3
0
18708
Фабула судового акту: Нещодавно мною аналізувалась постанова Касаційного кримінального суду у якій ККС намагався роз’яснити вірне застосування положень ст. 290 КПК України, а саме визнання доказів у кримінальному провадженні недопустимими через порушення порядку їх відкриття стороні.
Однак вказана постанова, як на мене, поставила більше питань ані ж надала відповідей.
Отже (велике спасибі моїм колегам) запропоную до уваги читачів іншу постанову ККС з приводу тих саме питань для повноти картини.
У даній справі вироком місцевого суду державного нотаріуса було виправдано за ч. 1 ст. 366 КК України. В свою чергу апеляційний суд із такими висновками погодився.
Підставами для виправдання обвинуваченої стало те, що стороні захисту не відкривались матеріали кримінального провадження по закінченню досудового слідства і сторона захисту не надала письмового підтвердження прокурору про надання доступу до матеріалів, як того вимагає ч. 9 ст. 290 КПК України. Оскільки відповідно до матеріалів справи підозрювана та її захисник підтвердили факт надання доступу до матеріалів досудового розслідування та захисник ознайомився з наданими матеріалами повністю. Проте, підозрювана у протоколі про надання доступу до матеріалів досудового розслідування письмово зазначила, що просить надати їй додатковий час для ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, оскільки має забрати дітей з дитячого садка та відвідати лікаря, відмовившись підтвердити факт отримання матеріалів досудового розслідування в повному обсязі, згідно найменувань матеріалів вказаних в описі у зазначеному протоколі.
З огляду на запис у протоколі ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, на думку суду першої інстанції та апеляційного суду, не можна вважати письмовим підтвердженням підозрюваної стороні обвинувачення факту надання їй доступу до матеріалів, як того вимагає ч. 9 ст. 290 КПК України.
В свою чергу прокурор оскаржив вказані рішення у касаційному порядку із тих підстав, що з протоколів про надання доступу до матеріалів досудового розслідування вбачається, що виправданій та її захиснику було надано доступ до матеріалів досудового розслідування й захисник повністю ознайомився з такими матеріалами, а виправдана відмовилась від підпису у протоколі, що також підтвердили в суді свідки та слідча.
Суд касаційної інстанції із такими доводами прокурора погодився, виправдувальний вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційного скасував і направив справу на новий судовий розгляд до міськрайонного суду.
Обґрунтовуючи свою постанову ККС послався на те, що виправданій було надано доступ до матеріалів досудового розслідування, що підтверджується протоколом про надання такого доступу.
При цьому, виправдана у вищезазначеному протоколі зазначила про необхідність надати їй додатковий час для ознайомлення. Вказаний протокол було складено в присутності свідків, а також ними був засвідчений факт відмови виправдної від підпису у розписці про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.
З огляду на вищевикладене ККС зробив висновок про те, що стороною обвинувачення було відкрито та надано доступ до всіх матеріалів досудового розслідування стороні захисту, проте виправдана відмовилась від ознайомлення з цими матеріалами, пославшись на обмеження в часі.
Отже, відмова сторони захисту письмово підтвердити протилежній стороні факт надання їй доступу до матеріалів досудового розслідування та відмова від ознайомлення з такими матеріалами з посиланням на обмеження в часі, не може свідчити про невідкриття таких матеріалів стороні в розумінні положень ч. 12 ст. 290 КПК про, що зазначив суд у вироку, а тому такий висновок суду є передчасним.
Постанова
іменем України
23 січня 2020 року
м. Київ
справа № 607/5005/17
провадження № 51-4726км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Марчука О. П., Наставного В. В.,
за участю:
секретаря судового
засідання Замкового І. А.,
прокурора Шевченко О. О.,
виправданої ОСОБА_1 ,
захисника Янковича І. Є.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 березня 2019 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 24 липня 2019 року, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016210000000135, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженка с. Рудки Борщівського району Тернопільської області, жительки АДРЕСА_1 ), такої, що судимостей не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувалась в тому, що вона будучи службовою особою, здійснила складання та видачу завідомо неправдивого офіційного документу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК за таких обставин.
Так, у липні 2016 року, невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка діяла за попередньою змовою із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , звернулися до завідувача Першої Тернопільської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 щодо прийняття нею рішення про вчинення нотаріальних дій в інтересах ОСОБА_5 , на що ОСОБА_1 погодилася.
28 липня 2016 року ОСОБА_1 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті, що знаходиться у приміщенні Першої Тернопільської державної нотаріальної контори (вул. Коперніка,1 у м. Тернопіль) будучи службовою особою та діючи умисно, за відсутності учасників нотаріальної дії - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , без їх відома та згоди, використовуючи комп`ютер склала та роздрукувала на спеціальному бланку нотаріальних документів серії НОМЕР_1 завідомо неправдиву заяву ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про надання ними згоди на відкриття візи та тимчасової поїздки за кордон їхньої малолітньої доньки ОСОБА_7 в супроводі ОСОБА_5 , куди внесла завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 надали свою згоду на відкриття візи та тимчасової поїздки за кордон їхньої малолітньої доньки ОСОБА_7 в супроводі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 були присутні під час вчинення нотаріальної дії та виконали свої підписи на заяві у присутності нотаріуса.
Після чого, ОСОБА_1 , діючи як державний нотаріус, посвідчила вищевказану заяву виконавши на ній посвідчуваний напис, поставила свій підпис, та скріпила її печаткою Першої Тернопільської державної нотаріальної контори, а консультантом ОСОБА_10, за вказівкою ОСОБА_1 , зареєстровано в реєстрі вчинення нотаріальних дій під порядковими номерами №1726 та 1727, тим самим надавши заяві юридичного значення і вірогідності.
Цього ж дня, ОСОБА_1 , видала вищевказану заяву невстановленій досудовим розслідуванням особі, яка діяла за попередньою змовою із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . При цьому ОСОБА_1 було достовірно відомо, про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з приводу оформлення зазначеної заяви та посвідчення справжності підписів на ній не зверталися, учасниками нотаріальної дії не були та вказаної заяви не підписували.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК та виправдано на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК, за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу прокурора, а вирок суду - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На думку прокурора, місцевий суд незаконно та необґрунтовано визнав всі докази сторони обвинувачення недопустимими, які нібито не було відкрито стороні захисту. Вказує на те, що з протоколів про надання доступу до матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_1 та її захиснику Янковичу І. Є. було надано доступ до матеріалів досудового розслідування й захисник повністю ознайомився з такими матеріалами, а ОСОБА_1 відмовилась від підпису у протоколі, що також підтвердили в суді свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та слідча ОСОБА_11 Апеляційний суд незаконно відхилив клопотання прокурора про допит свідків та дослідження документів, а також у своєму рішенні не навів переконливих аргументів на спростування доводів апеляційної скарги прокурора та не зазначив підстав, з яких визнав скаргу необґрунтованою.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор частково підтримав касаційну скаргу, просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. ОСОБА_1 та її захисник Янкович І. Є. заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора.
Мотиви Суду
Згідно ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Вимогами ст. 370 КПК встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
При цьому ст. 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Перевіряючи доводи прокурора щодо неправильного застосування судами процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що вони є обґрунтованими.
Як убачається зі змісту вироку, залишеного без зміни ухвалою апеляційного суду,виправдовуючи ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочинну суд зазначив, що у кримінальному провадженні стороною обвинувачення не були відкриті матеріали досудового розслідування стороні захисту, а тому, відповідно до вимог ч. 12 ст. 290 КПК, суд не має права допустити відомості, які містяться в них, як докази. Враховуючи наведене, суд визнав надані стороною обвинувачення докази недопустимими.
При цьому, суд зазначив, що відкриття матеріалів кримінального провадження з порушенням вимог ч. 9 ст. 290 КПК прирівнюється до невідкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті.
Разом з цим, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 290 КПК, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування й надати доступ до цих матеріалів, що включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів.
У частині 9 цієї ж статті визначено, що сторони кримінального провадження зобов`язані письмово підтвердити протилежній стороні факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів. Сторонам кримінального провадження надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ.
Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
З матеріалів справи убачається, що органом досудового розслідування у відповідності до вимог ст. 290 КПК були направлені ОСОБА_1 та захиснику Янковичу І. Є. письмові повідомлення про завершення досудового розслідування разом з копіями обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.Роз`яснено, що реалізувати право на доступ до матеріалів досудового розслідування сторона захисту може до 16:00 25 листопада 2016 року.
Згідно з протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування захисник Янкович І. Є. скористався наданим йому правом і ознайомився з вказаними матеріалами в повному обсязі.
Крім того, ОСОБА_1 також було надано доступ до матеріалів досудового розслідування, що підтверджується протоколом про надання такого доступу від 2 грудня 2016 року.
При цьому, ОСОБА_1 у вищезазначеному протоколі зазначила про необхідність надати їй додатковий час для ознайомлення. Вказаний протокол було складено в присутності свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також ними був засвідчений факт відмови ОСОБА_1 від підпису у розписці про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що стороною обвинувачення було відкрито та надано доступ до всіх матеріалів досудового розслідування стороні захисту, проте ОСОБА_1 відмовилась від ознайомлення з цими матеріалами, пославшись на обмеження в часі.
Таким чином, відмова сторони захисту письмово підтвердити протилежній стороні факт надання їй доступу до матеріалів досудового розслідування та відмова від ознайомлення з такими матеріалами з посиланням на обмеження в часі, не може свідчити про невідкриття таких матеріалів стороні в розумінні положень ч. 12 ст. 290 КПК про, що зазначив суд у вироку, а тому такий висновок суду є передчасним.
Отже, під час розгляду справи судом першої інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, а судом апеляційної інстанції зазначеній обставині не надано належної оцінки, тому колегія суддів вважає за необхідне скасувати вказані рішення на підставі положень п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з доводами, викладеними в касаційній скарзі прокурора про необхідність скасування судових рішень з призначенням нового судового розгляду у суді першої інстанції, з урахуванням змісту та доводів його апеляційної скарги, та вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити.
Керуючись статтями 376 433 434 436 441 442 КПК, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 березня 2019 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 24 липня 2019 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді
Переглядів
Коментарі
Переглядів
Коментарі
Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях
Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс
Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію
Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом
Переглядів:
199
Коментарі:
0
Переглядів:
322
Коментарі:
0
Переглядів:
490
Коментарі:
0
Переглядів:
7821
Коментарі:
0
Переглядів:
736
Коментарі:
0
Переглядів:
1972
Коментарі:
1
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.