78 ділянок! - позовні вимоги про скасування держреєстрації майнових прав на землею, права на яку належить одній і тій ж особі, незважаючи на відмінний суб’єктний склад відповідачів можуть бути об’єднані в одному позові (№ 902/434/19)

Фабула судового акту: Очевидним є те, що кожен судовий спір це витрачений час, гроші сторін, насамперед позивача, та гроші держави.

Майже кожен із практикуючих юристів у своїй роботі стикався із необхідністю максимально оперативного та мінімально фінансово затратного того чи іншого спору.

З цією метою процесуальним законодавством, наприклад ч. 1 ст. 173 ГПК України, позивачу надано право в одній позовній заяві об’єднати декілька вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Однак якщо таких вимог багато, а процесуальні опоненти «вставляют палки в колеса» та вказують на незаконність такого об’єднання з метою відбити бажання відстояти свої права?

І взагалі – що ж таке пов’язаність позовних вимог між собою підставою виникнення або поданими доказами?

Відповіді нижче.

У даній справі орендар 78 земельних ділянок звернуся до суду із позовом до державних реєстраторів та іншого суб’єкта підприємницької діяльності про скасування 78-ми рішень державних реєстраторів щодо вчинення реєстраційних записів по 78-ми договорах оренди земельних ділянок. При цьому зазначені вимогу було об’єднано у одній позовній заяві.

Судом першої інстанції зазначену позовну заяву було повернуто без розгляду з огляду на положення п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України оскільки об`єднання позивачем позовних вимог про скасування 78-ми рішень державних реєстраторів, які стосуються 78-ми окремих самостійних договорів оренди земельних ділянок без наведення позивачем письмового обґрунтування необхідності подання одного позову по всім заявленим вимогам у господарського суду суперечить приписам статті 173 ГПК України щодо об`єднання позовних вимог.

Постановою апеляційного суду згадану ухвалу було скасовано з тих підстав, що позовні вимоги пов`язані між собою підставою виникнення, поданими доказами та обґрунтовані одними і тими самими обставинами. Так, усі 78 спірних реєстраційних записів стосуються земельних ділянок, що перебувають в оренді позивача та за тотожних обставин вчинені на користь однієї особи – іншого господарюючого суб’єкта. Отже, у даному випадку відсутні підстави для висновку про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог. Одночасно відповідно до вимог частини 6 статті 173 ГПК України суд першої інстанції не позбавлений можливості за власною ініціативою роз`єднати заявлені позовні вимоги, якщо дійде висновку про доцільність розгляду таких вимог окремо.

На вказану постанову відповідачем подано касаційну скаргу, яку Касаційним господарським судом залишено без задоволення.

Виходячи із аналізу норм п. 2 ч. 5 ст. 174 та ч. 1 ст. 173 ГПК України позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, пов`язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного і того самого відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

У даній справі позивач в позовній заяві посилається на те, що є орендарем земельних ділянок на підставі 78-ми укладених і договорів оренди. Проте державними реєстраторами - відповідачами у справі вчинено 78 тотожних реєстраційних дій щодо зміни відомостей у державному реєстрі речових прав про орендаря відповідних земельних ділянок з позивача на відповідача. Таким чином заявлені позовні вимоги стосуються одних і тих же осіб пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами в частині необхідності встановлення обставин вчинення спірних реєстраційних записів. Також заявлені вимоги об`єднані одним і тим самим способом захисту прав позивача (скасування рішення державного реєстратора).

У даному випадку об`єднання відповідних позовних вимог не матиме наслідком утруднення вирішення спору, а навпаки, дасть можливість досягти процесуальної економії за однакових обставин, а тому постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою.

Аналізуйте судовий акт: Велика палата ВС: Позов про скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно слід розглядати за правилами цивільного судочинства (Велика палата ВС від 17 квітня 2018 р. у справі № 815/6956/15)

СКАСУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ НЕРУХОМОГО МАЙНА ПО ПІДРОБЛЕНИМ ДОКУМЕНТАМ

Суд не вправі втручатися у діяльність органу державної реєстрації прав, зобов'язуючи його приймати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень чи відмову у реєстрації (Справа № К/800/22687/15 24.03.16)

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ВСУ, справа № 825/1287/15-а, 15.11.16)

Спір юр. особи з Реєстраційною службою з приводу державної реєстрації права оренди на земельну ділянку підвідомчий адмінсудам (ВСУ від 15 листопада 2016р. у справі № 21-3030а16)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 902/434/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання Кравченко О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит Агрос"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 липня 2019 року (головуючий - Павлюк І. Ю., судді - Демидюк О. О., Савченко Г. І.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Правнича компанія "Справа"

