Збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог є зміна кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку заявлено в позові, а не доповнення новими вимогами (ВС/КГС у справі № 922/404/19 від 09.07.2020)

Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube
Збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог є зміна кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку заявлено в позові, а не доповнення новими вимогами (ВС/КГС у справі № 922/404/19 від 09.07.2020) - 0_24072800_1597731574_5f3b72f63acb3.jpg

Фабула судового акту: Юристи, що практикують, доволі часто стикаються з такою проблемою, коли вже після подання позову розумієш, що при підготовці позовної заяви ти забув внести до позову окремі позовні вимоги або виклав їх не у тій редакції, яка потрібна.

На перший погляд ситуація патова… Але ж тут на допомогу приходять процесуальні кодекси.

Так, відповідно до ст. 46 Господарського процесуального кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Нібито – УРА! Ситуацію вирішено! Але ж не все так просто.

У даній справі підприємство подало позов до іншого суб’єкта господарської діяльності про розірвання договору відступлення права вимоги.

Однак, у подальшому позивачем до суду подано заяву про збільшення позовних вимог відповідно до якої позов доповнено ще двома вимогами, а саме:

- здійснити тлумачення змісту договору дарування акцій;

- визнати станом право власності акції за договором дарування акцій.

Судом першої інстанції позовні вимоги із урахуванням їх доповнення задоволено у повному обсязі.

Проте, апеляційним судом таке рішення в частині задоволення доповнених позовних вимог було скасовано.

У зв’язку із цим позивач подав касаційну скаргу, яку вмотивував, зокрема, тим, що зміна предмета позову була здійснена ним лише після надання відповідачем відзиву на позов, у якому відповідач заперечив право власності позивача на відповідну кількість з посиланням на зміст та умови одного з договорів дарування таких акцій, за яким вони придбавалися. При цьому усі вимоги, заявлені позивачем у даній справі, тісно пов`язані одна з одною. Зазначене однозначно випливає з того, що предметом договору відступлення права вимоги, який позивач первісно просив суд розірвати, є право вимоги по виплаті вартості частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі.

Однак, Касаційний господарський суд таку скаргу залишив без задоволення.

Приймаючи таке рішення КГС послався на те, що за положеннями ст. 162 ГПК України позовна заява має містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Таким чином позовом і є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову – це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Водночас згідно ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

У даному ж випадку заява позивача про збільшення позовних вимог є фактично поданням окремого позову із іншим предметом та підставами позову, що виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви в якості збільшення розміру заявлених позовних вимог.

Аналізуйте судовий акт: Розгляд справи в порядку спрощеного провадження, яка має розглядатись у загальному порядку є безумовною підставою для скасування рішень у справі (ВС/КГС № 925/1476/17 від 05.09.2018)

УСІ без винятку апеляційні та касаційні скарги подані в порядку господарського судочинства підлягають оплаті судовим збором (ВС/ВП № 915/955/15 від 29.05.2018)

Звільнення, зменшення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору є правом суду, не його обов’язком, а сторона повинна довести суду таку необхідність (ВС/ВГС від 17 травня 2018р. у справі № 904/9117/17)

Зміна предмету або підстав позову: теорія та практика (ВС/КГС у справі № 916/1764/17 від 13 березня 2018р.)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/404/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: судді: Баранець О.М., Кондратова І.Д.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті"

на постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий - Пелипенко Н.М.; судді: Барбашова С.В., Стойка О.В.)

від 12.03.2020

у справі № 922/404/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Лекс Гарант"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фенікс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 ,

про розірвання договору відступлення права вимоги, тлумачення змісту договору дарування та визнання права власності,

за участю представників учасників справи:

позивача - Мица Ю.В., Спасибко А.В.

відповідача - не з`явилися

ТОВ "Фенікс" - не з`явилися

ОСОБА_1 - Севастьянов Р.Ю.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" (далі - ТОВ "Ріелті Сіті") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра-Лекс Гарант" (далі - ТОВ "Терра-Лекс Гарант"), в якій просило розірвати договір відступлення права вимоги від 22.04.2014 № 1324/12-67, укладений між ТОВ "Ріелті Сіті" та ТОВ "Терра-Лекс Гарант".

1.2. В обґрунтування позовних вимог в частині розірвання договору відступлення права вимоги позивач зазначив, що нездійснення оплати покупцем є істотним порушенням умов договору другою стороною. Матеріально-правовою підставою позову визначено статтю 651 Цивільного кодексу України.

1.3. До Господарського суду Харківської області ТОВ "Ріелті Сіті" подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, за якою останній також просив суд:

- здійснити тлумачення змісту договору дарування акцій від 19.12.2006, укладеного між ТОВ "Ріелті Сіті" та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітко В.В. за р.н. 9930, в частині визначення моменту виникнення права власності ТОВ "Ріелті Сіті" на 1315 акцій ЗАТ "Гвідон", що є предметом вказаного договору дарування;

- визнати станом на 27.10.2010 право власності ТОВ "Ріелті Сіті" на 1315 акцій ЗАТ "Гвідон", придбаних ТОВ "Ріелті Сіті" за договором дарування акцій від 19.12.2006, укладеним між ТОВ "Ріелті Сіті" та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітко В.В. за р.н. 9930.

1.4. В обґрунтування зазначених вимог у заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач зазначив, що питання про кількість належним позивачу - ТОВ "Ріелті Сіті" - станом на 27.10.2010 акцій ЗАТ "Гвідон" вирішувалося судами неодноразово, при цьому у різних справах суди дійшли суперечливих висновків. Так, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.05.2018 у справі № 908/922/17, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 24.07.2018, з посиланням на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.05.2013 у справі № 908/496/13 та постанову Вищого господарського суду України від 27.08.2013 у справі № 908/496/13, вказано на належність позивачу станом на 27.10.2010 лише 1007, а не 2322 акцій ЗАТ "Гвідон". Водночас постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.08.2016 у справі № 908/253/14, яка була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2016 у цій же справі, встановлено належність позивачу - ТОВ "Ріелті Сіті" - станом на 27.10.2010 саме акцій 2322 акцій ЗАТ "Гвідон". В обох випадках відповідні висновки робилися судами з посиланням на п. 1.4 договору дарування акцій від 19.12.2006, укладеного ТОВ "Ріелті Сіті" з ОСОБА_1 на 1315 акцій ЗАТ "Гвідон", відповідно до якого право власності на акції переходить до обдарованого з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.11.2019 у справі № 922/404/19 позовні вимоги задоволено повністю.

Розірвано договір відступлення права вимоги від 22.04.2014 № 1324/12-67, укладений між ТОВ "Терра-Лекс Гарант" та ТОВ "Ріелті Сіті".

Здійснено тлумачення змісту договору дарування акцій від 19.12.2006, укладеного між ТОВ "Ріелті Сіті" та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітко В.В. за р.н. 9930, в частині визначення моменту виникнення права власності ТОВ "Ріелті Сіті" на 1315 акцій ЗАТ "Гвідон", що є предметом вказаного договору дарування, наступним чином: право власності ТОВ "Ріелті Сіті" на 1315 акцій ЗАТ "Гвідон", придбані ТОВ "Ріелті Сіті" за договором дарування акцій від 19.12.2006, укладеним між ТОВ "Ріелті Сіті" та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітко В.В. за р.н. 9930, виникло 19 грудня 2006 року, тобто, з моменту укладення договору дарування акцій від 19.12.2006, укладеного між ТОВ "Ріелті Сіті" та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітко В.В. за р.н. 9930.

Визнано станом на 27.10.2010 право власності ТОВ "Ріелті Сіті" на 1315 акцій ЗАТ "Гвідон", придбаних ТОВ "Ріелті Сіті" за договором дарування акцій від 19.12.2006, укладеним між ТОВ "Ріелті Сіті" та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітко В.В. за р.н. 9930.

2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 рішення Господарського суду Харківської області від 05.11.2019 у справі № 922/404/19 в частині задоволення позовних вимог про здійснення тлумачення змісту договору дарування акцій від 19.12.2006, укладеного між ТОВ "Ріелті Сіті" та ОСОБА_1 , в частині визначення моменту права власності ТОВ "Ріелті Сіті" на 1315 акцій ЗАТ "Гвідон", що є предметом вказаного договору дарування та про визнання станом на 27.10.2010 права власності ТОВ "Ріелті Сіті" на 1315 акцій ЗАТ "Гвідон", придбаних ТОВ "Ріелті Сіті" за договором дарування акцій від 19.12.2006, укладеним між ТОВ "Ріелті Сіті" та ОСОБА_1 скасовано, та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- відповідно до пункту 1.5. статуту Закритого акціонерного товариства "Гвідон" (третя редакція), зареєстрованого 25.06.2004, Закрите акціонерне товариство "Гвідон" (далі - ЗАТ "Гвідон") створено шляхом викупу цілісного майнового комплексу "Запорізька станція технічного обслуговування №1" відповідно до Законів України "Про господарські товариства", "Про цінні папери та фондову біржу" та на підставі Установчого договору про створення і діяльність ЗАТ "Гвідон" від 24.02.1995;

- згідно із пунктом 4.2. статуту ЗАТ "Гвідон" акціонерами товариства є фізичні і юридичні особи, які набули право власності на акції товариства в порядку, визначеному законодавством України і занесені до реєстру власників цінних паперів товариства;

- для забезпечення діяльності товариство має статутний капітал в розмірі 47848,50 грн. Статутний капітал поділений на 4557 простих іменних акцій номінальною вартістю 10,50 гривень кожна, які випущені у документарній формі (пункти 5.1., 5.2. статуту ЗАТ "Гвідон");

- у 2006 році ТОВ "Ріелті Сіті" було укладено договори про набуття у власність акцій ЗАТ "Гвідон", а саме: договір дарування від 07.09.2006 на 7 акцій ЗАТ "Гвідон", укладений ТОВ "Ріелті Сіті" з ОСОБА_2 ; договір дарування від 18.11.2006 на 1000 акцій ЗАТ "Гвідон", укладений ТОВ "Ріелті Сіті" з ОСОБА_3 ; договір дарування акцій від 19.12.2006 на 1315 акцій ЗАТ "Гвідон", укладений ТОВ "Ріелті Сіті" з ОСОБА_1 ;

- на загальних зборах акціонерів ЗАТ "Гвідон", які відбулися 27.10.2010, прийняті рішення з восьми питань порядку денного. Зокрема, з сьомого питання порядку денного зборами вирішено здійснити реорганізацію ЗАТ "Гвідон" шляхом перетворення у Товариство з додатковою відповідальністю "Гвідон" (далі - ТДВ "Гвідон"). При перетворенні ЗАТ "Гвідон" усі його майнові права, грошові кошти, зобов`язання та інші права та обов`язки переходять до його правонаступника ТДВ "Гвідон". По восьмому питанню порядку денного загальними зборами акціонерів прийнято рішення про обрання комісії з припинення ЗАТ "Гвідон" та її склад, затверджені повноваження комісії з припинення ЗАТ "Гвідон";

- на загальних зборах акціонерів ЗАТ "Гвідон" 12.03.2011 прийняті рішення про:

- затвердження звіту про наслідки обміну акцій у статутному капіталі ЗАТ "Гвідон", що реорганізується, на письмові зобов`язання про видачу відповідної кількості часток у статутному капіталі товариства з додатковою відповідальністю, що створюється внаслідок реорганізації ЗАТ "Гвідон" (з першого питання порядку денного);

- визначення строків та порядку обміну письмових зобов`язань про видачу відповідної кількості часток у статутному капіталі товариства з додатковою відповідальністю, що є правонаступником ЗАТ "Гвідон", на частки у статутному капіталі товариства з додатковою відповідальністю, що створюється внаслідок реорганізації ЗАТ "Гвідон" (з другого питання порядку денного);

- затвердження звіту комісії з припинення ЗАТ "Гвідон" (з 3-го питання порядку денного);

- затвердження передавального акту, згідно якому до товариства з додатковою відповідальністю - правонаступника ЗАТ "Гвідон" переходить усе майно, усі права та обов`язки ЗАТ "Гвідон" (з 4-го питання порядку денного);

- з п`ятого питання порядку денного зборами постановлено підписання статуту товариства з додатковою відповідальністю - правонаступника ЗАТ "Гвідон" залишити на вирішення установчих зборів товариства з додатковою відповідальністю, що створюється внаслідок реорганізації ЗАТ "Гвідон";

