Заходи забезпечення позову - у разі закриття провадження у справі з підстав що справа не підлягає розгляду в судах цієї юрисдикції - не скасовуються з огляду на те, що розгляд справи не завершений (ОП КЦС ВС справа №705/4132/19 від 18.04.2022 р.)

Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду (далі - ОП ВС КЦС) дійшов висновку про те, що у випадку закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд касаційної інстанції може передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи. Враховуючи, що розгляд справи не завершений, судове рішення по суті не прийнято, а отже й потреба у забезпеченні позову не відпала, підстав для скасування заходів забезпечення позову, про що зазначено у ч. 9 ст. 158 ЦПК України, у зв`язку із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, відсутні, оскільки розгляд справи не завершений.

Фабула судового акту: Особа вважала, що реєстрація зміни власника його майна проведена з порушенням чинного законодавства України. Вказане майно перебувало в іпотеці у зв'язку з укладенням кредитного договору між Банком та ФОП. Позивача зазначав, що відповідач - ТОВка, що купила борг, не надав державному реєстратору необхідних даних, а державний реєстратор, у свою чергу, не встановив розміру вимоги за кредитним договором, яка була задоволена шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а також усіх підстав для реєстрації нею права власності на спірний об'єкт нерухомості.

Крім цього, позивач просив суд забезпечити позов шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо спірного нежитлового приміщення. Ухвалою суду першої інстанції заяву позивача про забезпечення позову задоволено. Позов забезпечено шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо цього нежитлового приміщення.

Згодом, перша інстанція позов не задовольнила, апеляційна - задовольнила частково. Касаційна інстанція - взагалі рішення скасувала, а провадження закрила, з підстав, що справа не підлягає розгляду в судах цивільної юрисдикції. Роз’яснено, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду і протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення він може звернутися до ВС КЦС із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

А що ж заходами забезпечення позову? Адже про них касаційна інстанція нічого в постанові не зазначила й не скасувала. У зв’язку із цим, відповідач направив клопотання до ВС КЦС про скасування вжитих заходів забезпечення позову.

Враховуючи необхідність відступу від попередньої правової позиції, ВС КЦС передав справу до ОП ВС КЦС. Так, ВС КЦС вважав, що підстави для скасування заходів забезпечення позову у разі закриття провадження у справі згідно з п. 1 ч. 1 статті 255 ЦПК України відсутні, враховуючи, що розгляд справи не завершений. Разом із тим, в іншій справі ВС КЦС у постанові від 13.05.2021 року у справі № 757/35284/19 та й в інших - посилаючись на норму ч. 9 ст. 158 ЦПК України, вважав за необхідне скасувати заходи забезпечення позову у зв`язку із закриттям судом касаційної інстанції провадження у справі на підставіп. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

ОП ВС КЦС дійшла таких висновків: Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України, частинами 1, 4, 9 якої передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку 1) залишення позову без розгляду, 2) закриття провадження у справі або 3) у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Отже, забезпечувальні заходи застосовуються та скасовуються судом шляхом ухвалення процесуального рішення - ухвали.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Згідно з ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Разом із тим, Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX внаслідок змін до процесуальних кодексів - внесено зміни до частини четвертої статті 414 ЦПК України й встановлено, що у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду.

Аналіз вказаної норми свідчить про те, що у випадку закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд касаційної інстанції наділений повноваженнями постановити ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.

Отже - оскільки розгляд даної справи не закінчений, справа передана для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, судове рішення по суті не ухвалено, а отже й потреба у забезпеченні позову не відпала.

Отже у цій справі: Зважаючи на викладене та з урахуванням наведених вище положень закону, ОП ВС КЦС визнало, що підстави для скасування заходів забезпечення позову у разі закриття провадження у справі згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України відсутні з огляду на те, що розгляд справи не завершений.

Внаслідок такого висновку, ОП ВС КЦС відступила від висновків ВС КЦС в постанові від 13 травня 2021 року у справі № 757/35284/19; в ухвалі від 01 вересня 2021 року у справі № 677/994/16-ц; та від 03 червня 2020 року у справі № 177/1092/18.

Аналізуйте судовий акт: При розгляді скарг на дії/бездіяльність виконавця заходи забезпечення, визначені ст.ст. 149, 150 ЦПК України НЕ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ (ВС/КЦС у справі № 752/26606/18);

ВС/КЦС: Захід забезпечення позову не може бути тотожнім позовним вимогам (ВС/КЦС у справі № 752/24015/20 від 22.09.2021);

Забезпечення позову шляхом задоволення тотожних позову вимог є грубим порушенням положень частини десятої статті 150 ЦПК України та не допускається (ВС КЦС справа № 758/2776/21 від 15.12.2021 р.);

У випадку оскарження виконавчого напису нотаріуса, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі такого виконавчого напису є адекватним способом забезпечення позову (ВС КГС № 902/1264/20 від 13.08.2021 р.).

Постанова

Іменем України

18 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 705/4132/19

провадження № 61-317сво21

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Погрібного С. О., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс»,

треті особи: державний реєстратор комунального підприємства «Реєстраційний центр» Каленчук Микита Андрійович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс» про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс», треті особи: державний реєстратор комунального підприємства «Реєстраційний центр» Каленчук Микита Андрійович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Централ Фінанс») про визнання недійсним та скасування рішення.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 09 липня 2019 року в процесі моніторингу Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна дізнався, що 26 квітня 2019 року о 15:37:55 державним реєстратором комунального підприємства «Реєстраційний центр» Черкаської області Каленчуком М. А. проведено реєстрацію зміни власника на нежитлове приміщення - магазин, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 31389246). Власник: ТОВ «ФК «Централ Фінанс», код ЄДРПОУ: 40371994.

Позивач вважав, що реєстрація зміни власника вказаного майна проведена з порушенням чинного законодавства України, оскільки 43/50 частин нежитлової будівлі - магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 24033411, належали йому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності від 18 липня 2008 року САВ 956078 , а 7/50 частин - ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 18 липня 2008 року САВ 956079 .

Вказане майно перебувало в іпотеці у зв`язку з укладенням кредитного договору між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») та фізичною особою-підприємцем (далі - ФОП) ОСОБА_2 .

Зазначав, що відповідач не надав державному реєстратору необхідних даних, а державний реєстратор, у свою чергу, не встановив розміру вимоги за кредитним договором, яка була задоволена шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а також усіх підстав для реєстрації за ТОВ «Централ Фінанс» права власності на спірний об`єкт нерухомості.

Уточнивши позовні вимоги, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46694241 від 02 травня 2019 року 11:45:02 про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення - магазин, що знаходиться на АДРЕСА_1 , проведене державним реєстратором комунального підприємства «Реєстраційний центр» Черкаської області Каленчуком М. А., згідно з яким право власності на об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ТОВ «ФК «Централ Фінанс», та скасувати запис про проведення державної реєстрації права власності номер 31389246;

- припинити право власності ТОВ «ФК «Централ Фінанс» на нежитлове приміщення - магазин, що розташований на АДРЕСА_1 (номер запису права власності 31389246);

- поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності 231 в Книзі 1 на нежитлове приміщення - магазин, що розташований на АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 24033411 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1821371171108), за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності від 18 липня 2008 року САВ 956078 , виданого виконавчим комітетом Уманської міської ради, частка власності 43/50, та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 18 липня 2008 року САВ 956079 , виданого виконавчим комітетом Уманської міської ради, частка власності 7/50.

Крім цього, ОСОБА_1 просив суд забезпечити позов шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо нежитлового приміщення -магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 вересня 2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено, забезпечено позов шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо нежитлового приміщення - магазину що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер майна 24033411; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1821371171108.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 липня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 липня 2020 року скасовано.

Позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46694241 від 02 травня 2019 року 11:45:02 про реєстрацію речового права на нежитлове приміщення - магазин, що знаходиться на АДРЕСА_1 , загальною площею 568 кв. м, проведене державним реєстратором комунального підприємства «Реєстраційний центр» Черкаської області Каленчуком М. А., згідно з яким право власності на об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ТОВ «ФК «Централ Фінанс», номер запису про право власності 31389246.

Припинено речове право ТОВ «ФК «Централ Фінанс» на нежитлове приміщення - магазин, що розташований на АДРЕСА_1 (номер запису права власності 31389246).

В іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 липня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року скасовано.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс», треті особи: державний реєстратор комунального підприємства «Реєстраційний центр» Каленчук Микита Андрійович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним та скасування рішення закрито.

Роз`яснено ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду і протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення він може звернутися до Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією (провадження № 61-317св21).

Виходячи з того, що між сторонами у справі, яка є предметом перегляду, виник спір щодо нерухомого майна, яке є предметом забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором, укладеним між юридичною особою та фізичною особою-підприємцем, Верховний Суд дійшов висновку про те, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду, у зв`язку з чим закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Короткий зміст клопотання

20 грудня 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс» про скасування вжитих заходів забезпечення позову.

Клопотання мотивоване тим, що ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 вересня 2019 року у цій справі з метою забезпечення позову ОСОБА_1 було заборонено вчинення реєстраційних дій щодо нежитлового приміщення, магазину що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 24033411: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1821371171108.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року провадження у справі № 705/4132/19 закрито у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільному судочинства.

Проте в постанові суду не було вирішено питання про скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.

Доводи інших учасників справи

ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив, у якому просить клопотання ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс» про скасування заходів забезпечення позову залишити без задоволення.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Уманського міськрайонного суду Черкаської області справу № 705/4132/19 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс», треті особи: державний реєстратор комунального підприємства «Реєстраційний центр» Каленчук Микита Андрійович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним та скасування рішення.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2021 року справу № 705/4132/19 призначено до судового розгляду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року провадження у справі № 705/4132/19 закрито у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 грудня 2021 року справу № 705/4132/19 за заявою ОСОБА_1 передано для продовження розгляду до Господарського суду м. Києва.

20 грудня 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс» про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2022 року справу № 705/4132/19 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Обставини справи

Встановлено, що ухвалою від 12 вересня 2019 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області задовольнив заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Заборонив вчинення реєстраційних дій щодо нежитлового приміщення - магазину, що знаходиться на АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер майна 24033411; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1821371171108.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 липня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до ТОВ «ФК «Централ Фінанс» про визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нежитлове приміщення - магазин, що знаходиться на АДРЕСА_1 .

Постановою Черкаського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 липня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46694241 від 02 травня 2019 року 11:45:02 про реєстрацію речового права на нежитлове приміщення - магазин, що знаходиться на АДРЕСА_1 , загальною площею 568 кв. м, проведене державним реєстратором комунального підприємства «Реєстраційний центр» Черкаської області Каленчуком М. А., згідно з яким право власності на об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ТОВ «ФК «Централ Фінанс», номер запису про право власності 31389246. Припинено речове право ТОВ «ФК «Централ Фінанс» на нежитлове приміщення - магазин, що розташований на АДРЕСА_1 (номер запису права власності 31389246). В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 липня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року скасовано, закрито провадження у справі й роз`яснено ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Верховний Суд дійшов висновку про те, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду, у зв`язку з чим закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

У грудні 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс» звернулось до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на те, що при закритті провадження у справі касаційний суд не вирішив питання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 вересня 2019 року у справі № 705/4132/19.

2.Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За частиною другою статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

Ухвала суду Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду про передачу справи на розгляд Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду мотивована наявністю застосування судом касаційної інстанції у різних палатах принципово різного підходу до розуміння частини дев`ятої статті 158 ЦПК України у разі закриття провадження у справі згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці їх розгляду Верховним Судом.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважав, що підстави для скасування заходів забезпечення позову у разі закриття провадження у справі згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України відсутні, враховуючи, що розгляд справи не завершений.

