоди залишатимуться без задоволення, то чи можна вважати, що у такому разі мало місце зловживання правом при відчуженні транспортних засобів?

4. Висновки

Верховний Суд розробив власні критерії для кваліфікації дій осіб, як зловживання правом, одним з яких є «вживання права на зло». Однак на нашу думку вказані критерії слід використовувати обережно, враховуючи специфіку окремо взятих правовідносин, оскільки при кваліфікації дій особи як «зловживання правом» та застосуванні відповідних правових наслідків, можуть бути порушені права третіх осіб.

Автор статті: Нечваль Ян Вадимович

2266
Переглядів
0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
ЕСПЧ
1