Якщо зупинка транспортного засобу була безпідставною, штраф за правил ПДР – незаконний (Сьомий апеляційний адміністративний суд, справа № 136/651/21 від 23.07.2021)

Фабула судового акту: Безпричинна зупинка автомобіля працівниками поліції – біль водіїв. Чи не кожен зіштовхувався з ситуацією, коли авто зупиняли, очевидно, з мотивом «знайти» порушення та потенційно накласти штраф.

У цій справі трапилася якраз така ситуація.

Так, після зупинення авто виявилося, що реальною причиною зупинки стало те, що раніше щодо позивача складались протоколи про вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП (кермування у стані алкогольного, наркотичного, іншого сп’яніння).

Не зумівши довести порушення водієм ст. 130 КУпАП, поліціянти склали постанову за ч. 2 ст.122 КУпАП. Інспектор склав відповідну постанову про притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Водій, не погоджуючись із таким рішенням, звернувся до суду із позовом, в якому оскаржив дії інспектора та просив скасувати постанову, складену відносно нього.

Рішеннями судів першої та апеляційної інстанції позов задоволено та скасовано постанову про порушення ч. 2 ст.122 КУпАП.

Перш за все, суд зазначив, що переслідування позивача лише за імовірне порушення ст. 130 КУпАП як керування транспортним засобом особою, що перебуває у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, є безпідставним.

Виходячи з п. 11 ч. 1 ст. 23 та п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Окремо суди встановили грубе порушення прав людини. Так, зупинивши позивача, працівники поліції вдавалися до провокацій та принижень, під час спілкування вимагали від нього показати руки на предмет тремтіння, а також плюнути на землю з метою перевірки в’язкості слини.

При цьому колегія суддів апеляційного суду зазначила, що не зважаючи н важливість та необхідність профілактичної роботи по недопущенню керування транспортними засобами в стані як алкогольного так і наркотичного сп’яніння, така робота має проводитись виключно в правовому полі та не допускати зазіхань на права людини.

Ця справа є показовою в тому сенсі, що судом було визнано, що поліція зобов’язана назвати причину зупинки транспортного засобу, інакше – штраф та прийняту постанову судом буде визнано незаконними.

За порушення прав людини поліцією суд виніс окрему ухвалу, надіславши її у відповідний відділ поліції.

Аналізуйте судовий акт: У разі, якщо на фотознімку TruCAM не зафіксовано особу водія та місце зйомки, штраф є незаконним (Перший апеляційний адміністративний суд у справі № 234/8827/20 від 27 жовтня 2020 р)

Той факт, що небезпеку для руху створено внаслідок власної протиправної поведінки пішохода, не звільняє водія від виконання вимог ПДР (ВС/ККС у справі № 759/2926/16-к від 10 грудня 2019 р.)

Огляд на стан сп’яніння у медичному закладі НЕ потребує присутності свідків (Хмельницький апеляційний суд у справі № 682/599/20 від 13.05.2020)

Невжиття поліцейським дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги тягне за собою закриття справи про адмінправопорушення (ВС/КАС № 524/9827/16-а від 18.02.2020)

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 136/651/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Кривенко Д.Т.

Суддя-доповідач - Моніч Б.С.

23 липня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Капустинського М.М. Шидловського В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції на окрему ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 17 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У квітні 2021 року до суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, у якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАН №4070675 від 15 квітня 2021 року про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог, зазначив, що згідно винесеної працівником поліції УПП у Вінницькій області ДПП постанови серії ЕАН №4070675 від 15 квітня 2021 року на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за те, що він порушив пункт 11.5. ПДР, за що передбачена відповідальність частиною 2 статті 122 КУпАП. Однак, позивач вважає вказану постанову протиправною, оскільки викладені в ній обставини не відповідали дійсності.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 17 травня 2021 року позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови - задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано винесену лейтенантом поліції Рапинцем Олександром Віталійовичем Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАН №4070675 від 15 квітня 2021 року на ОСОБА_1 за частиною 2 статті 122 КУпАП, а провадження у справі закрито.

Крім того, окремою ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 17 травня 2021 року про факти наведені в окремій ухвалі щодо допущення порушення закону командиром взводу №1 роти №2 Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Рапинцем Олександром Віталійовичем - довести до відома керівництва Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції

Про вжиті керівництвом Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції заходи відносно командира взводу №1 роти №2 Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Рапинцем Олександром Віталійовичем протягом місяця з дня надходження окремої ухвали слід повідомити Липовецький районний суд Вінницької області.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Як встановлено із матеріалів справи, 15 квітня 2021 року о 10:35 лейтенантом поліції Рапинцем О.В. УПП у Вінницькій обл. ДПП винесено постанову серії ЕАН №4070675 від 15 квітня 2021 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 гривень.

Суть та обставини правопорушення полягають в тому, що 15 квітня 2021 року о 10:27:51 год. м. Вінниця, вул. Ватутіна, 46, - водій керував транспортним засобом рухаючись при цьому у лівій крайній смузі при вільній правій чим порушив пункт 11.5. ПДР. Порушення виїзду на край, ліву смугу при наявності двох і більше смуг для руху в одному напрямку за що передбачена відповідальність частиною 2 статті 122 КУпАП.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 17 травня 2021 року позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови - задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано винесену лейтенантом поліції Рапинцем Олександром Віталійовичем Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАН №4070675 від 15 квітня 2021 року на ОСОБА_1 за частиною 2 статті 122 КУпАП, а провадження у справі закрито.

Також суд встановив, що поліцейськими було здійснено безпідставне переслідування та зупинку транспортного засобу позивача, а тому постановив окрему ухвалу з цього приводу.

IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Під час судового розгляду судом встановлено, що поліцейськими було здійснено безпідставне переслідування та зупинку транспортного засобу позивача.

На думку суду навіть з точки зору стороннього, розсудливого спостерігача, обставини, які були встановлені із відеозаписів нагрудних камер працівників поліції, можуть свідчити про недотримання поліцейськими Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції вимог щодо необхідності з гідністю і честю поводитися під час виконання службових обов`язків.

Отже суд вважав, що командир взводу №1 роти №2 УПП у Вінницькій обл. ДПП Рапинець О.В. допустив порушення прав людини, що гарантовані Конституцією України, а тому наявні усі правові підстави для постановлення окремої ухвали та направлення її суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку та просив скасувати окрему ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 17 травня 2021 року.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказав, що командир взводу діяв на підставі наказу МВС та МОЗ №1452/735 від 09 листопада 2015 року "Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції".

Вказує, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. При цьому у зв`язку із неодноразовим притягненням позивача до адміністративної відповідальності у 2021 році апелянт вважає, що мав право вчиняти такі дії.

Зауважує, що позивач не описує щодо порушення його права про приниження честі і гідності, тобто суд на власний розсуд вирішив про порушення поліцейським законодавства.

Позивач правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався.

VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

За змістом статей 1, 13 Закону України "Про Національну поліцію", поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 та пунктом 1 частини 1 статті 35 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Згідно статті 31 Закону № 580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Положеннями пункту 1 частини 1 статті 35 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Як встановлено під час розгляду даної справи, позивача безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, адже на вказаному відрізку дороги відсутня розмітка, що поділяє транспортні потоки за наявності двох і більше смуг, призначених для руху в одному напрямку, а тому підстав для зупинки позивача не було.

При цьому колегія суддів зауважує, що надані поліцейським відеозаписи не є належними доказами, проте з метою повного та всебічного розгляду справи колегія суддів вважала за можливе дослідити їх та встановила, що автомобіль позивача рухався на зустріч поліцейському автомобілю. При цьому він рухався в одній єдиній смузі для руху. Слідом автомобілем позивача аналогічним чином рухалось принаймні 5 автомобілів.

Автомобіль відповідачів, розвернувшись, став переслідувати саме автомобіль позивача. Подальша розмова працівників поліції засвідчує той факт, що реальною причиною зупинки стало те, що раніше щодо позивача складались протоколи про вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.

Під час спілкування з позивачем працівники поліції вимагали від нього показати руки на предмет тремтіння, а також плюнути на землю з метою перевірки в`язкості його слини.

Оцінюючи подібні дії суд вважає їх такими, що порушують загальні засади діяльності поліцейських.

Так, чинним законодавством передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану .

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду регулює Інструкція "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (надалі Інструкція).

Інструкція розділяє ознаки алкогольного та наркотичного сп`яніння.

Так Інструкцією передбачено, що ознаками алкогольного сп`яніння є:

- запах алкоголю з порожнини рота;

- порушення координації рухів;

- порушення мови;

- виражене тремтіння пальців рук;

- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

- поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:

- наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);

- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

- сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;

- почервоніння обличчя або неприродна блідість.

В той же час Інструкція не надає право працівникам поліції примушувати особу вчиняти будь-які дії як то витягувати руки, плювати на землю. Ознаки сп`яніння поліцейськими мають виявлятися під час спілкування з водієм, виходячи з його поведінки.

Вимога ж поліцейського "здійснити плювок слини з ротової порожнини з метою виявлення її сухості", взагалі не узгоджується з жодною із ознак сп`яніння і інакше як принизливе та упереджене ставлення до позивача її суд розцінити не може.

Крім того, Пунктами 6-8 Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Це означає, що лише у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий може бути проведений у найближчому закладі охорони здоров`я.

