Роз’яснення права обвинуваченому на розгляд справи стосовно нього судом присяжних після проведення підготовчого засідання є порушенням права на захист (ВС/ККС № 221/1466/15-к від 19.04.2018)

Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube
Роз’яснення права обвинуваченому на розгляд справи стосовно нього судом присяжних після проведення підготовчого засідання є порушенням права на захист (ВС/ККС № 221/1466/15-к від 19.04.2018) - 0_26423300_1535272324_5b82658440886.jpg

Фабула судового акту: Відповідно до положень ч. 1 ст. 384 КПК України прокурор, суд зобов’язані роз’яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. Письмове роз’яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.

При цьому обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних (ч. 2 ст. 304 КПК України).

У даній справі особу засуджено за умисне вбивство з хуліганських мотивів (п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України) та порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями із застосуванням зброї, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 3 ст. 403 КК України).

На обставинах вчинення вказаних злочинів автор цього допису зупинятись не буде, оскільки проблематика, яка висвітлюється у судовому рішенні насамперед стосується норм процесуального права, а не проблем кримінального матеріального права.

Ухвалою апеляційного суду вказаний вирок залишено без зміни.

Подаючи касаційну скаргу на зазначені судові рішення засуджений обґрунтував її тим, що ані на досудовому слідстві, ані під час підготовчого судового засідання в суді першої інстанції, йому не було роз'яснено можливість та особливості розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних, що на його думку є порушенням права на захист та, відповідно, підставою для скасування зазначених вищу рішень судів.

В свою чергу Касаційний кримінальний суд із такими доводами погодився і зазначив, що інформування обвинуваченого про можливість розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних ще до початку судового розгляду надасть йому можливість підготуватись до реалізації такого права і його рішення з цього питання буде виваженим та обґрунтованим. Тільки у такому випадку будуть дотримані засади кримінального провадження, в тому числі й забезпечення права на захист, а судовий розгляд буде справедливим.

Проте, прокурор не роз'яснив обвинуваченому можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних та не долучив відповідне письмове роз'яснення до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування.

Суд першої інстанції в ході провадження не тільки не виправив ці недоліки, але й сам припустився порушення вимог частин першої та другої статті 384 КПК, оскільки роз'яснення можливості та особливості розгляду кримінального провадження судом присяжних, безпосередньо перед судовими дебатами неможливо вважати належним.

Аналізуйте судовий акт: ВС/ККС: З’явлення із зізнанням написане вже після затримання обвинуваченого у справі є недопустимим доказом для суду (ВС/ККС у справі № 359/6489/13-к від 17 квітня 2018 р.)

ВС/ККС: Надання захисником хоча б одного з документів - ордеру, договору про надання правової допомоги, довіреності, за наявності свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю підтверджує його повноваження (ВС/ККС, № 752/11464/16-к, 06.02.18)

ВС/ККС: Відмінність позицій обвинуваченого та його захисника у кримінальному провадженні є підставою для скасування судового рішення (ВС/ККС № 425/915/16 від 13.02.2018)

ВСУ: Закон передбачає обов’язкову участь захисника у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів на всіх стадіях кримінального провадження, в тому числі і в касаційній інстанції (справа № 5-224кс(15)17, 23.11.17)

ВССУ: Хронічний алкоголізм та/або наркоманія є психічними розладами, а тому участь захисника є ОБОВ'ЯЗКОВОЮ (справа № 127/25936/14-к від 15.03.2016)

Постанова

Іменем України

19 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 221/1466/15-к

провадження № 51-658 км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Білик Н.В.,

суддів Кравченка С.І., Ємця О.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Ляшка О.О.,

прокурора Єременка М.В.

засудженого ОСОБА_2 (у режимі відеоконференції)

захисника Довженко В.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на вирок Волноваського районного суду Донецької області від 01 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 18 січня 2017 року у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 42014161300000081, за обвинуваченням

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Іванків Бориспільського районуКиївської області, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого: вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2006 року за ч.2 ст.286 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки; вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2012 року за ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.7 ч.2 ст.115, ч.3 ст.406 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Волноваського районного суду Донецької області від 01 липня 2016 року ОСОБА_2 засуджено:

- за п.7 ч.2 ст.115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років;

- за ч.3 ст.406 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_2 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2012 року за ч.2 ст.186 КК України і призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років.

Зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_2 термін перебування під вартою, період з 29.11.2014 року по день винесення вироку, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати по проведенню судово-балістичних експертиз в сумі 1732,56 грн.

Вирішено питання речових доказів.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 18 січня 2017 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисників Сагірова Ф.П. і Здора К.С. залишено без задоволення, а вирок Волноваського районного суду Донецької області від 01 липня 2016 року залишено без зміни.

За вироком місцевого суду встановлено, що ОСОБА_2, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період у військовій частині В0849,на посаді старшого механіка-водія - електрика взводу зв'язку 2 механізованого батальйону, військове звання «солдат», 29 листопада 2014 року, близько 15:30 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу взводного опорного пункту, що дислокувався по вул.Советська в селі Новотроїцьке, Волноваського району, Донецької області, діючи з хуліганських мотивів, безпричинно, використовуючи малозначний привід, в ході словесної сварки з раніше не знайомим йому ОСОБА_6, який також виконував обов'язки військової служби, не знаючи при цьому, що потерпілий ОСОБА_6 - старший сержант цієї ж військової частини, тобто має старше від нього військове звання, порушивши таким чином статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями, не маючи між собою відносин підлеглості, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, з метою навмисного безпричинного вбивства потерпілого із застосуванням вогнепальної зброї, здійснив один постріл з автоматичної вогнепальної стрілецької зброї - із закріпленого за ним автомата НОМЕР_1 калібру 5.45мм в голову ОСОБА_6, спричинивши йому одиночне вогнепальне наскрізне кульове поранення голови з переломами кісток склепіння черепа і руйнуванням великих півкуль головного мозку, тобто тяжке тілесне ушкодження, від якого ОСОБА_6 помер на місці.

Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений просить скасувати вирок суду та ухвалу суду апеляційної інстанції, на підставах істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Засуджений зазначає, що ні на досудовому слідстві, ні під час підготовчого судового засідання в суді першої інстанції, йому не було роз'яснено можливість та особливості розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних; посилається на порушення права на захист, адже у адвоката ОСОБА_7, на стадії судового розгляду, були відсутні повноваження на участь у кримінальному провадженні в якості його захисника через відсутність угоди; судовий розгляд в судах першої та апеляційної інстанцій, здійснено за відсутності повноважного прокурора. Крім того, ОСОБА_2 вказує на те, що досудове слідство проводилося за ч.1 ст.115 та ч.2 ст.414 КК, однак обвинувальний акт скеровано до суду за п.7 ч.2 ст.115 ,ч.3 ст.405 КК, при цьому, у матеріалах кримінального провадження, відсутні відомості про повідомлення його про підозру за вказаними статтями. Зазначає, що всупереч вимогам ст. 290 КПК, суд першої інстанції ухвалив обвинувальний вирок, на підставі матеріалів кримінального провадження, які на стадії досудового слідства йому не відкривалися. Ці порушення суд апеляційної інстанції теж проігнорував. Також засуджений посилається на те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст.419 КПК, оскільки, апеляційний суд не перевірив доводів його апеляційної скарги, а також апеляційних скарг адвокатів про невідповідність висновку суду першої інстанції фактичним обставинам справи, а також про неправильну кваліфікацію його дій. Крім того, в порушення вимог ст.404 КПК, суд апеляційної інстанції не розглянув його клопотання про повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, оскільки ці обставини були встановлені судом першої інстанції з порушенням норм процесуального закону.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги засудженого.

Засуджений та його захисник вимоги касаційної скарги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.

Мотиви суду

Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.

Згідно вимог ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року проголошено право кожного на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Зазначена норма імплементована у національне законодавство України й міститься у статті 21 КПК.

Критерії визначення складу суду, повноважного на розгляд кримінального провадження, встановлені нормою статті 31 КПК. Залежно від ступеня тяжкості злочину та (або) виду суб'єкта злочину провадження у суді першої інстанції здійснюється: професійним суддею одноособово, колегіально судом у складі трьох суддів, судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.

Правова природа інституту суду присяжних суттєво відрізняється від інших двох складів суду. Такий висновок підтверджується наступними чинниками:

а) віднесенням провадження в суді присяжних до особливого порядку провадження в суді першої інстанції (параграф 2 глави 30 Розділу IV КПК);

б) спеціальним порядком формування суду присяжних;

в) наділенням присяжних при відправленні правосуддя широким колом прав.

У зв'язку із наведеним закономірним виглядає те, що саме до компетенції суду присяжних законодавець відніс розгляд особливо тяжких злочинів, за які передбачено найбільш суворий вид покарання - довічне позбавлення волі, а також встановив інший, відмінний від загального, порядок роз'яснення обвинуваченому права на суд присяжних.

Так, статтею 384 КПК визначено, що прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. При цьому письмове роз'яснення прокурора додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду. Суд також зобов'язаний роз'яснити право на розгляд справи судом присяжних під час підготовчого судового засідання та у разі, якщо обвинувачений заявить таке клопотання, призначити кримінальне провадження до розгляду саме таким складом суду.

Інформування обвинуваченого про можливість розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних ще до початку судового розгляду надасть йому можливість підготуватись до реалізації такого права і його рішення з цього питання буде виваженим та обґрунтованим. Тільки у такому випадку будуть дотримані засади кримінального провадження, в тому числі й забезпечення права на захист, а судовий розгляд буде справедливим.

Як видно з матеріалів справи, прокурор не роз'яснив обвинуваченому ОСОБА_2 можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних та не долучив відповідне письмове роз'яснення до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування.

Суд першої інстанції в ході провадження не тільки не виправив ці недоліки, але й сам припустився порушення вимог частин першої та другої статті 384 КПК, оскільки роз'яснення можливості та особливості розгляду кримінального провадження судом присяжних, безпосередньо перед судовими дебатами неможливо вважати належним.

Зазначене порушення залишилося поза увагою й апеляційного суду.

Право на розгляд кримінального провадження судом присяжних є невід'ємною складовою права обвинуваченого на захист.

Невиконання судом під час підготовчого судового засідання вимог статті 384 КПК є істотним порушенням кримінального процесуального закону та слугує безумовною підставою для скасування судових рішень .

Що стосується решти доводів засудженого, то вони повністю спростовуються матеріалами кримінального провадження.

У зв'язку із скасуванням судових рішень, а також беручи до уваги те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, з метою забезпечення судового розгляду, суд вважає за доцільне обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою, терміном на два місяці, до вирішення питання про обрання йому запобіжного заходу судом першої інстанції при новому судовому розгляді провадження.

Керуючись статтями 434, 436 КПК України,п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII), колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення підлягають скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, під час якого слід врахувати наведене та ухвалити законне, обґрунтоване , вмотивоване судове рішення.

З цих підстав Суд ухвалив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Волноваського районного суду Донецької області від 01 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 18 січня 2017 року стосовно ОСОБА_2 скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 діб, а саме до 15 червня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
ЕСПЧ
0