Разом із тим, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 13 травня 2021 року у справі № 757/35284/19 (провадження № 61-19662св20), ухвалах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 вересня 2021 року у справі № 677/994/16-ц (провадження № 61-7408св20), у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2020 року у справі № 177/1092/18 (провадження № 61-1674св20), посилаючись на норму частини дев`ятої статті 158 ЦПК України, вважав за необхідне скасувати заходи забезпечення позову у зв`язку із закриттям судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважала, що є підстави для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2021 року у справі № 757/35284/19 (провадження № 61-19662св20), ухвалах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 вересня 2021 року у справі № 677/994/16-ц (провадження № 61-7408св20), у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2020 року у справі № 177/1092/18 (провадження № 61-1674св20).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в клопотанні доводи, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов таких висновків.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Європейський суд з прав людини також зазначає, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації конституційних прав завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Регламентації інституту забезпечення позову в цивільному процесуальному праві присвячені статті 149-159 ЦПК України.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України, частинами першою, четвертою, дев`ятою якої передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Отже, забезпечувальні заходи застосовуються та скасовуються судом шляхом ухвалення процесуального рішення - ухвали.

Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.

У справі, яка є предметом перегляду об`єднаної палати, встановлено, що ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 вересня 2019 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Заборонено вчинення реєстраційних дій щодо нежитлового приміщення - магазину, що знаходиться на АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер майна 24033411; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1821371171108.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року скасовано рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 липня 2020 року, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 , та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року скасовано судові рішення судів попередніх інстанцій, закрито провадження в цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України й роз`яснено позивачу його право на звернення до Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 грудня 2021 року справу № 705/4132/19 передано для продовження розгляду до Господарського суду м. Києва.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з частиною дев`ятою статті 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Метою застосування інституту скасування заходів забезпечення позову є закінчення розгляду справи шляхом закриття провадження у ній.

Разом із тим, Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» внесено зміни до частини четвертої статті 414 ЦПК України й встановлено, що у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду.

Аналіз вказаної норми свідчить про те, що у випадку закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд касаційної інстанції наділений повноваженнями постановити ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.

Отже, виникла необхідність Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду розтлумачити положення частини дев`ятої статті 158, пункту 1 частини першої статті 255 і частини четвертої статті 414 ЦПК України у їх системному зв`язку і призначенням.

Їх системний аналіз надає підстави для висновку, що оскільки розгляд даної справи не закінчений, справа передана для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, судове рішення по суті не ухвалено, а отже й потреба у забезпеченні позову не відпала.

Зважаючи на викладене та з урахуванням наведених вище положень закону, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що підстави для скасування заходів забезпечення позову у разі закриття провадження у справі згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України відсутні з огляду на те, що розгляд справи не завершений.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2021 року у справі № 757/35284/19 (провадження № 61-19662св20), ухвалах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 вересня 2021 року у справі № 677/994/16-ц (провадження № 61-7408св20), у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2020 року у справі № 177/1092/18 (провадження № 61-1674св20).

За таких обставин, Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс» та скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 вересня 2019 року.

Висновки щодо застосування норми права

Згідно із частиною другою статті 416 ЦПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що у випадку закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд касаційної інстанції наділений повноваженнями постановити ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи. Враховуючи, що розгляд справи не завершений, судове рішення по суті не прийнято, а отже й потреба у забезпеченні позову не відпала, підстави для скасування заходів забезпечення позову, про що зазначено у частині дев`ятій статті 158 ЦПК України, у зв`язку із закриттям провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, відсутні, оскільки розгляд справи не завершений.

Керуючись статтями 400 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс» про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс», треті особи: державний реєстратор комунального підприємства «Реєстраційний центр» Каленчук Микита Андрійович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним та скасування рішення, залишити без задоволення.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська Судді:А. І. Грушицький Б. І. Гулько В. І. Крат Д. Д. Луспеник С. О. Погрібний І. М. Фаловська