Поведінка працівників патрульної поліції свідчить про те, що всі їхні дії були вчинені через упереджене до позивача ставлення: вони одразу вказували на те, що позивачу доведеться поїхати до закладу охорони здоров`я, потім вимагали вчиняти не передбачені чинним законодавством дії, а врешті-решт не провели жодного огляду позивача на стан сп`яніння, в тому числі з використанням технічних засобів.

При цьому колегія суддів, не заперечуючи важливість та необхідність профілактичної роботи по недопущенню керування транспортними засобами в стані як алкогольного так і наркотичного сп`яніння, вважає за необхідне наголосити, що така робота має проводитись виключно в правовому полі та не допускати зазіхань на права людини.

Працівник поліції не може свавільно звинувачувати будь-яку особу в тому, що вона перебуває в стані наркотичного сп`яніння і таким чином надмірно втручатися в її особисте життя, вимагаючи поїхати до найближчого лікувального закладу.

Лише за наявності об`єктивних ознак, передбачених Інструкцією, поліцейський спочатку має запропонувати особі пройти медичний огляд на стан сп`яніння (втому числі наркотичного) за допомогою технічних засобів, і лише потім визначатися щодо необхідності огляду лікарем.

Аналогічні норми передбачені і Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Так, статтею 266 КУпАП також передбачено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною 2 статті передбачено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналізуючи вищезазначене колегія суддів ще раз зауважує, що за наявності підстав вважати, що особа перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння працівники поліції першочергово мають провести огляд з використанням спеціальних технічних засобів на місці вчинення правопорушення, або ж у разі незгоди особи з його результатом огляд може бути проведено в закладах охорони здоров`я.

Відсутність у працівників поліції засобів для огляду водіїв на предмет наркотичного сп`яніння на місці зупинки, на що покликався представник відповідача, не дає підстав не виконувати вимоги згадані норми.

Також суд зауважує, що жодних дій, передбачених законодавством працівниками поліції відносно позивача не проводилось.

З урахуванням вище вказаних обставин колегія суддів вважає, що переслідування позивача за імовірне порушення статті 130 КУпАП як керування транспортним засобом особою, що перебуває у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, є безпідставним, а провокація його для огляду на стан сп`яніння, шляхом змушування до показу перед працівниками поліції кистей рук з метою виявлення їх тремтіння чи змушування здійснювати плювок з ротової порожнини з метою виявлення її сухості - є неприпустимим.

Окремо колегія суддів хоче наголосити й на тому, що навіть за умови, що особа декілька разів вчинила правопорушення, це не дає підстав працівникам поліції її переслідувати, як це мало місце з позивачем.

Пункт 3 частини першої статті 35 Закону України "Про національну поліцію", на яку покликався під час розгляду справи представник відповідача вказує на те, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Це не означає, що працівники поліції можуть свавільно переслідувати та зупиняти кожну особу, щодо якої в інформаційних базах даних зазначені відомості про попереднє її притягнення до адміністративної чи іншої відповідальності.

Дана норма передбачає право поліцейського зупиняти автомобілі, які по оперативній інформації причетні до скоєння правопорушень та ухиляються притягнення до відповідальності тощо.

У даній справі наявності такої інформації не встановлено. Натомість встановлено, що переслідування та зупинка позивача відбулися через те, що по інтегрованій інформаційно-пошуковій системі Міністерства внутрішніх справ України "Армор" значилась інформація про те, що позивач раніше притягувався до відповідальності за статтею 130 КУпАП.

Відповідно до частини 1 Закону України №580-VІІІ національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно частини 1 статі 59 Закону України №580-VІІІ служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Зі змісту статті 18 Закону України №580-VІІІ видно, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського.

Стаття 64 Закону України №580-VІІІ передбачає, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Статтею 19 Закону України №580-VІІІ встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

Згідно частини 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського.

Відповідно до статті 1 Статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відтак, колегія суддів доходить висновку, що обставини, які були встановлені у справі свідчать про недотримання поліцейськими Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції вимог щодо необхідності з гідністю і честю поводитися під час виконання службових обов`язків.

Колегія також відкидає доводи про те, що у справі брав участь неналежний відповідач, оскільки суб`єкт владних повноважень не завжди може і повинен мати статус юридичної особи у адміністративних справах.

Правилами статті 249 КАС України, передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

При цьому це є правом суду, яке суд реалізує незалежно від волі сторін у справі та їх клопотань.

Отже, командир взводу №1 роти №2 УПП у Вінницькій обл. ДПП Рапинець О.В. допустив порушення вищевказаних нормативних актів, а також порушення прав людини, що гарантовані Конституцією України, тому суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявні усі правові підстави для постановлення окремої ухвали та направлення її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що окрема ухвала суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному судовому рішенні, у зв`язку з чим підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

VII. ВИСНОВКИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Відповідно до вимог статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а окрему ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 17 травня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 23 липня 2021 року.

Головуючий Моніч Б.С. Судді Капустинський М.М. Шидловський В.Б.