Строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді постановленої без виклику особи має обчислюватися з дня отримання копії судового рішення НЕЗАЛЕЖНО від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення (ВС/ККС, № 757/39201/18-к)

Фабула судового акту: Для кожного юриста, що практикує немає нічого гіршого аніж процесуальний строк який або вже минув і був пропущений з об’єктивних або суб’єктивних причин, або такий що ось-ось закінчується.

Тут і починаються «брейнсторми», придумування поважих та не дуже причин пропуску, біготня по поштовим відділенням тощо. А тут ще й цілодобову пошту на Київському залізничному вокзалі закрили…

Але перед тим, як посипати голову попілом, а сісти і уважно почитати закон або ж ретельно порахувати ті самі строки.

У даній справі адвокатом, який є представником особи на майно якої накладено арешт, у листопаді 2019 року було подано апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді про арешт майна у кримінальному провадженні постановлену в серпні 2018 року.

Апеляційний суд вказану скаргу повернув, вказавши про пропуск строку на апеляційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення.

На вказане рішення адвокатом було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що оскаржувану ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику власника майна і його представника. При цьому згадану ухвалу адвокат отримав у жовтні 2019 року на підставі його заяви.

Касаційний кримінальний суд з такими доводами адвоката погодився і зазначив наступне.

За нормами ч.ч. 2, 3 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Одночасно згідно ч. 1 ст. 307, ч. 7 ст. 376 КПК України копія ухвали слідчого судді не пізніше наступного дня після її постановлення надсилається учаснику провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

На думку апеляційного суду оскарження останнього відбулось поза межами строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції. Одночасно суд апеляційної інстанції вказав на відсутність підстав для поновлення строку апеляційного оскарження з огляду на те, що в матеріалах провадження є дані про ознайомлення адвоката з матеріалами кримінального провадження у вересні 2019 року, а тому останній, починаючи із вказаної дати, мав можливість звернутися з апеляційною скаргою у строк, визначений п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, чого не зробив.

Водночас апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді адвокат подав у жовтні 2019 року, після того як на підставі своєї заяви отримав копію ухвали слідчого судді про арешт майна.

При цьому згідно з висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 листопада 2019 року у справі № 760/12179/16-к, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватися з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.

Аналізуйте судовий акт: Ухвали про продовження строку тримання під вартою можна оскаржити в «апеляції»! Відсутність змін у КПК не є для цього завадою, адже є рішення КСУ (ВС/ККС у справі № 404/1248/19 від 07.10.2020)

Ухвали про продовження строку направлення особи на стаціонарну судово-психіатричну експертизу є незаконними, а тому ПІДЛЯГАЮТЬ апеляційному оскарженню (ВС/ККС у справі № 755/14697/19 від 12.08.2020)

Датою оголошення судового рішення у кримінальному провадженні вважається дата виходу суду з нарадчої кімнати (ВС/ККС у справі № 479/933/19 від 26 серпня 2020 р.)

Право оскаржувати ухвали про продовження строку тримання під вартою надано ЛИШЕ стороні захисту (ВС/ККС у справі № 344/13061/16-к від 29.04.2020)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 757/39201/18-к

провадження № 51-250км20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої Вус С.М.,

суддів Стороженка С.О., Чистика А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Голубенко О.В.,

прокурора Сороки М.К.,

адвоката Осіпова Ю.В. (у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката Осіпова Ю.В. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року, якою повернуто його апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2018 року.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2018 року задоволено клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42017000000002879 від 11 вересня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Оскаржуваною ухвалою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року апеляційну скаргу адвоката Осіпова Ю.В. в інтересах ОСОБА_1 на зазначену ухвалу слідчого судді повернуто на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки скаргуподано після закінчення строку апеляційного оскарження й суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для його поновлення.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі адвокат Осіпов Ю.В. просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у цьому суді. Вважає висновки суду про те, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку апеляційного оскарження, необґрунтованими. Зазначає, що ухвалу слідчого судді від 10 серпня 2018 року було постановлено без виклику власника майна і його представника. При цьому ухвалу, за якою було накладено арешт, адвокат Осіпов Ю.В. отримав 01 жовтня 2019 року на підставі його заяви. А тому, на переконання касатора, встановленого п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України строку не було пропущено з огляду на положення ч. 3 цієї статті.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні в режимі відеоконференції адвокат Осіпов Ю.В. підтримав подану касаційну скаргу з викладених у ній мотивів.

