Як притягнути до відповідальності власників Telegram-каналів за поширення негативної інформації?

У сучасному інформаційному просторі месенджер Telegram посідає особливе місце — завдяки своїй анонімності, простоті створення каналів і широкому охопленню аудиторії. Саме ці характеристики зробили його одним із головних інструментів для поширення інформації — як позитивної, так і такої, що може завдати шкоди честі, гідності та ділової репутації особи, а також призвести до спричинення моральної шкоди.

Разом із зростанням впливу Telegram-каналів актуалізується питання юридичної відповідальності їх власників. Які види відповідальності можуть застосовуватись у випадку поширення неправдивих або дискредитуючих матеріалів? Як встановити власника (редактора, адміністратора) Telegram-каналу? Чи існують правові механізми притягнення до відповідальності, якщо особу адміністратора встановити майже неможливо?

Види відповідальності за поширення негативної інформації

Поширення негативної інформації через Telegram-канали може спричиняти юридичну відповідальність різних видів: цивільно-правову, адміністративну, кримінальну.

Що ж таке негативна інформація? Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку особи (щодо якої поширюється така інформація), порушує її право на повагу до честі, гідності чи ділової репутації.

Цивільно-правова відповідальність

Цивільно-правова відповідальність передбачає застосування механізмів захисту немайнових прав особи, таких як право на честь, гідність, ділову репутацію (статті 23, 277–280 Цивільного кодексу України), шляхом звернення до суду з позовною заявою.

Для притягнення до цивільно-правової відповідальності, необхідно довести сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Способи захисту:

• спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь;
• заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права;
• відшкодування моральної шкоди;
• відшкодування майнової шкоди, у випадках, коли поширення інформації призвело до прямих фінансових втрат (наприклад, втрата ділових контактів, зниження прибутку).

Важливо, що вимога про спростування недостовірної інформації є правовою лише в тому випадку, якщо інформацію поширено у формі фактичного твердження. Якщо ж інформацію поширено у формі оціночного судження, але таку інформацію виражено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Адміністративна відповідальність

Хоча в українському законодавстві адміністративна відповідальність за поширення недостовірної інформації чітко не деталізована для цифрового простору, однак до прикладу стаття 173-1 КУпАП (поширювання неправдивих чуток) може бути застосована у відповідному контексті. Ця норма передбачає відповідальність за поширення неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку. В умовах воєнного стану її застосування є особливо актуальним щодо Telegram-каналів, які поширюють дезінформацію про військові дії, евакуацію чи роботу критичної інфраструктури з метою посіяти паніку серед населення.

Кримінальна відповідальність

У випадках, коли поширення інформації в Telegram має ознаки особливої суспільної небезпеки, може наставати кримінальна відповідальність.

📌Стаття 109 Кримінального кодексу України - Публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, а також розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій.

📌Стаття 114-1 Кримінального кодексу України — Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань. Ця стаття стала одним із головних інструментів протидії каналам, які публікують інформацію про місця перебування та пересування співробітників Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) з метою допомоги в ухиленні від мобілізації.

📌Стаття 129 Кримінального кодексу України – Погроза вбивством. Може бути застосована, у випадках, коли в публічному Telegram-каналі містяться прямі погрози життю конкретної особи, і є реальні підстави побоюватися здійснення цих погроз

📌Стаття 161 Кримінального кодексу України – Порушення рівноправності громадян. Якщо інформація спрямована на розпалювання ворожнечі за ознакою раси, релігії, національності — можливе застосування цієї статті.

📌Стаття 436-2 Кримінального кодексу України – Виправдання збройної агресії РФ. У період дії воєнного стану значна частина Telegram-каналів поширює проросійські меседжі. Якщо контент містить ознаки виправдання агресії чи приниження ЗСУ, особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності.

Як встановити власника Telegram - каналу?

У національному законодавстві України, як і в більшості європейських країн, відсутнє пряме правове регулювання статусу Telegram-каналів і їхніх адміністраторів. Telegram, як платформа, не є зареєстрованим ЗМІ, а більшість каналів функціонують у режимі анонімності, що створює прогалину в нормативній кваліфікації діяльності їх власників.

Telegram-канал: суб’єкт чи інструмент? Telegram-канал не є юридичною чи фізичною особою, не має правосуб’єктності. З правової точки зору він розглядається як інструмент поширення інформації, аналогічний сайту, блогу, сторінці в соціальній мережі. Сам по собі канал не може нести відповідальність — її несе особа, яка:

• створює і адмініструє канал;
• має доступ до його керування (редактори);
• публікує або санкціонує поширення контенту.

У зв’язку з цим правовий статус Telegram-каналу тісно пов'язаний із правовим статусом його адміністратора — особи, яка виконує функцію модерації, публікації, ведення комунікації.

Анонімність адміністратора як правова проблема. Однією з найбільших перешкод для притягнення адміністраторів Telegram-каналів до відповідальності є анонімність. Telegram за своєю архітектурою:

• не вимагає підтвердження особи під час створення акаунту;
• дозволяє приховати номер телефону;
• не зберігає IP-адрес на тривалий термін;
• має сервери за межами України.

Це ускладнює як встановлення особи порушника, так і забезпечення виконання рішень суду. Однак, особу адміністратора можна встановити через:

• помилки адміністраторів (використання одних і тих самих нікнеймів на різних платформах);
• аналітичні інструменти OSINT - аналіз нікнеймів, унікальних мовних зворотів та їх порівняння з профілями в інших соціальних мережах, вивчення метаданих файлів, що публікуються, відстеження цифрових слідів тощо;
• показання осіб, які співпрацювали з каналом;
• аналіз судових рішень у справах, де вже були відповідачами власники Telegram-каналів.

Законодавчо питання анонімності не врегульовано: Україна не зобов’язує платформи, зокрема Telegram, передавати дані про користувачів без рішення суду, а сам Telegram не має юридичного представництва в країні. Таким чином, встановлення відповідальності адміністратора — складне, але не неможливе завдання.

Разом з тим, власники популярних Telegram-каналів з великою кількістю аудиторії, як правило, є загальновідомими, що спрощує процедуру притягнення їх до відповідальності за поширення негативної інформації.

Отже, проблематика відповідальності власників Telegram-каналів за поширення негативної інформації є складною не лише юридично, а й концептуально. У сучасному цифровому середовищі розмиті межі між приватною комунікацією, журналістикою та інформаційним впливом. Telegram як платформа з високим рівнем анонімності створює простір, у якому негативна, недостовірна або дискредитуюча інформація може поширюватися швидко, безкарно та з великими наслідками для репутації та безпеки особи.

Як правильно фіксувати матеріали в інтернеті, розповідала на ресурсі "Протокол" помічник адвоката АО «Баррістерс» - Кароліна Андросович за цим посиланням.

Автор консультації: Іванна Черній, адвокат АО Barristers