- 12.03.2011 проведено Установчі збори учасників ТДВ "Гвідон" (протокол № 1 від 12.03.2011), якими одноголосно прийняті рішення: з другого питання порядку денного - про створення товариства з додатковою відповідальністю, визначення його найменування - ТДВ "Гвідон"; з третього питання порядку денного - про місцезнаходження ТДВ "Гвідон"; з четвертого питання порядку денного - про затвердження передавального акту, відповідно якому до ТДВ "Гвідон" переходить усе майно, усі права та обов`язки ЗАТ "Гвідон"; з п`ятого питання порядку денного - про створення одноособового виконавчого органу, функції якого буде виконувати директор ТДВ "Гвідон" та обрання директором ТДВ "Гвідон" ОСОБА_1 ; з шостого питання порядку денного - про створення ревізійної комісії у складі трьох осіб; з сьомого питання порядку денного - про затвердження статуту ТДВ "Гвідон";

- проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон";

- в процесі реорганізації ЗАТ "Гвідон" у ТДВ "Гвідон" - ТОВ "Ріелті Сіті" не було включено до складу учасників ТДВ "Гвідон". Зазначене питання щодо кваліфікації відповідних правовідносин було предметом судового розгляду й здійснене постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.08.2016 у справі № 908/253/14, яка була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2016 та набула статусу остаточного судового рішення;

- у ТОВ "Ріелті Сіті" - виникло право вимоги до ТДВ "Гвідон" щодо сплати грошових коштів (вартості частини майна товариства), яке закон пов`язує з фактом виключення особи з числа учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю;

- у подальшому між ОСОБА_5 як новим кредитором та ТОВ "Ріелті Сіті", первісним кредитором, було укладено договір відступлення права вимоги від 22.04.2014 № 1324/12-67, згідно пункту 1.1. якого первісний кредитор в момент, визначений пунктом 3.1 цього договору зобов`язується передати, а новий кредитор зобов`язується прийняти право вимоги по виплаті вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі ТДВ "Гвідон", яке є правонаступником ЗАТ "Гвідон", у розмірі 2 547 750 грн;

- згідно пункту 1.2 договору відступлення права вимоги від 22.04.2014 №1324/12-67 відступлення права вимоги здійснюється на оплатній основі. Ціна права вимоги на день укладення цього договору складає 2 547 750 грн. Право вимоги вважається відступленими в момент належного виконання новим кредитором обов`язків, передбачених пунктом 3.1 цього договору;

- пунктами 2.1, 2.2 договору відступлення права вимоги від 22.04.2014 №1324/12-67 встановлено, що сторони домовились, що оплата за відступлення права вимоги за цим договором в розмірі встановленому в пункті 1.2 цього договору, здійснюється новим кредитором протягом 3 (трьох) днів з дати підписання цього договору. Протягом 3-х днів з дати оплати коштів у загальній сумі, що вказана у пункті 1.2 договору на поточний рахунок первісного кредитора, останній передає новому кредитору по акту приймання-передачі документи, що підтверджують право вимоги. Передача зазначених документів здійснюється згідно з актом приймання-передачі, який первісний кредитор і новий кредитор складають та підписують як додаток № 1 до договору;

- між сторонами договору 01.08.2016 було укладено додаткову угоду № 1 до договору відступлення права вимоги від 22.04.2014 № 1324/12-67, згідно умов якої сторони договору дійшли згоди щодо внесення до договору відступлення права вимоги від 22.04.2014 №1324/12-67 змін, зокрема, щодо встановлення іншого строку оплати до 01.01.2018 та виключення з тексту договору пунктів 5.2, 5.3 щодо скасувальної обставини;

- між ТОВ "Ріелті Сіті", ОСОБА_5 та ТОВ "Терра-Лекс Гарант" 30.12.2016 укладено угоду про заміну сторони в договорі відступлення права вимоги від 22.04.2014 № 1324/12-67, згідно умов якої замість ОСОБА_5 стороною вказаного договору став відповідач ТОВ "Терра-Лекс Гарант". Усі інші умови договору були залишені без змін;

- після припинення провадження у справі про банкрутство ТДВ "Гвідон" (ухвала Господарського суду Запорізької області від 30.01.2017 у справі №908/253/14) ТДВ "Гвідон" було перейменовано у Товариство з додатковою відповідальністю "Фенікс", при цьому код ЄДРПОУ залишився той самий - 05789274;

- в обґрунтування вимог в частині тлумачення договору дарування та визнання права власності, в заяві про збільшення розміру позовних вимог ТОВ "Ріелті Сіті" зазначив:

- питання про кількість належних ТОВ "Ріелті Сіті" станом на 27.10.2010 акцій ЗАТ "Гвідон" вирішувалося судами неодноразово, при цьому у різних справах суди дійшли суперечливих висновків. Так, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.05.2018 у справі №908/922/17, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 24.07.2018, з посиланням на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.05.2013 у справі № 908/496/13 та постанову Вищого господарського суду України від 27.08.2013 у справі № 908/496/13, вказано на належність позивачу станом на 27.10.2010 лише 1007, а не 2 322 акцій ЗАТ "Гвідон". Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.08.2016 у справі № 908/253/14, яка була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2016 у цій же справі, встановлено належність позивачу - ТОВ "Ріелті Сіті" - станом на 27.1.2010 саме акцій 2 322 акцій ЗАТ "Гвідон". В обох випадках відповідні висновки робилися судами з посиланням на пункт 1.4 договору дарування акцій від 19.12.2006, укладеного ТОВ "Ріелті Сіті" з ОСОБА_1 на 1315 акцій ЗАТ "Гвідон", відповідно до якого право власності на акції переходить до обдарованого з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.

2.4. Місцевий господарський суд, задовольняючи позов в частині розірвання договору відступлення права вимоги, встановив, що учасниками справи не надано доказів того, що набувач права вимоги за договором відступлення права вимоги від 22.04.2014 № 1324/12-67 сплатив грошову суму відповідно до умов договору, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність істотного порушення умов договору та підстав для розірвання.

В частині тлумачення договору та визнання права власності, місцевий господарський суд зазначив, що оскільки заперечення відповідача проти позову ґрунтуються також і на оспорюванні права власності позивача на певну кількість акцій ЗАТ "Гвідон" станом на певну дату, отже позовні вимоги в частині визнання за позивачем права власності на 1315 акцій ЗАТ "Гвідон", придбаних ТОВ "Ріелті Сіті" за договором дарування акцій від 19.12.2006, також є обґрунтованими.

2.5. Скасовуючи рішення місцевого суду в частині задоволення позовних вимог про тлумачення змісту договору дарування та визнання права власності на акції ЗАТ "Гвідон" в кількості 1315 шт., суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач, звертаючись із вимогами про тлумачення змісту договору дарування акцій від 19.12.2006, укладеного між ТОВ Ріелті Сіті" та ОСОБА_1 , але визначивши при цьому в якості відповідача ТОВ "Терра-Лекс Гарант", яке взагалі не є стороною даного договору, тоді як ОСОБА_1 , який є дарувальником за договором у даній справі виступає у статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, тобто не є зобов`язальною особою у даному процесі, на яку безпосередньо спрямовані вимоги позивача.

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що позовні вимоги, якими позивач доповнив позовну заяву шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог, жодним чином не пов`язані ані з предметом, ані з підставами поданого позову в первісній редакції.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 у справі №922/404/19, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті":

- касаційна скарга подається у зв`язку з відсутністю висновку Верховного Суду з приводу того, чи можливе здійснення тлумачення договору за позовом сторони цього договору до особи, яка не є стороною договору;

- скаржник зазначає, що зміна предмета позову була здійснена ним лише після надання відповідачем відзиву на позов, у якому відповідач заперечив право власності позивача на відповідну кількість акцій ЗАТ "Гвідон" з посиланням на зміст та умови одного з договорів дарування таких акцій, за яким вони придбавалися;

- усі вимоги, заявлені ТОВ "Ріелті Сіті" у даній справі, тісно пов`язані одна з одною. Зазначене однозначно випливає з того, що предметом договору відступлення права вимоги, який позивач первісно просив суд розірвати, є право вимоги по виплаті вартості частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі до ТОВ "Гвідон", яке є правонаступником ЗАТ "Гвідон";

- скаржник вважає неправильним застосування судом норм матеріального права щодо визначення моменту виникнення права власності ТОВ "Ріелті Сіті" на 1 315 акцій ЗАТ "Гвідон", що є предметом договору дарування акцій від 19.12.2006.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

4.2. Згідно з положеннями частин першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

4.3. За змістом частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

4.4. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

4.6. Відповідно до статті 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

4.7. Згідно зі статтею 213 Цивільного кодексу України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).

На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

4.8. Відповідно до статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу .

4.9. Слід зазначити, що відповідач за своєю суттю є особою, яка за позовною заявою позивача притягається до відповідальності за порушення чи оспорювання її прав та охоронюваних законом інтересів, а також у передбачених законом випадках, й інші особи, на адресу яких спрямована вимога позивача, яка знайшла своє аргументування та вираження у відповідній позовній заяві, тобто між позивачем та відповідачем має існувати правовий зв`язок щодо предмету позову, обумовлений певними господарськими правовідносинами.

4.10. Статтею 213 Цивільного кодексу України визначено, що тлумачення правочину може здійснюватися як сторонами, так і на вимогу однієї із сторін судом. Пунктами 3, 4 вказаної статті передбачені правила тлумачення правочину, які визначаються за таким принципом: при неможливості витлумачити положення договору, шляхом використання вузького кола засобів, залучаються нові критерії перевірки правильності того чи іншого трактування умов договору.

Підставою для тлумачення судом угоди є наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змогу з`ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір. Тлумачення не може створювати, а лише роз`яснює існуючі умови угоди.

Тобто, у розумінні наведених приписів, на вимогу однієї або двох сторін договору суд може постановити рішення про тлумачення змісту цього договору без зміни його умов. При цьому, зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з`ясування змісту його окремих частин, який складає права та обов`язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину, тому тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №317/39/17, від 14.02.2018 у справі №925/106/17, від 05.02.2020 у справі №910/15161/18.

4.11. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що звертаючись з позовними вимогами про тлумачення змісту договору дарування акцій від 19.12.2006, укладеного між ТОВ "Ріелті Сіті" та ОСОБА_1 , та визнання права власності на 1315 акцій ЗАТ "Гвідон", придбаних ТОВ "Ріелті Сіті" за договором дарування, до особи - ТОВ "Терра-Лекс Гарант", яка не є стороною за договором дарування, тоді як ОСОБА_1 у даній справі виступає лише в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та не є зобов`язаною особою у даному процесі, на яку спрямовано вимоги позивача.

4.12. Окрім того, статтями 1, 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" (в редакції чинній на момент укладення договору дарування) передбачено, що підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, який містить реквізити відповідного виду цінних паперів певної емісії, дані про кількість цінних паперів та засвідчує сукупність прав, наданих цими цінними паперами. Права на участь в управлінні тощо, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.

Згідно із частиною четвертою статті 9 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" (в редакції чинній на момент укладення договору дарування) підставою для внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів є документи, згідно з якими переходить право власності на відповідні іменні цінні папери.

Відповідно до пункту 10 розділу VІІ Положення "Про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів", затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 №1000 (чинного на момент укладення договору дарування) при виконанні операцій, які потребують внесення змін до документів, що засвідчують права власності на іменні цінні папери, реєстроутримувач зобов`язаний оформити та видати відповідній особі сертифікат іменних цінних паперів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що іменні акції ЗАТ "Гвідон", що є предметом договору дарування від 19.12.2006, укладеного між ОСОБА_1 (дарувальником) та ТОВ "Ріелті Сіті" (обдарованим) були емітовані ЗАТ "Гвідон" у документарній формі і станом на дату укладення відповідного договору дарування знерухомлені не були. При цьому, суд апеляційної інстанції встановив, що позивачем не доведено обставин внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ "Гвідон" у зв`язку з укладенням договору дарування акцій від 19.12.2006.

4.13. Згідно зі статтею 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

4.14. Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

4.15. Статтею 46 Господарського процесуального кодексу України визначено процесуальні права та обов`язки сторін.

Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу:

1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу;

2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

4.16. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19).

4.17. Як встановлено судом апеляційної інстанції, за змістом позовної заяви в первинній редакції, позивач просив суд розірвати договір відступлення права вимоги від 22.04.2014 № 1324/12-67, укладений між ТОВ "Ріелті Сіті" та ТОВ "Терра-Лекс Гарант".

Після збільшення позовних вимог позивач доповнив позов двома вимогами такого змісту:

- здійснити тлумачення змісту договору дарування акцій від 19.12.2006, укладеного між ТОВ "Ріелті Сіті" та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітко В.В. за р.н. 9930, в частині визначення моменту виникнення права власності ТОВ "Ріелті Сіті" на 1315 акцій ЗАТ "Гвідон", що є предметом вказаного договору дарування;

- визнати станом на 27.10.2010 право власності ТОВ "Ріелті Сіті" на 1315 акцій ЗАТ "Гвідон", придбаних ТОВ "Ріелті Сіті" за договором дарування акцій від 19.12.2006, укладеним між ТОВ "Ріелті Сіті" та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітко В.В. за р.н. 9930.

Судом встановлено, що підставою позову в частині розірвання договору відступлення права вимоги від 22.04.2014 № 1324/12-67, укладеного між ТОВ "Ріелті Сіті" та ТОВ "Терра-Лекс Гарант" є нездійснення новим кредитором оплати за відступлене первісним кредитором право вимоги. Доказами, якими позивач обґрунтовує позов в первісній редакції, є сам договір відступлення права вимоги від 22.04.2014 № 1324/12-67, відсутність підписаного між позивачем та відповідачем акту приймання-передачі, а також додаткова угода №1 до договору відступлення права вимоги від 22.04.2014 №1324/12-67 і угода про зміну сторони в договорі про відступлення права вимоги від 22.04.2014 №1324/12-67.

Підставами позову у частині збільшення розміру позовних вимог (про тлумачення змісту договору дарування іменних акцій у кількості 1315 від 19.12.2006 та про визнання за позивачем права власності на дані акції, які знаходяться в залежності між собою як основна та похідна позовні вимоги) є укладення між ТОВ "Ріелті Сіті" та ОСОБА_1 договору дарування іменних акцій у кількості 1315 від 19.12.2006 та наявність у змісті даного договору в контексті норм законодавства неясностей та суперечностей щодо моменту переходу права власності на іменні акції, які є предметом договору, від дарувальника до обдарованої особи. Доказами, якими позивач обґрунтовує позов у збільшеній частині є договір дарування від 07.09.2006, договір дарування від 18.11.2006, договір дарування від 19.12.2006, статут ЗАТ "Гвідон", статут ТДВ "Гвідон", сертифікати іменних акцій серії А№251 від 06.20.2006, серії А№253 від 20.11.2006, протоколи загальних зборів ЗАТ "Гвідон" від 27.10.2010, 12.03.2011, протокол установчих зборів ТДВ "Гвідон", витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТДВ "Фенікс", розпорядження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №22-ЗП-С-А від 20.05.2011.

Отже, як встановлено судом апеляційної інстанції позовні вимоги у збільшеній його частині жодним чином не пов`язані, ані з предметом, ані з підставами позову в первісній редакції. При цьому заява позивача про збільшення позовних вимог є фактично поданням окремого позову із іншим предметом та підставами позову, що виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви в якості збільшення розміру заявлених позовних вимог.

4.18. Відповідно до частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Однак, таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

Можливість об`єднання декількох позовних вимог шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог до вже поданого позову чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що вимоги, викладені у заяві про збільшення позовних вимог, не є похідними від вимог позову в первісній редакції, оскільки задоволення позову щодо тлумачення договору дарування 1315 іменних акцій та визнання права власності на дані акції за позивачем жодним чином не залежить від задоволення вимоги про розірвання договору уступки права вимоги.

4.19. Доводи касаційної скарги не спростовують фактичних обставин, покладених в основу оскаржуваної постанови.

4.20. Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" не містить доводів стосовно оскарження рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову про розірвання договору відступлення права вимоги, а тому оскаржувані судові рішення в цій частині не переглядаються Верховним Судом.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.3. Статтею 309 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

5.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для її скасування.

6. Судові витрати

6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті".

Керуючись статтями 236, 238, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 у справі №922/404/19 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Судді

48645
Переглядів
0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
ЕСПЧ
0