Прокурор Сорока М.К. у судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги адвоката Осіпова Ю.В., вважаючи її необґрунтованою, та просив залишити без зміни оскаржуване судове рішення.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, з`ясувавши думку учасників судового провадження та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

За частиною 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ст. 129 Конституції України).

За приписами ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яка відповідно до положень ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення Європейського суду з прав людини від 04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції»).

Положенням п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України визначено, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову в ньому. Таке рішення щодо арешту майна мають право оскаржити підозрюваний, обвинувачений та треті особи (ч. 7 ст. 173 КПК України).

У частинах 2 та 3 ст. 395 КПК України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

При цьому згідно з положеннями ч. 1 ст. 307 та ч. 7 ст. 376 КПК України копія ухвали слідчого судді не пізніше наступного дня після її постановлення надсилається учаснику провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

За приписами ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо: особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк; апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу; апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Відповідно до ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

Згідно з ч. 2 ст. 113 КПК України будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. За статтею 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.

Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності.

Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.

Мотивуючи своє рішення про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції послався на підставу для повернення, передбачену п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки апеляційну скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.

При цьому апеляційний суд зазначив, що оскаржуване рішення було ухвалене 10 серпня 2018 року, а апеляційну скаргу на нього адвокат Осіпов Ю.В. в інтересах ОСОБА_1 подав 07 жовтня 2019 року, тобто поза межами строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України. Також апеляційний суд вказав на відсутність підстав для поновлення строку апеляційного оскарження з огляду на те, що в матеріалах провадження є дані про ознайомлення адвоката Осіпова Ю.В. з матеріалами кримінального провадження 17 вересня 2019 року, а тому останній, починаючи із вказаної дати, мав можливість звернутися з апеляційною скаргою у строк, визначений п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, чого не зробив.

Однак із цим висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується у зв`язку з таким.

Відповідно до ст. 111 КПК України повідомлення у провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Так, із матеріалів провадження вбачається, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2018 року про накладення арешту на майно постановлена без виклику власника майна та/або його представника, зокрема ОСОБА_1 , і будь-які дані про отримання ними копії цього судового рішення у період до подання апеляційної скарги в матеріалах провадження відсутні.

Водночасапеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді адвокат Осіпов Ю.В. в інтересах ОСОБА_1 подав 07 жовтня 2019 року, після того як на підставі своєї заяви отримав копію ухвали слідчого судді про арешт майна.

При цьому згідно з висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 листопада 2019 року у справі № 760/12179/16-к, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватися з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.

Таким чином, ухвалюючи рішення про повернення апеляційної скарги, апеляційний суд не з`ясував та не перевірив належним чином відповідно до вимог КПК дотримання адвокатом Осіповим Ю.В. строків оскарження ухвали слідчого судді, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про подання апеляційної скарги з пропуском строку апеляційного оскарження.

З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що під час розгляду справи суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки неврахування наведеного ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування такого рішення, а тому касаційна скарга є вмотивованою.

На підставі викладеного, керуючись статтями 433 434 436 438 441 442 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню в частині повернення апеляційної скарги адвоката Осіпова Ю.В. в інтересах ОСОБА_1 із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

З цих підстав Суд ухвалив:

Касаційну скаргу адвоката Осіпова Ю.В. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити, а ухвалу Київського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року в частині повернення апеляційної скарги адвоката Осіпова Ю.В. в інтересах ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді