Як штучний інтелект змінює роботу юридичних фірм

У міжнародній юридичній практиці ШІ вже економить юристам 240 годин на рік. Водночас необачне використання може призвести до штрафу в $5000 за одне вигадане судове рішення. Як українські фірми, зокрема ILG, балансують між новими можливостями та ризиками, про які мовчать розробники? І чому посилання на ШІ у Верховному Суді може обернутися звинуваченням у неповазі до суду — далі в матеріалі.

У червні 2026 року увагу юридичної спільноти привернув кейс /2026/jun/22/artificial-intelligence-law-firm-wins-court-case-in-england-for-first-time" rel="nofollow">британського сервісу Garfield AI — ШІ-платформи для підготовки юридичних документів. Чат-бот допоміг фрилансерці стягнути борг у розмірі 7 000 фунтів стерлінгів у суді.

Втім, навіть у цьому випадку без кваліфікованого юриста не обійшлося: підготовлені ШІ процесуальні документи перевіряв і використовував у судовому засіданні баристер Домінік Лі, який прямо зазначив, що документи були «більш ніж достатніми» саме з огляду на їхню відповідність процесуальним вимогам.

На мій погляд, саме так і виглядатиме найближче майбутнє юридичної професії: ШІ бере на себе технічну підготовку документів, тоді як юрист здійснює фахову перевірку, несе професійну відповідальність і представляє інтереси клієнта в суді.

Для мене, як юриста-практика, ШІ став звичайним робочим інструментом. Питання вже не в тому, чи використовувати його, а як робити це максимально ефективно, але без шкоди для якості юридичної роботи.

LegalTech: Правове регулювання штучного інтелекту: імплементація норм Регламенту (ЄС) 2024/1689 у корпоративний сектор

Закордонний досвід та інструменти для юристів

Дослідження Thomson Reuters Institute “Generative AI in Professional Services” 2025 року показують, що частка юридичних організацій, які активно використовують генеративний ШІ, зросла з 14% до 26% лише за рік. Попри це, лише 22% юридичних фірм мають реальний план впровадження таких технологій.

Що саме стримує фірми — дає відповідь Thomson Reuters Future of Professionals Report 2025. Головним бар’єром виявилося питання точності: 91% фахівців вважають, що до ШІ мають висуватись вищі стандарти точності, ніж до людини. Серед інших бар’єрів — обмежений бюджет, питання безпеки даних, етичні застереження та брак часу і ресурсів. На мою думку, проблема полягає ще й в тому, що багато керівників просто не готові міняти звичні підходи.

При цьому організації з чіткою ШІ-стратегією майже в 4 рази частіше отримують реальну віддачу від цих технологій, порівняно з фірмами без жодного плану, і майже вдвічі частіше бачать зростання доходів. За даними дослідження, ефективне використання ШІ дозволяє юристу економити в середньому 240 годин на рік — це близько 5 робочих тижнів — та до $19 000 щорічно на одного фахівця.

Для цих завдань уже існує ціла екосистема спеціалізованих інструментів: Harvey для контрактного аналізу та due diligence, Legora для безпечної юридичної роботи, Kira для аналізу договорів, а також Lexis+ AI та CoCounsel. Хоча більшість цих інструментів поки що недоступні в Україні в повному обсязі. Але це питання часу.

LegalTech:  Використання штучного інтелекту в роботі з допитами

Як ШІ допомагає на практиці: приклад due diligence

У практиці команди ILG найбільше користі ми побачили від застосування ШІ у сфері автоматизації трудомістких, рутинних процесів, які традиційно покладаються на молодших юристів. Зокрема, це такі задачі, як:

• аналіз великих масивів документів,
• проведення комплексної перевірки (due diligence),
• контрактна експертиза,
• систематизація судової практики та ін.

Так, проведення due diligence у частині правової експертизи корпоративної документації та договірної бази, що раніше займало 3–4 робочих дні, нині виконується протягом 5–6 годин.

Опрацювання масиву договорів із виявленням ризикових положень та відхилень від стандартних застережень могло тривати повний робочий тиждень молодшого юриста. Зараз це можна зробити за 3–4 години.

Комплексна перевірка — процес, який забирає найбільше часу, інколи по кілька тижнів, оскільки він передбачає перегляд значного обсягу інформації (установчих документів, договорів, судової практики, фінансової звітності). ШІ видає структурований аналіз за кілька годин. Наприклад, інструменти на кшталт Claude Pro або Gemini здатні автоматично виявляти ключові положення договорів, класифікувати ризики, сигналізувати про відхилення від стандартних умов.

LegalTech:  Суддя ВП ВС Віталій Уркевич розповів під час міжнародного науково-дослідного семінару про етичні та нормативні підходи до використання ШІ в судочинстві

Ризики, які не можна ігнорувати

За останній рік ми протестували десятки сценаріїв використання ШІ у власній практиці. І майже всі помилки були пов’язані не з моделлю, а з людиною, яка ставила їй завдання (промтом). Саме це змусило нас переглянути підхід до використання ШІ: головне — не вибір інструменту, а розуміння того, де та як його застосовувати. Треба завжди пам’ятати про ризики.

Конфіденційність даних

Передання інформації в промпт фактично означає її розкриття третій стороні. Щоб запобігти цьому, можна використовувати корпоративні версії з відповідними гарантіями конфіденційності (наприклад, ChatGPT, Enterprise, Microsoft Copilot у межах M365).

У практиці ILG ми виробили такий підхід: для аналізу договірних ризиків за допомогою ШІ використовуються виключно знеособлені документи. Перед завантаженням з тексту видаляються або замінюються всі ідентифікаційні дані: найменування сторін, реквізити, реєстраційні дані. Натомість релевантний контекст (мета угоди, галузева специфіка, ключові ризики) передається через деталізований промпт.

Галюцинації ШІ та відповідальність

Одна з найбільших проблем — так звані галюцинації, тобто вигадування ШІ фактів. Яскравий приклад — американський кейс “Mata v. Avianca” (2023, Федеральний суд Південного округу Нью-Йорку). Адвокати Стівен Шварц і Пітер ЛоДука подали до суду процесуальний документ із посиланнями на шість судових рішень, згенерованих ChatGPT. Жодне з них не існувало — ШІ їх просто вигадав. В результаті суд не лише наклав штраф $5 000, а й вимагав, щоб адвокати особисто повідомили суддів, яких ШІ «притягнув» до вигаданих справ.

LegalTech:  Цифрові відбитки, Jira та ChatGPT: практика Верховного  Суду щодо меж допустимості електронних доказів

Поверховість: ШІ не замінить досвідченого юриста

Найдорожча помилка під час роботи з ШІ — не галюцинації моделі. Їх можна перевірити. Найдорожче — коли юрист перестає перевіряти себе.

У своїй практиці я став свідком показового випадку. Під час підготовки клопотання про відкладення судового засідання представник сторони використав текст, згенерований ШІ. У документі було зазначено прохання «взяти паузу» в судовому засіданні. Однак такий термін не передбачений цивільним процесуальним законодавством і не відповідає встановленій термінології.

Суд відмовив у задоволенні такого клопотання, оскільки його зміст не узгоджувався з процесуальними механізмами ЦПК України. Сторона не досягла бажаного результату, що суттєво вплинуло на процесуальну стратегію. Згодом з’ясувалося, що текст підготував помічник адвоката за допомогою ШІ без належної юридичної перевірки.

Український контекст: виклики та прецеденти

Одна з причин появи нехарактерної для українського законодавства термінології – це база даних, на яких навчалися алгоритми.

Річ у тім, що більшість моделей ШІ навчається переважно на англомовному контенті та західних правових практиках. Тоді як частка українських юридичних матеріалів у навчальних масивах залишається мінімальною.

Саме тому юридична спільнота очікує появи національної LLM, натренованої на вітчизняній судовій практиці, як інструменту, що органічно розумітиме українські правові реалії.

Воєнний стан додає нестабільності: законодавство змінюється стрімко, а будь-яка модель неминуче відстає від актуального правового поля.

Неповага до судової влади: прецедент Верховного Суду

Не менш важливим є питання допустимих меж використання ШІ в українському правочині. Ухвала Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.02.2024 у справі № 925/200/22 стала показовим прецедентом. Суд визнав протиставлення власних висновків і позиції системи ШІ зловживанням процесуальними правами, що підриває авторитет судової практики.

У цій справі сторона, не погоджуючись із висновками суду, посилалася на те, що система ШІ нібито підтверджує її позицію, та просила врахувати цю «альтернативну думку». Суд кваліфікував такий підхід як неповагу до судової влади та зловживання процесуальними правами.

Як ILG будує стратегію впровадження

Найбільша помилка юридичних фірм — думати, що достатньо придбати доступ до ChatGPT Pro. Насправді саме після цього починається найскладніше: потрібно визначити правила використання, навчити команду працювати з інструментом і вибудувати систему контролю.

В ILG сформована корпоративна культура застосування штучного інтелекту, яка охоплює технічні стандарти роботи з інструментами та процедури контролю якості. Все це закріплено у внутрішній політиці компанії.

LegalTech:  Галюцинації з наслідками: етичні аспекти використання AI в роботі юриста

Навчання та контроль якості

Так, особливу увагу ми приділяємо навчанню правильному промптингу. Це не абстрактні знання, а конкретні алгоритми: як сформулювати завдання, яку роль задати моделі, як структурувати запит залежно від типу задачі (аналіз договору, пошук практики, підготовка правового висновку).

У складних кейсах ми практикуємо окремий формат перевірки: коли результат роботи з ШІ викликає сумніви, керівник запитує у виконавця не лише фінальний документ, а й промпт, який використовувався для генерації. Це дає змогу оцінити рівень обізнаності юриста та зрозуміти, чи є результат наслідком продуманого запиту, чи механічної генерації. Такий підхід підвищує якість роботи і формує культуру відповідального використання інструменту.

Відповідальна особа з управління ШІ

Крім того, ефективне та безпечне впровадження ШІ в юридичній фірмі неможливе без визначення відповідальної особи, яка координуватиме процеси його використання. Такий фахівець повинен не лише володіти глибокими знаннями у сфері промптингу та роботи з сучасними ШІ-інструментами, а й пройти спеціалізоване навчання та профільні курси.

Важливо, щоб ця особа була саме юристом-практиком і розуміла як технічні можливості штучного інтелекту, так і особливості застосування законодавства, судової практики та професійних стандартів. Фактично йдеться про появу нової для юридичного ринку спеціальності — фахівця з управління та контролю використання ШІ.

Перспектива: корпоративний ШІ

У планах на найближче майбутнє ILG розглядає перспективу розробки власного корпоративного ШІ-інструменту, навченого на внутрішній базі знань фірми: шаблонах документів, правових позиціях, напрацьованій судовій практиці тощо. Такий інструмент зможе враховувати специфіку практик ILG і генерувати результати, що відповідають внутрішнім стандартам якості, а не усередненим глобальним патернам.

Реалізація такого рішення потребує окремих інвестицій, проте підґрунтя для нього формується вже сьогодні через стандартизацію внутрішніх процесів і накопичення бази знань.

Практичні поради для юристів

Спираючись на власний досвід роботи з інструментами ШІ, ми підготували кілька порад, які допоможуть юристам використовувати ці технології максимально ефективно.

1. Опишіть свою роль і контекст. Наприклад: «Ти — досвідчений юрист у галузі господарського права. Проаналізуй договір щодо ризиків для покупця».
2. Формулюйте конкретно. Замість «напиши про строки» пишіть «склади таблицю строків виконання зобов’язань за договором із зазначенням наслідків порушення».
3. Просіть надати джерела — і завжди перевіряй їх самостійно.
4. Для загальних або міжнародних тем запит англійською дає суттєво кращі результати, адже навчальні дані моделей значно ширші в цій мові.
5. Не вписуйте реальні персональні дані клієнтів, адвокатську таємницю чи конфіденційну інформацію про справу.

Висновок

Без розуміння того, як працює ШІ, якість юридичних висновків не підвищиться — вона може знизитися або завдати шкоди клієнту. Щоб запобігти таким проблемам, юридичним фірмам варто вже зараз розробити та впровадити внутрішню політику використання штучного інтелекту, як ми це вже зробили в ILG.

Це зовсім не питання знання кодексів чи законів, бо правова база доступна всім однаково. Виграють ті, хто поєднав юридичну логіку з обчислювальною потужністю, зберігши при цьому професійну прискіпливість.

ШІ поки точно не замінить юриста в суді. Алгоритм не візьме на себе відповідальність і не зрозуміє контекст, який не описаний у документах. Однак як інструмент для підготовки — ШІ уже незамінний.

Автор статті: Валентин Лукановецький,

помічник адвоката АО Investment Lawyer Group (ILG)

Джерело: ЮП