Якщо зупинка транспортного засобу була безпідставною, штраф за відсутність полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів – незаконний (Приморський районний суд міста Одеси, справа № 522/23277/20 від 12.04.2021)

26.05.2021 | Автор: Наталія C.
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube
Якщо зупинка транспортного засобу була безпідставною, штраф за відсутність полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів – незаконний (Приморський районний суд міста Одеси, справа № 522/23277/20 від 12.04.2021) - 0_28366200_1622052054_60ae8cd64546e.jpg

Фабула судового акту: На сьогоднішній день у ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» вичерпний перелік підстав для зупинки транспортного засобу.

Такими є порушення Правила дорожнього руху, інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, наявність інформації, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об’єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення тощо.

Тобто, безпричинна зупинка транспортного засобу за якою часто ховається намір «знайти порушення» є незаконною.

Та поліцейські винаходять все нові причини для зупинки, наприклад, зупиняють автівки, щодо яких попередньо отримано інформацію про відсутність полісу «автоцивілки».

У цій справі особа звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулося через керування автотранспортом без полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, проте поліцією не було наведено позивачеві будь-яких інших фактів порушення останнім ПДР.

Цікаво, що суд погодився з такими аргументами позивача та зазначив, що інспектор патрульної поліції належним чином не зафіксував та не довів факту невиконання водієм будь-яких вимог ПДР України, а законні підстави для здійснення контролю за наявністю у позивача вказаного полісу були відсутні. Отже, суд прийшов до висновку, що вимоги поліцейського про пред`явлення відповідних документів є незаконними, а в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Аналізуйте судовий акт: У разі, якщо на фотознімку TruCAM не зафіксовано особу водія та місце зйомки, штраф є незаконним (Перший апеляційний адміністративний суд у справі № 234/8827/20 від 27 жовтня 2020 р)

Той факт, що небезпеку для руху створено внаслідок власної протиправної поведінки пішохода, не звільняє водія від виконання вимог ПДР (ВС/ККС у справі № 759/2926/16-к від 10 грудня 2019 р.)

Огляд на стан сп’яніння у медичному закладі НЕ потребує присутності свідків (Хмельницький апеляційний суд у справі № 682/599/20 від 13.05.2020)

Невжиття поліцейським дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги тягне за собою закриття справи про адмінправопорушення (ВС/КАС № 524/9827/16-а від 18.02.2020)

Справа № 522/23277/20

Провадження 2-а/522/127/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 року Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.,

при секретарі Шеян І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вітовського відділення поліції Корабельного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 30.11.2020 року серія БАБ №321170, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Вітовського відділення поліції Корабельного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 30.11.2020 року серія БАБ №321170, відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулося через керування автотранспортом без полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, при цьому відповідачем не було наведено позивачеві будь-яких інших фактів порушення останнім ПДР.

Ухвалою суду від 15.01.2021 року відкрито провадження у справі та встановлено порядок спрощеного позовного провадження для її розгляду з призначенням судового засідання на 11.02.2021 року.

11.02.2021 року у зв`язку з неявкою відповідача, слухання справи перенесено на 15.04.2021 року.

У судове засідання 15.04.2021 року сторони не з`явилися, про час, дату і місце судового розгляду сповіщені належним чином. Матеріали справи містять заяву позивача про розгляд справи за його відсутності. Будь-яких інших заяв чи клопотань сторонами не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка в судове засідання будь-якого учасник справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, дійшов наступного висновку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 30.11.2020 року Інспектором Вітовського відділення поліції Корабельного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ №321170, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП.

Визначаючи підставу для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідач у постанові зазначив, що 30.11.2020 р. ОСОБА_1 керував транспортним засобом без полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно ч.1 ст.126 КУпАП, заборонено керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 16 зазначеного Закону встановлені основні права та обов`язки водія транспортного засобу, якими, зокрема, вказано, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР України) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 2.1 ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

Згідно п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Статтею 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами частини 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас, пунктом 2 ч.1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015р. №580-VIII вказано, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Перелік підстав для зупинки транспортного засобу наведений у ст. 35 Закону №580-VIII. Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Так, п.п.1,3 ч.1 вказаної статті визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху або якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення тощо.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Водночас, відповідно до п.21.2 ст.21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред`явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів, в тому числі страхового полісу є неправомірними.

Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 15.03.2019 року по справі №686/11314/17 та від 22.10.2019 року по справі №161/7068/16-а.

Як вбачається з відповіді ГУНП в Миколаївській області від 18.12.2020 року на звернення ОСОБА_1 , підставою для зупинки 30.11.2020 року транспортного засобу Nissan Almera, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував позивач, стала перевірка наявної на офіційному сайті МТСБУ інформації, за якою у ОСОБА_1 був відсутній чинний страховий поліс про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 126 КУпАП, однак, як встановлено судом, відносно позивача не виносилась постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за невиконання водієм вимог ПДР України, яке пред`являлось позивачу перед прийняттям оскаржуваної постанови.

Враховуючи, що інспектор патрульної поліції належним чином не зафіксував та не довів належними і допустимими доказами факту невиконання водієм будь-яких вимог ПДР України, а законні підстави для здійснення контролю за наявністю у позивача вказаного полісу були відсутні, суд приходить до висновку, що вимоги посадової особи Управління про пред`явлення відповідних документів є незаконними, а отже в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст.126 КУпАП.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На думку суду, оскільки інспектор патрульної поліції не зафіксував в установленому законом порядку порушення водієм транспортного засобу відповідного пункту ПДР України, його вимога про зупинку транспортного засобу та пред`явлення документів є не доведеною, так само як не доведено й підстави для здійснення контролю за наявністю договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що за відсутності належних доказів з боку суб`єкта владних повноважень щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке останнього притягнуто до адміністративної відповідальності та піддано штрафу, визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення є неможливим.

Керуючись, ст.ст. 10, 23, 38, 122, 245, 254, 256, 268, 289, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 102, 158-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Вітовського відділення поліції Корабельного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 30.11.2020 року серія БАБ №321170 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 30.11.2020 року серія БАБ №321170, відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Приморський районний суд м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі якщо рішення суду було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 16.04.2021 року.

Суддя: Ю.Б. Свячена

3735
Переглядів
0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
ЕСПЧ
0