Завчасне повідомлення підозрюваного про дату слухання – необхідний елемент змагальності кримінального процесу

Провадження щодо оскарження запобіжного заходу повинне бути змагальним і гарантувати рівність сторін. Таке провадження має враховувати право затриманого та його адвоката бути повідомленими протягом розумного часу про розклад слухань.

На це звернув увагу Європейський суд з прав людини у справі «Венет проти Бельгії» (заява № 27703/16), передає інформаційний ресурс «ECHR.Ukrainian Aspect».

Обвинуваченому у незаконному зберіганні наркотиків Ліонелу Венету був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Оскарження рішення успіху не мало. Зокрема, Венет оскаржував рішення з питань права до касаційного суду. Засідання у справі відбулося за відсутності підозрюваного та його адвоката через те, що вони були повідомлені занадто пізно: Венет – напередодні увечері, а адвокат вже після засідання.

Посилаючись, зокрема, на статтю 5§1 та 4 (право на прийняття рішення про законність тримання під вартою без зволікань) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Венет звернувся до ЄСПЛ. Він скаржився на те, що не мав можливості відвідати судовий розгляд касаційним судом його апеляції або відповісти на подання прокурора.

Євросуд наголосив на тому, що провадження щодо оскарження запобіжного заходу або його продовження повинне бути змагальним і гарантувати рівність сторін.

Право на змагальне провадження означало, в принципі, що сторони мали право бути проінформованими та обговорювати будь-який документ або інформацію, подані до суду, навіть якщо інформація подана незалежним службовцем судового відомства, в цій справі – прокурором касаційного суду (в Бельгії прокурор касаційного суду, як правило, не є стороною провадження. Його головне завдання – надання допомоги касаційному суду та гарантування узгодженості прецедентного права). А в цій справі через відсутність на слуханнях касаційного суду підозрюваний не був поінформований про усні заяви прокурора.

Законодавство Бельгії передбачало, що затриманий та його адвокат мають право брати участь у слуханні касаційного суду. Проте закон не передбачав жодного крайнього строку, до якого сторони повинні були бути повідомлені про слухання у справах, які терміново розглядаються касаційним судом. Водночас, повістка зазначала, що Венет мав повідомити принаймні за 48 годин до слухання, чи мав він намір бути на ньому присутнім. Тож в будь-якому випадку Венет не мав змоги повідомити про свій намір в установлений строк.

Таким чином, ЄСПЛ вважав, що пан Венет та його адвокат не були поінформовані протягом розумного строку про розклад слухань в суді. Таким чином, вони не мали можливості почути або відповісти на усні заяви прокурора. Відповідно, мало місце порушення Конвенції.

Згадайте новину: Адвокат порушує порядок чи суддя має упереджене до нього ставлення? ЄСПЛ нагадав, на чию користь сумніви

З релізом мовою оригіналу можна ознайомитися за посиланням.

Прес-реліз,
виданий секретарем Суду
ЄСПЛ 362 (2019)
22.10.2019

Запізніле повідомлення про дату слухання: заявник не мав можливості відповісти на думку прокурора у касаційному суді

У сьогоднішньому рішенні Палати у справі Venet проти Бельгії (заява № 27703/16) Європейський суд з прав людини одноголосно встановив порушення статті 5§ 4 (право на прийняття рішення про законність тримання під вартою без зволікань) Європейської Конвенції з прав людини.

Справа стосувалась провадження, в якому пан Venet безуспішно оскаржував його досудове ув’язнення.

Він скаржився на те, що він не мав можливості бути присутнім на судовому розгляді Касаційного суду його апеляції на досудове ув’язнення або відповідати на подання прокурора, оскільки він не отримував повідомлення достатньо заздалегідь.

Суд встановив, зокрема, що пан Venet та його адвокат не були поінформовані протягом розумного строку про розклад слухань в Касаційному суді. Таким чином, вони не мали можливості почути або відповісти на усні заяви прокурора.

Суд зазначив, що в Бельгії прокурор Касаційного суду не є стороною в провадженні. Його головним завданням було надання допомоги Касаційному суду та забезпечення узгодженості його прецедентного права. Проте, коли метою його думки були консультації та вплив на Касаційний суд, необхідно дотримуватися змагального принципу і це означало, що сторони мали право бути проінформованими та обговорювати будь-який документ або спостереження, подані до суду з метою впливу на його рішення, навіть якщо він був поданий незалежним службовцем судового відомства, в цій справі – прокурором касаційного суду Бельгії. Суд також повторив, що право на змагальне провадження обов’язково надавало право затриманому та його адвокату бути повідомленими протягом розумного часу про розклад слухань, без якого право було б позбавлене сутності.

Основні факти

Заявник, Lionel Venet, є громадянином Бельгії, який народився в 1979 році і мешкає в м. Уккел (Бельгія). У 2015 році пан Venet був звинувачений в незаконному зберіганні наркотиків та був обраний запобіжний захід тримання під вартою у в’язниці Сен-Жиль. Він оскаржив законність наказу про тримання під вартою, але відділ досудового розслідування підтвердив захід. Згодом рішення було підтверджене Відділом обвинувачення апеляційного суду.

Пан Venet подав апеляцію з питань права. Слухання в Касаційному суді відбулося 10 листопада 2015 року о 9:30 за відсутності пана Venet і його адвоката. Вони стверджували, що були повідомлені занадто пізно: пан Venet отримав повідомлення пізно ввечері 9 листопада та його адвокат 10 листопада 2015 року близько полудня. Того ж дня Касаційний суд відхилив апеляцію.

Згодом пан Venet безуспішно подав скаргу до національних судів на те, що він не мав можливості відвідати слухання Касаційного суду 10 листопада 2015 року тому, що він був запізно повідомлений про дату слухання. Він стверджував, що його тримання під вартою було несумісним зі статтею 5 Конвенції.

Він був звільнений в 2016 році на підставах, які не були встановлені.

Скарги, процедура та склад Суду

Посилаючись, зокрема, на статтю 5§1 та 4 (право на прийняття рішення про законність тримання під вартою без зволікань) Європейської Конвенції з прав людини пан Venet скаржився на те, що він не мав можливості відвідати судовий розгляд Касаційним судом його апеляції на досудове ув’язнення або відповісти на подання прокурора.

Заява була подана до Європейського суду з прав людини 10 травня 2016 року.

Згадайте новину: ЄСПЛ назвав важливу умову доведення упередженості суддів

Рішення було прийняте Палатою з семи суддів в наступному складі:

Jon Fridrik Kjølbro (Данія), Голова,

Faris Vehabović (Боснія і Герцеговина),

Paul Lemmens (Бельгія),

Carlo Ranzoni (Ліхтенштейн),

Stéphanie Mourou-Vikström (Монако),

Georges Ravarani(Люксембург),

Jolien Schukking (Нідерланди),

а також Andrea Tamietti, заступник секретаря Секції

Рішення Суду

Стаття 5 § 4 (право на прийняття рішення про законність тримання під вартою без зволікань)

Суд наголосив на тому, що провадження щодо оскарження міри тримання під вартою або його продовження повинне було бути змагальним і гарантувати рівність сторін.

Суд зазначив, що в Бельгії прокурор Касаційного суду не був стороною провадження. Він належав до прокуратури Касаційного суду, але на відміну від прокурорів в судах першої інстанції, він не ініціював кримінальне переслідування, окрім дуже виняткових справ. Також він не був відповідачем у справі. Його головним завданням було надання допомоги Касаційному суду та гарантування узгодженості його прецедентного права. Його втручання було суворо об’єктивним. Проте, хоча його думка повинна була консультувати та впливати на Касаційний суд, необхідно було дотримуватися принципу змагальності. Право на змагальне провадження означало, в принципі, що сторони мали право бути проінформованими та обговорювати будь-який документ або спостереження, подані до суду з метою впливу на його рішення, навіть якщо він був поданий незалежним службовцем судового відомства, в цій справі – прокурором касаційного суду Бельгії.

У цій справі через відсутність на слуханнях Касаційного суду пан Venet не був поінформований про усні заяви прокурора в Касаційному суді. Таким чином, виникало питання, чи можливо вважати, що пан Venet або його адвокат були поінформовані протягом розумного строку про розклад слухання Касаційного суду 10 листопада 2015 року. Право на змагальне провадження обов’язково надавало право затриманому та його адвокату бути повідомленими протягом розумного часу про розклад слухань, без якого право було б позбавлене сутності.

Сторони домовилися, що факс із зазначенням дати та часу слухання буде надісланий реєстром Касаційного суду у в’язницю Сен-Жиль у п’ятницю, 6 листопада. Співробітники в’язниці не підтверджували отримання факсу до понеділка, 9 листопада, за день до слухання, потім вони передали його пану Venet у невстановлений час. Уряд не оскаржував твердження заявника про те, що його адвокат був повідомлений про слухання лише після того, як воно відбулося, 10 листопада.

Законодавство Бельгії передбачало, що затриманий та його адвокат мають право брати участь у слуханні Касаційного суду. Проте закон не передбачав жодного крайнього строку, до якого сторони повинні були бути повідомлені про слухання у справах, які терміново розглядаються Касаційним судом. Однак в повідомленні було зазначено, що пан Venet повинен був вказати принаймні за 48 годин до слухання, чи мав він намір бути присутнім. Незважаючи на те, що точно не було встановлено, в який час пан Venet отримав повідомлення 9 листопада, в будь-якому випадку було неможливо повідомити про його намір до крайнього строку, зазначеного в повідомленні. Щодо його адвоката, не було продемонстровано, що пан Venet міг повідомити його до початку слухання.

Отже, Суд вважав, що пан Venet та його адвокат не були поінформовані протягом розумного строку про розклад слухань в Касаційному суді. Таким чином, вони не мали можливості почути або відповісти на усні заяви прокурора. Відповідно, мало місце порушення статті 5 §4 Конвенції.

Справедлива сатисфакція (стаття 41)

Суд постановив, що виявлення порушення складало достатню справедливу сатисфакцію моральної шкоди.

Згадайте новину: ЄСПЛ назвав випадок, коли апеляція обов’язково має заслухати обвинуваченого та свідків («Камачо Камачо проти Іспанії»)