Особа, яку притягнуто до відповідальності за введення суду в оману, МАЄ право на оскарження вироку у справі у якій вона дала неправдиві показання (ВС/ККС у справі № 654/1820/18 від 15.10.2020)

Фабула судового акту: У постанові Касаційного кримінального суду вирішено досить нестандартну проблему. Звісно, що такі проблеми не є поширеними, але ж уся робота адвоката, який спеціалізується у кримінальних справах, саме і будується на вирішені нестандартних проблем не менш нестандартними шляхами.

У даній справі судом було постановлено вирок за ч. 2 ст. 125 КК України. При розгляді справи судом першої інстанції було констатовано факт введення суду в оману одним із свідків.

У подальшому вказаного свідка було притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 384 КК України.

На вирок за ч. 2 ст. 125 КК України вказаним свідком було подано апеляційну скаргу, у якій він просив останній змінити шляхом виключення з його мотивувальної частини висновок суду про визнання судом неправдивими показань свідків, зазначивши фразу: «суд при ухваленні вироку не враховує показання наступних свідків».

Апеляційний суд повернув вказану скаргу на підставі того, що вона подана особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

На таке рішення апеляційного суду адвокатом було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що вказівка у вироку щодо неправдивості показань свідка має преюдиційне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 384 КК України, тому порушує права на справедливий та об`єктивний судовий розгляд.

Касаційний кримінальний суд із такими доводами погодився.

Приймаючи рішення про задоволення скарги ККС послався на те. що відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 2 вказаної норми процесуального закону гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК України, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

З вироку суду за ч. 2 ст. 125 КК України зазначено, що показання свідка неправдиві і є намаганням виправдати обвинуваченого чи зменшити ступінь його суспільно - небезпечного діяння та розмір покарання за скоєне. У подальшому щодо цього свідка було порушено кримінальне провадження і йому висунуто обвинувачення за ч. 2 ст. 384 КК України. Тобто є всі підстави вважати, що особа, яка подала апеляційну скаргу була вправі захищати свої права, свободи та інтереси, яких стосується вирок у даному провадженні, шляхом звернення до апеляційної інстанції з його оскарженням.

Аналізуйте судовий акт: ВС/ККС: Ухвали про продовження строку направлення особи на стаціонарну судово-психіатричну експертизу є незаконними, а тому ПІДЛЯГАЮТЬ апеляційному оскарженню (ВС/ККС у справі № 755/14697/19 від 12.08.2020)

Ухвали слідчого судді про встановлення строків закінчення досудового розслідування в апеляційному порядку НЕ оскаржуються (ВС/ККС № 757/37346/18-к від 18.10.2019)

Потерпілий не може оскаржувати судові рішення, пов’язані із виконанням вироків (ВС/ККС № 521/19551/17 від 17.04.2019)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 654/1820/18

провадження № 51-3251км20

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Макаровець А.М.,

суддів Маринича В.К., Огурецького В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Демчука П.О.,

прокурора Костюка О.С.,

представника ОСОБА_1 Найченка О.Є ( у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою адвокатаНайченка О.Є. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 13 квітня 2020 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 13 травня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017230150002320, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт Іванівка Херсонської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого відповідно до ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.125 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 13 травня 2019 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК, та призначено покарання у виді арешту на строк шість місяців.

У мотивувальній частині вказаного вироку судом надано оцінку показанням ряду свідків, у тому числі свідка ОСОБА_1 . Зокрема, суд зазначив, що «при ухваленні вироку суд не враховує, вважаючи їх неправдивими, показання наступних свідків:…. ОСОБА_1 … оскільки показання зазначених вище свідків, на думку суду, є намаганням виправдати обвинуваченого чи зменшити ступінь його суспільно-небезпечного діяння та розмір покарання за скоєне…»

24 березня 2020 року слідчим СВ Голопристанського ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області Щербині О.О. було висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК.

2 квітня 2020 року ОСОБА_1 подав на вирок щодо ОСОБА_2 апеляційну скаргу, в якій просив вирок змінити, виключити з його мотивувальної частини висновок суду про визнання судом неправдивими показань свідків, зазначивши фразу: «суд при ухваленні вироку не враховує показання наступних свідків». У решті вирок залишити без змін.

Херсонський апеляційний суд ухвалою від 13 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 13 травня 2019 року щодо ОСОБА_2 повернув апелянту на тій підставі, що вона подана особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Короткий зміст вимог, наведених у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі адвокат Найченко О.Є. порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції на підставі істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що апеляційний суд безпідставно повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 , оскільки він є тією особою, інтересів якої стосується вирок щодо ОСОБА_2 , а отже на підставі п.10 ч. 3 ст. 393 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) має право на апеляційне оскарження зазначеного вироку. На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вказівка у вироку щодо ОСОБА_2 на неправдивість показань свідка ОСОБА_1 має преюдиційне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 384 КК, тому порушує права на справедливий та об`єктивний судовий розгляд.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні адвокат Найченко О.Є. підтримав вимоги касаційної скарги,прокурор вважав, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Статтею 438 КПК передбачено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Згідно з вимогами статей 398 399 КПК питання про те, чи подана апеляційна скарга на вирок чи ухвалу суду першої інстанції особою, яка має права її подавати, розглядається і вирішується суддею-доповідачем суду апеляційної інстанції до прийняття рішення про відкриття апеляційного провадження. Коло осіб, які мають право подати апеляційну скаргу, визначено ст. 393 КПК. Пунктом 10 цієї норми передбачено, що апеляційну скаргу мають право подати інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, апеляційний суд, мотивуючи своє рішення про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 , послався на підставу для повернення, передбачену п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК, оскільки апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначив, що у даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 ОСОБА_1 був свідком і в розумінні ст. 393 КПК не є особою, котра має право подати апеляційну скаргу.

Проте Верховний Суд не погоджується із таким рішенням суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно з п. 10 ст. 393 КПК апеляційну скаргу мають право подати інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положення п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначають одну з основних засад судочинства - забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 2 вказаної норми процесуального закону гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 3 березня 2016 року (справа № 5-347кс15), конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути реалізовано, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Аналогічної правової позиції дотримується і Касаційний кримінальний суд. У правовому висновку об`єднаної палати, викладеному в постанові від 18 травня 2020 року (справа № 639/2837/19, провадження № 51-5394кмо19), зазначено, що суддя-доповідач суду апеляційної інстанції, вирішуючи відповідно до вимог ст. 398 КПК питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою іншої особи (захисника чи представника іншої особи) на вирок на підставі угоди, має впевнитися, що у тексті вироку зазначено такі дані, які прямо вказують на дану конкретну особу, або визнані встановленими такі обставини, які дозволяють апеляційному суду (судді-доповідачеві) з впевненістю ідентифікувати іншу особу; крім того, вирок має стосуватися прав, свобод та інтересів цієї іншої особи.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження, у вироку суду щодо ОСОБА_3 зазначено, що показання ОСОБА_1 неправдиві і є намаганням виправдати обвинуваченого чи зменшити ступінь його суспільно - небезпечного діяння та розмір покарання за скоєне. У подальшому щодо цього свідка було порушено кримінальне провадження і йому висунуто обвинувачення за ч. 2 ст. 384 КК. Тобто є всі підстави вважати, що ОСОБА_1 був вправі захищати свої права, свободи та інтереси, яких стосується вирок у даному провадженні, шляхом звернення до апеляційної інстанції з його оскарженням.

Суд апеляційної інстанції не врахував зазначеного та положень процесуального закону, а тому його висновок про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 саме на тих підставах, що вона подана особою, яка не має права її подавати, є передчасним.

Ураховуючи наведене, через порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК, зокрема права інших осіб на апеляційне оскарження вироку, що згідно зі ст. 412 КПК є істотним порушенням процесуальногозакону, ухвалу суду апеляційної інстанції не можна вважати законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим відповідно до статей 436 438 КПК вона підлягає скасуванню, а кримінальне провадження - призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно врахувати зазначене й на стадії прийняття скарги винести справедливе рішення, яке відповідатиме ст. 370 цього Кодексу.

Отже, касаційну скаргу захисника слід задовольнити.

Керуючись статтями 369 412 433 434 436 438 441 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу адвоката Найченка О.Є. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Херсонського апеляційного суду від 13 квітня 2020 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на вирок Голопристанськогорайонного суду Херсонської області від 13 травня 2019 року щодо ОСОБА_2 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді