Долучення витягу з ЄРАУ до кримінальної справи не обов’язкове, ордера та копії свідоцтва буде достатньо (ВС/ККС № 201/1058/19 від 13.11.2019)

Фабула судового акту: На цьому сайті різними авторами, у тому числі і вашим покірним слугою, неодноразово аналізувались судові рішення, які порушувалось питання обсягу та видів документів, які слугують підтвердженням статусу особи як адвоката, а також документів на підтвердження повноважень адвоката у процесі.

Нібито все ясно і зрозуміло. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також процесуальні чітко визначає коло таких документів.

Натомість суди не зрозуміло з якого переляку штучно розширюють зазначених документів, що тягне за собою винесення неправосудних рішень.

У даній справі апеляційну скаргу адвоката було повернуто захиснику.

Мотивами прийняття такого рішення стало те, що останнім до скарги не додано копії договору на надання правової допомоги, який є підставою для видачі адвокатом ордеру. Також суд апеляційної інстанції послався на норми ч. 2 ст. 45 КПК України відповідно до яких захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю. У свою чергу адвокат до поданої апеляційної скарги не надав відповідного витягу з Єдиного реєстру адвокатів України.

Саме таке рішення та його мотивування стало підставою для подання адвокатом касаційної скарги, яку захисник мотивував тим, що рішення про повернення апеляційної скарги суперечить п. 2 ч. 1 ст. 50 КПК України, згідно якого повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, а також суперечить ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Із таким мотивуванням Касаційний кримінальний суд погодився і у своїй постанові зазначив, що згідно п. 2 ч. 1 ст. 50 КПК України повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

У цьому випадку використана синтаксична конструкція, в якій однорідні члени речення з`єднані безсполучниковим зв`язком і між двома останніми членами речення стоїть розділовий сполучник «або».

Таким чином, пункт 2 ч. 1 ст. 50 КПК України визначає, що повноваження захисника мають вважатися підтвердженими, якщо - на додаток до документу, передбаченого п. 1, - захисник надав хоча б один із документів, передбачених п. 2 ч. 1 цієї статті цього кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КПК України «встановлення будь-яких додаткових умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається». При цьому, долучення до матеріалів кримінального провадження захисником витягу з Єдиного реєстру адвокатів України законодавством не передбачено.

Аналізуйте судовий акт: ВС/ККС: Якщо є ордер – договір не потрібний (ВС/ККС у справі № 201/1058/19 від 13.11.2019)

Відсутність активних дій спрямованих на захист з боку адвоката є підставою для скасування вироку (ВС/ККС № 607/9498/16-к від 13.06.2019)

У разі укладення договору про надання правової допомоги з адвокатським об’єднанням документом на підтвердження повноважень захисника є ОРДЕР (ВС/ККС № 760/650/18 від 21.03.2019)

Порушенням права на захист є підтримання адвокатом доводів апеляційної скарги прокурора, яка погіршує становище засудженого (ВС/ККС № 489/3209/16-к від 08.11.2018)

Постанова

Іменем України

13 листопада 2019 року

м. Київ

cправа № 201/1058/19

провадження № 51-2781км19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Чистика А. О.,

суддів Вус С. М., Святської О. В.

при секретарі судового засідання Тімчинській І. О.

за участі:

прокурора Подоляка М.С.,

розглянув касаційну скаргу захисника Білого Івана Миколайовича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 травня 2019 року про повернення апеляційної скарги у кримінальному провадженні №12012040650000068 від 27 листопада 2012 року стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпра, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2019 року задоволено клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВР ГУНП в Дніпропетровській області Поповича Д.В. Обрано за відсутності підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до ч.6 ст.193 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) зобов`язано слідчого СВ Соборного ВП ДВР ГУНП в Дніпропетровській області Поповича Д.В., або іншого слідчого, в провадженні якого на той час буде знаходитись кримінальне провадження № 12012040650000068, після затримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження доставити його до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 травня 2019 року апеляційну скаргу адвоката Білого І.В., подану в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2019 року - повернуто особі, що її подала.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує на те, що повертаючи його апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначив, що він на підтвердження повноважень як захисника, додав до своєї апеляційної скарги лише ордер та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, але не додав копію договору про надання правової допомоги адвоката та витяг з Єдиного реєстру адвокатів України, і таким чином не підтвердив свої повноваження на представництво інтересів ОСОБА_1. Зазначає про те, що дане твердження суперечить п. 2 ч. 1 ст. 50 КПК України, згідно якого повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, а також суперечить ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», позиціям Верховного Суду та практиці Європейського суду з прав людини.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор не заперечував проти задоволення касаційної скарги та просив її задовольнити.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмова в його застосуванні, постановлена під час досудового розслідування, згідно п. 2 ч. 1 ст. 309 КПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Повертаючи апеляційну скаргу адвоката Білого І. В., апеляційний суд виходив із того, що захисником не додано копії договору на надання правової допомоги №04/02.2019 від 04.02.2019 року, який є підставою для видачі адвокатом Білим І.М. ордеру серії ДП №183/021 від 13.05.2019 року. Також суд апеляційної інстанції послався на ч. 2 ст. 45 КПК України, де зазначено, що захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю. У свою чергу адвокат Білий І. М. до поданої апеляційної скарги не надав відповідного витягу з Єдиного реєстру адвокатів України.

Відповідно до статей 55 59 129 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Принцип забезпечення обвинуваченому права на захист та забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судових рішень, є однією з основних засад судочинства.

Крім того, забезпечення права на захист та забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, віднесено до загальних засад кримінального провадження (п.п. 13, 17 ч. 1 ст. 7 КПК України).

Гарантії права на захист у разі кримінального обвинувачення передбачені й у п. «d» ч. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року та підпункті (c) п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 50 КПК України повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

У цьому випадку використана синтаксична конструкція, в якій однорідні члени речення з`єднані безсполучниковим зв`язком і між двома останніми членами речення стоїть розділовий сполучник «або».

Таким чином, пункт 2 ч. 1 ст. 50 КПК України визначає, що повноваження захисника мають вважатися підтвердженими, якщо - на додаток до документу, передбаченого п. 1, - захисник надав хоча б один із документів, передбачених п. 2 ч. 1 цієї статті цього кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КПК України «встановлення будь-яких додаткових умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається». При цьому, долучення до матеріалів кримінального провадження захисником витягу з Єдиного реєстру адвокатів України законодавством не передбачено.

Отже, виходячи з наведеного, судом апеляційної інстанцій допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке у відповідності з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для його скасування та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, касаційна скарга захисника підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 433 434 436 438 441 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника Білого Івана Миколайовича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 травня 2019 рокуу кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді