ПОСТАНОВА

Іменем України

22 жовтня 2019 року

Київ

справа №161/7068/16-а

адміністративне провадження №К/9901/24499/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О. А.,

суддів: Білак М. В., Єресько Л. О.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції рядового поліції Мохнюка Юрія Васильовича, Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: Яворського І. О. (головуючий), Кухтея Р. В., Носа С. П.

І. Суть спору:

1. ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції рядового поліції Мохнюка Юрія Васильовича, Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції, в якому просив суд:

1.1. визнати протиправними дії інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції Мохнюка Юрія Васильовича по складенню щодо ОСОБА_1 постанови серії ПС2 №800991 від 20 травня 2016 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП;

1.1. визнати протиправною та скасувати постанову серії ПС2 №800991 від 20 травня 2016 року інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у м.

Луцьку Департаменту патрульної поліції Мохнюка Юрія Васильовича про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП є протиправним та необґрунтованим. Постанова серії ПС2 №800991 від 20 травня 2016 року винесена незаконно, упереджено, з грубим порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП.

3. Відповідач позов не визнав. У запереченнях на позов наполягав на безпідставності останнього та просив відмовити в його задоволенні.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. Постановою інспектора роти №1 батальйону управління патрульної поліції у м.

Луцьк Департаменту патрульної поліції Мохнюка Юрія Васильовича від 20.05.2016 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі ~money0~

5. За змістом оскаржуваної постанови, позивач 20.05.2016 о 4 год. 20 хв. в м.

Луцьку на проспекті Грушевського, 3 керуючи автомобілем "Volkswagen Passat СС" д. н. з. НОМЕР_1, на момент перевірки, ОСОБА_1, не мав при собі та не пред'явив для перевірки посвідчення водія категорії "В", реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1 (а), 2.1 (б), 2.1 (г) ПДР та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.

6. Вважаючи вказану постанову незаконною, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

7. Луцький міськрайонний суд Волинської області постановою від 30 листопада 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовив.

8. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача є ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП і його було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до вимог діючого законодавства.

9. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 листопада 2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

10. Львівський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, виходив з того, що відповідач не зазначив причин зупинки водія та конкретної підстави для пред'явлення документів, що тягне за собою скасування прийнятої постанови.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

11. Не погоджуючись з такими рішеннями суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.

12. У скарзі позивач просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

13. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що судом апеляційної інстанції не враховано, що 20.05.2016 року о 02:06:57 на лінію "102" надійшло повідомлення інформаційного характеру про те, що по вул. Грушевського, 1 у м. Луцьку навпроти нічного клубу "Версаль" припаркований автомобіль "VOLRSWAGEN PASSAT СC" номерний знак НОМЕР_2 білого кольору, водій якого перебуває в стані алкогольного сп'яніння. По даному факту усім патрульним екіпажам УПП у м. Луцьку ДПП було передано орієнтування на даний автомобіль. О 02 год. 16 хв. 15 сек. патрульним екіпажом "ЦУНАМІ 0152" було виявлено автомобіль "VOLRSWAGEN PASSAT СC" номерний знак НОМЕР_2 по пр. Грушевського, 3 у м. Луцьку, та інспектором Давидюком Г. Г. відповідно до ст. 31,32,35 ЗУ "Про Національну поліцію" було здійснено перевірку фактів викладених у повідомленні на лінію "102". При спілкуванні з водієм, поліцейським було обґрунтовано роз'яснено водію підставу зупинки автомобіля (повідомлення на лінію "102") та пред'явлено вимогу, щодо пред'явлення документів, передбачених п. 2.1 Правил дорожнього руху України. З пред'явлених з рук водія документів було встановлено, то ним являється гр. ОСОБА_1, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння гр. ОСОБА_1 відмовився, закрившись у власному автомобілі. В подальшому працівниками патрульної поліції були здійснені усі необхідні дії для забезпечення виконання процедури направлення водія транспортного засобу для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння і проведення такого огляду. Інспектором поліції Давидюком Т. Г. впродовж періоду з 02 год. 16 хв. по 04 год. 15 хв. 20.05.2016 неодноразово повторювались щодо порушника ОСОБА_1 законна вимоги вийти з автомобіля, однак ОСОБА_1 на вимоги поліцейських не реагував. Під час вчинення зазначених дій гр. ОСОБА_1 о 04 год. 07 хв. в м.

Луцьку по пр. Грушевського,3 керуючи транспортним засобом "VOLRSWAGEN PASSAT СC" номерний знак НОМЕР_2, рухаючись заднім ходом скоїв наїзд па припаркований позаду автомобіль "Ісузу Д-такс" д. н. з. НОМЕР_3. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, та було завдано матеріальні збитки та гр. ОСОБА_1 було порушено п.10.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Під час оформлення схеми місця ДТП та складання необхідних матеріалів в справах про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 124 та ст. 130 КУпАП водій гр. ОСОБА_1 відмовився пред'явити патрульним поліцейським, що оформляли необхідні матеріали, усі передбачені п. 2.1 ПДР України документи, а саме: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на підставі чого інспектором роти №1 батальйону УПП м. Луцьку Мохнюком Ю. В. було прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Докази вказаного містяться в матеріалах справи.

14. Позивач у відзиві на касаційну скаргу посилається на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням процесуальних норм на підставі повно та всебічно з'ясованих обставинах справи, а тому не підлягає скасуванню.

V. Джерела права й акти їх застосування

15. Приписами частини 1 статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

16. За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Наведеним конституційним положенням кореспондує частина 1 статті 8 Закону України "Про Національну поліцію".

18. Пунктом 8 частини першої статті 23 цього ж Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

19. Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

20. Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух", Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

21. За приписами статті 16 Закону України "Про дорожній рух" водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

22. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

23. Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

24. Згідно пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, внутрішніх військ МВС, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон);

в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС;

г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил;

ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

25. Приписами підпункту "а" пункту 2.4 Правил дорожнього руху встановлено, що на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

26. Відповідно до частини 1 статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

27. Відповідно до пункту 2 ч.1 ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).

28. Згідно із статтею 35 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:

1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;

2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;

4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;

5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;

8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

29. За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

30. Статтею 280 КУпАП установлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

31. Відповідно до частин 1 , 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

VI. Висновок Верховного Суду

32. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

33. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

34. Переглянувши судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить висновку, що судом не в повній мірі дотримано норми матеріального і процесуального права.

35. Суд зауважує, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

36. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

37. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач не зазначив причин зупинки водія та конкретної підстави для пред'явлення позивачем документів, що тягне за собою скасування прийнятої постанови.

38. Як убачається з матеріалів справи, в запереченнях на адміністративний позов та на апеляційну скаргу відповідачем надавалися пояснення необхідності зупинення транспортного засобу позивача та пред'явлення позивачем документів, а також додавалися відповідні докази вказаному. Пояснення стосувалися того, що
20.05.2016 року о 02:06:57 на лінію "102" надійшло повідомлення інформаційного характеру про те, що по вул. Грушевського, 1 у м. Луцьку навпроти нічного клубу "Версаль" припаркований автомобіль "VOLRSWAGEN PASSAT СC" номерний знак НОМЕР_2 білого кольору, водій якого перебуває в стані алкогольного сп'яніння. По даному факту усім патрульним екіпажам УПП у м. Луцьку ДПП було передано орієнтування на даний автомобіль. О 02 год. 16 хв. 15 сек. патрульним екіпажом "ЦУНАМІ 0152" було виявлено автомобіль "VOLRSWAGEN PASSAT СC" номерний знак НОМЕР_2 по пр.

Грушевського, 3 у м. Луцьку, та інспектором Давидюком Г. Г. відповідно до ст. 31,32,35 ЗУ "Про Національну поліцію" було здійснено перевірку фактів викладених у повідомленні на лінію "102". При спілкуванні з водієм, поліцейським було обґрунтовано роз'яснено водію підставу зупинки автомобіля (повідомлення на лінію "102") та пред'явлено вимогу, щодо пред'явлення документів, передбачених п. 2.1 Правил дорожнього руху України. З пред'явлених з рук водія документів було встановлено, то ним являється гр. ОСОБА_1, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння гр. ОСОБА_1 відмовився, закрившись у власному автомобілі. В подальшому працівниками патрульної поліції були здійснені усі необхідні дії для забезпечення виконання процедури направлення водія транспортного засобу для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння і проведення такого огляду. Інспектором поліції Давидюком Т. Г. впродовж періоду з 02 год. 16 хв. по 04 год. 15 хв. 20.05.2016 неодноразово повторювались щодо порушника ОСОБА_1 законна вимоги вийти з автомобіля, однак ОСОБА_1 на вимоги поліцейських не реагував. Під час вчинення зазначених дій гр. ОСОБА_1 о 04 год. 07 хв. в м. Луцьку по пр.

Грушевського,3 керуючи транспортним засобом "VOLRSWAGEN PASSAT СC" номерний знак НОМЕР_2, рухаючись заднім ходом скоїв наїзд па припаркований позаду автомобіль "Ісузу Д-такс" д. н. з. НОМЕР_3. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, та було завдано матеріальні збитки та гр. ОСОБА_1 було порушено п.10.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Під час оформлення схеми місця ДТП та складання необхідних матеріалів в справах про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 124 та ст. 130 КУпАП водій гр. ОСОБА_1 відмовився пред'явити патрульним поліцейським, що оформляли необхідні матеріали, усі передбачені п. 2.1 ПДР України документи, а саме: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на підставі чого інспектором роти №1 батальйону УПП м. Луцьку Мохнюком Ю. В. було прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

39. Проте, судом апеляційної інстанції не надано оцінки вказаним поясненням та доказам. Зокрема, не досліджено рапорту інспектора-чергового Луцького ВП ГУНП у Волинській області капітана поліції Маркевича О. С., відповідно до якого останній доповідає, що 20.05.2016 о 02 год. 06 хв. в чергову частину Луцького ВП ГУНП у Волинській області з диспетчерського центру лінії "102" засобами електронного зв'язку надійшло повідомлення інформаційного характеру про те, що по вул.

Грушевського, 1 у м. Луцьку навпроти нічного клубу "Версаль" припаркований автомобіль "VOLRSWAGEN PASSAT СC" номерний знак НОМЕР_2 білого кольору, водій якого перебуває в стані алкогольного сп'яніння, за фактом чого усім патрульним екіпажам УПП у м. Луцьку ДПП було передано орієнтування на даний автомобіль.

Судом апеляційної інстанції не з'ясовано чи було озвучено вказану причину зупинки позивачу під час його зупинки.

40. Щодо тверджень суду апеляційної інстанції, що відео з камер поліцейського свідчить, що відповідач не вказав позивачу причин зупинки, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови відповідача, Верховний Суд зазначає, що диски, які надавалися до матеріалів справи в суді першої інстанції є пошкодженими та взагалі не відображаються. Натомість, диски, що додавалися до суду апеляційної інстанції не містять відеозапису, яким зафіксовано факту зупинки позивача, а вже фіксують події станом на 06 год 31 хв. 20.05.2016, тобто проміжок часу після здійснення зупинки позивача, яка мала місце 20.05.2016 о 02 год. 16 хв.

41. При цьому, Суд зазначає, що відповідно до встановлених обставин справи, з'ясуванню підлягає не факт не пред'явлення позивачем для перевірки посвідчення водія категорії "В", реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент зупинки автомобіля о 02 год. 16 хв. 20.05.2016, а факт непред'явлення зазначених вище документів під час оформлення працівниками патрульної поліції схеми місця ДТП та складання необхідних матеріалів в справах про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 124 та ст. 130 КУпАП за фактом скоєння позивачем наїзду па припаркований позаду автомобіль "Ісузу Д-такс" д. н. з. НОМЕР_3 орієнтовно о 04 год. 07 хв. 20.05.2016 під час руху заднім ходом, що не було враховано судом апеляційної інстанції.

42. Посилання суду апеляційної інстанції на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 07.11.2016 провадження по справі №569/8035/16-п та постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 07.11.2016 провадження по справі №569/8035/16п є безпідставним, оскільки не стосується обставин вказаної справи в частині вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.

43. З огляду на приписи статті 159 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій), обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

44. Це означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

45. Однак, судом апеляційної інстанції вказані вище пояснення відповідача та відповідні докази досліджені не були.

46. Відтак, суд апеляційної інстанції, не вчинив необхідних дій, направлених на встановлення фактичних обставин справи у цій частині та не дослідив наданих відповідачем доказів. У мотивувальній частині судового рішення суду апеляційної інстанції відсутні підстави та обґрунтування, з яких судом вказані пояснення та докази відхилені.

47. Суд апеляційної інстанції, постановляючи рішення про задоволення позовних вимог, порушив принцип адміністративного судочинства - змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, визначений частиною 4 статті 11 КАС України (в редакції до 15.12.2017). Згідно з приписами даної статті, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.

48. Зважаючи на встановлені судами обставини, Суд вважає висновки суду апеляційної інстанції передчасними, та такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017), а відтак таке судове рішення не є таким, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 159 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій).

49. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

50. Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження суду апеляційної інстанції, тому з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні) відсутня можливість перевірити правильність його висновків в цілому по суті спору.

51. З приводу диску з відеозаписами з нагрудних відеокамер поліцейських, наданого скаржником разом з касаційною скаргою, як доказ вчинення позивачем скоєння правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, який з технічних причин у повній мірі не долучався та в суді апеляційної інстанції в повній мірі не досліджувався, колегія суддів зазначає, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

52. За правилами пункту 1 частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

53. Відповідно до 4 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

54. З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судом апеляційної інстанції на підставі належних та допустимих доказів не було з'ясовано належним чином усіх обставин справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

VII. Судові витрати

55. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року у справі №161/7068/16-а скасувати, а справу направити на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий О. А. Губська

Судді М. В. Білак

Л. О. Єресько