Відсутність в ЄРАУ даних про адвоката не позбавляє останнього права представляти інтереси клієнта у цивільному судочинстві (ВС/КЦС № 757/213848/19-ц від 21.10.2019)

Фабула судового акту: Нелегітимність Ради адвокатів м. Києва, головою якої є пані Рафальська Інна В’ячеславівна, створила певну проблему у осіб, які отримали свідоцтва про права на зайняття адвокатською діяльністю саме у цій Раді, зокрема відсутність даних про таких адвокатів в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Але ж чи є принциповим питання наявності відомостей про адвоката у ЄРАУ для здійснення представництва у цивільних справах?

Касаційний цивільний суд вважає, що ні.

У даній справі особа через свого представника-адвоката звернулась із позовом до банківської установи.

В свою чергу банк подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з тим, що він поданий неповноважним представником - адвокатом відомості про яку не внесені до Єдиного реєстру адвокатів України.

Ухвалою суду першої інстанції вказане клопотання задоволено та позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України.

Проте, апеляційний суд вказану ухвалу скасував та передав справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З такими рішенням погодився і Касаційний цивільний суд.

Обґрунтовуючи таке рішення КЦС послався на те, що нормами ст. 177 ЦПК України визначений перелік документів, які додаються до позовної заяви.

Зокрема, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина сьома статті 177 ЦПК України).

Частиною четвертою статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Отже, особа адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю тоді як відомості до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

До матеріалів справи долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва.

Доказів того, що вказаний документ визнаний у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, матеріали справи не містять, а тому у районного суду підстави для залишення позову без розгляду були відсутні.

Аналізуйте судовий акт: В ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду (ВП ВС, справа № 9901/847/18, 05.06.19)

Виставлення рахунку за надану правову допомогу та його оплата є НАЛЕЖНИМИ доказами оплати витрат на правову допомогу (ВС/КАС № 823/2638/18 від 16.05.2019)

Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинна редакція КАС України не вимагає (ВС/ВП № П/9901/736/18 від 05.12.2018)

Оригінали ордеру та довіреності є належним та допустимим доказом наявності повноважень адвоката на представництво у суді першої інстанції. (ухвала ОАС м. Києва від 24.01.2019 р. справа №640/1119/19)

Підтвердженням оплати послуг з надання правової допомоги є видатковий касовий ордер (ВС/КГС № 906/194/18 від 05.02.2018)

Ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката (Велика Палата ВС від 05 грудня 2018 р у справі № П/9901/736/18)

Постанова

Іменем України

21 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 757/213848/19-ц

провадження № 61-15866св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на постанову Київського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Верланова С. М., Мережко М. В., Яворського М. А.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року ОСОБА_1 , яка діяла через представника ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»; банк) про стягнення коштів.

Короткий зміст клопотання АТ КБ «ПриватБанк»

Представник АТ КБ «ПриватБанк» подав до суду клопотання про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку з тим, що він поданий неповноважним представником - адвокатом Солоною А. А., відомості про яку не внесені до Єдиного реєстру адвокатів України.

Короткий зміст ухвали першої інстанції

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 29 травня 2019 року клопотання АТ КБ «ПриватБанк» задоволено.

Позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Суд виходив із того, що провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, а саме: позов подано адвокатом, відомості щодо якого відсутні в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 29 травня 2019 року скасовано, справу передано для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційний суд вважав передчасним залишення позову без розгляду з огляду на положення частин одинадцятої - тринадцятої статті 187 ЦПК України.

Крім того, суд зазначив, що у справі відсутні докази того, що свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю і рішення, на підставі якого воно видане, визнані недійсними чи скасовані.

Короткий зміст касаційної скарги

У серпні 2019 року до суду касаційної інстанції від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Заявник не погоджується з постановою апеляційного суду про передання справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Наявність в особи лише свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю не може беззаперечно підтверджувати її чинний статус щодо ведення адвокатської діяльності.

Відсутність інформації щодо певної особи, як адвоката, в Єдиному реєстрі адвокатів України, яка може бути зумовлена виключенням запису з Реєстру, так і взагалі невнесенням запису про адвоката до Реєстру, залежно від обставин, викликає обґрунтовані сумніви щодо наявності в особи права на заняття адвокатською діяльністю та відповідно права такої особи брати участь у цивільному процесі в якості представника сторони.

На момент отримання ОСОБА_2 свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю Рафальська І. В. (як голова Ради адвокатів міста Києва) не мала повноважень ані на видачу такого свідоцтва, ані на його підписання, оскільки орган головою якого вона була, визнаний нелегітимним та неуповноваженим.

Короткий зміст відзиву

Від представника ОСОБА_1. надійшов відзив, у якому він просить залишити без задоволення касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк».

Обставини справи

02 травня 2019 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подала до суду позов до АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення коштів.

До позовної заяви представник ОСОБА_2 приєднала засвідчені копії ордеру на надання ОСОБА_1 правової допомоги від 18 січня 2018 року (у Печерському районному суді міста Києва) та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 5886, виданого на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 16 березня 2017 року № 61.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06 травня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання з повідомленням (викликом) осіб на 29 травня 2019 року.

29 травня 2019 року представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з заявою про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, оскільки в Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні будь-які дані щодо її представника ОСОБА_2 як адвоката.

Ухвалою від 29 травня 2019 року районний суд залишив позов ОСОБА_1 , поданий представником ОСОБА_2 , без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 257 ЦПК України у зв`язку з відсутністю в Єдиному реєстрі адвокатів України запису про те, що ОСОБА_2 є адвокатом.

Апеляційний суд постановою від 08 серпня 2019 року скасував вищевказану ухвалу та передав справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, зазначивши, що залишення позову без розгляду у даному випадку є передчасним з огляду на те, що таку заяву необхідно було залишити без руху зі встановленням строку для усунення її недоліків. Крім того, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю і рішення, на підставі якого воно видане, не визнані недійсними чи скасовані.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскарженого судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норми права

Статтею 177 ЦПК України визначений перелік документів, які додаються до позовної заяви.

Зокрема, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина сьома статті 177 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

Частиною четвертою статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

У постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 липня 2019 року у справі № 855/229/19 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 910/3845/19 міститься висновок про те, що особа адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю.

Тоді як відомості до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Стаття 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає порядок припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

До матеріалів справи долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 5886, виданого ОСОБА_2 на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 16 березня 2017 року № 61.

Доказів того, що вказаний документ визнаний у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, матеріали справи не містять.

Також відсутні докази щодо припинення права ОСОБА_2 на заняття адвокатською діяльністю у порядку передбаченому законом.

Частинами одинадцятою - тринадцятою статті 187 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд зробив правильний висновок про передчасність залишення без розгляду судом першої інстанції позовної заяви ОСОБА_1 , поданої представником ОСОБА_2 .

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість оскарженої постанови не впливають.

Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 «Проніна проти України (Pronina v. Ukraine)», § 23).

У зв`язку з наведеним касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 08 серпня 2019 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді