Якщо учасник справи вказав у скарзі до суду телефон та електронну адресу, він зобов’язаний отримувати повідомлення і відповідати на них – ВС (справа № 591/4693/15)

Якщо учасник справи надав суду телефон та електронну адресу, зазначивши їх у скарзі, то можна припустити, що він не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це покладає на особу обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. Суд, який комунікує з учасником справи за допомогою вказаних ним засобів зв’язку, діє правомірно й добросовісно. На це вказав Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 23 січня 2025 року по справі 591/4693/15. (Джерело : Судово-юридична газета)

Місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, кримінальне провадження за обвинуваченням особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК, закрив відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК у зв’язку з відмовою потерпілої від обвинувачення.

Свою позицію суд мотивував тим, що потерпіла в судові засідання не з’являлася і таке за приписами ч. 6 ст. 340 КПК прирівнюється до її відмови від обвинувачення.

У касаційній скарзі скаржниця стверджує, що виклик у судове засідання за допомогою SMS-повідомлень за відсутності на це її письмової згоди суперечить приписам КПК.

Позиція Верховного Суду

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій. В обґрунтування позиції ККС ВС констатував, що за змістом ч. 1 ст. 135, ч. 1 ст. 136 КПК особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Якщо учасник справи надав суду телефон та електронну адресу, зазначивши їх у скарзі, то можна припустити, що він не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, у свою чергу, покладає на особу обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. Отже, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою вказаних ним засобів зв’язку, діє правомірно й добросовісно.

З матеріалів провадження вбачається, що в позовній заяві потерпілої про стягнення з обвинуваченого завданої шкоди, наданій суду представником потерпілої, а також у письмових клопотаннях до суду зазначено як засіб зв’язку її номер телефону; остання неодноразово отримувала повідомлення про виклик до суду телефоном і жодних зауважень щодо цього не висловлювала. Надалі саме на цей номер телефону надсилали SMS-повідомлення, які було доставлено потерпілій (відповідні довідки є у матеріалах провадження).

У той же час упродовж розгляду справи в місцевому суді потерпіла користувалася послугами адвоката, якого також викликали до суду.

Отже, за окреслених обставин немає підстав уважати, що потерпіла не була обізнана про час і дату судових засідань. Наведене свідчить про те, що потерпіла свідомо не скористалася своїм правом підтримувати обвинувачення, фактично відмовилася від його реалізації, не цікавилася процесом розгляду справи судом, не вживала будь-яких заходів щодо активної участі в судових засіданнях і це також вплинуло на тривалість провадження за подіями 2007 року.

Автор новини: Наталя Мамченко