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит Агрос"; 2. Державного реєстратора Богач О. В. Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області; 3. Державного реєстратора Анцут О. А. Могилів-Подільської районної державної адміністрації; 4. Державного реєстратора Таваліка О. М. Могилів-Подільської районної державної адміністрації; 5. Державного реєстратора Шульгіна К. О. філії комунального підприємства Новопетрівської сільської ради "Результат" у м. Вінниці; 6. Державного реєстратора Коровайко О. С. філії комунального підприємства Новопетрівської сільської ради "Результат" у м. Вінниці

про скасування рішень державних реєстраторів,

(за участю представника ТОВ "Колорит Агрос" - Борісової Ю.Г., довіреність)

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Правнича компанія "Справа" (далі - ТОВ "ПК "Справа", позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит Агрос" (далі - ТОВ "Колорит Агрос", відповідач-1); державного реєстратора Богач О. В. Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області; державного реєстратора Анцут О. А. Могилів-Подільської районної державної адміністрації; державного реєстратора Таваліка О. М. Могилів-Подільської районної державної адміністрації; державного реєстратора Шульгіна К. О. філії комунального підприємства Новопетрівської сільської ради "Результат" у м. Вінниці; державного реєстратора Коровайко О. С. філії комунального підприємства Новопетрівської сільської ради "Результат" у м. Вінниці про скасування 78-ми рішень державних реєстраторів - відповідачів щодо вчинення реєстраційних записів по 78-ми договорах оренди земельних ділянок.

2. Позовні вимоги обґрунтовані вчиненням державними реєстраторами безпідставних, протиправних реєстраційних дій щодо укладених позивачем договорів оренди земельних ділянок в частині зміни відомостей про орендаря земельних ділянок на ТОВ "Колорит Агрос".

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

3. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03 червня 2019 року позовну заяву ТОВ "ПК "Справа" повернуто без розгляду на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4. Ухвала мотивована об`єднанням позивачем позовних вимог про скасування 78-ми рішень державних реєстраторів, які стосуються 78-ми окремих самостійних договорів оренди земельних ділянок. У той же час без наведення позивачем письмового обґрунтування необхідності подання одного позову по всім заявленим вимогам у господарського суду відсутні підстави для застосування приписів статті 173 ГПК України щодо об`єднання позовних вимог.

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

5. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 липня 2019 року ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу направлено на розгляд до цього суду.

6. Суд апеляційної інстанції встановив, що позовні вимоги пов`язані між собою підставою виникнення, поданими доказами та обґрунтовані одними і тими самими обставинами. Так, усі 78 спірних реєстраційних записів стосуються земельних ділянок, що перебувають в оренді ТОВ "ПК "Справа" та за тотожних обставин вчинені на користь однієї особи - ТОВ "Колорит Агрос". Отже, у даному випадку відсутні підстави для висновку про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог.

7. Більше того, відповідно до вимог частини 6 статті 173 ГПК України суд першої інстанції не позбавлений можливості за власною ініціативою роз`єднати заявлені позовні вимоги, якщо дійде висновку про доцільність розгляду таких вимог окремо.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись із указаною постановою суду апеляційної інстанції, відповідач-1 подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Аргументи учасників справи

Доводи відповідача-1, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

9. Позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, оскільки в позовній заяві об`єднано вимоги по різним самостійним угодам та про скасування різних 78-ми записів про державну реєстрацію. При цьому позивачем не сформовано письмового обґрунтування необхідності подання одного позову по усім заявленим позовним вимогам. У зв`язку з чим були відсутні підстави для застосування судом першої інстанції приписів статті 173 ГПК України, натомість суд апеляційної інстанції залишив поза увагою зазначені положення процесуального закону та помилково скасував законну ухвалу суду першої інстанції.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

10. Верховний Суд зазначає, що імперативними приписами частини 2 статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини 1 вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.

11. Наразі, виходячи з доводів касаційної скарги, перед Верховним Судом поставлено питання порядку застосування положень пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України у системному співвідношенні з нормами статті 173 ГПК України, якою визначено правила об`єднання і роз`єднання позовів.

12. Частиною 1 статті 173 ГПК України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

12.1. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

12.2. Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

12.3. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

12.4. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

13. Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, пов`язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного і того самого відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Суд звертається до постанови Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №914/2191/16.

14. Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

15. За замістом частини 1 статті 173 ГПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

15.1. Крім того, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині 1 статті 173 ГПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах 4, 5 вказаної статті.

16. Саме встановлення господарським судом наведених вище обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини 5 статті 174 ГПК України.

16.1 У той же час аналіз пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України у системному співвідношенні з приписами статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами частини 6 статті 173 ГПК України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.

16.2 Отже, приписи частини 6 статті 173 ГПК України суд, з урахуванням конкретних обставин, має право застосувати як у разі дотримання правил об`єднання позовних вимог, так і у випадку їх порушення. Проте вчинення відповідної процесуальної дії є дискрецією господарського суду, яка застосовується (або не застосовується) ним за власним переконанням та з урахуванням конкретних обставин справи.

17. Проте у будь-якому випадку коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах 4, 5 статті 173 ГПК України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов.

18. Як установлено судом апеляційної інстанції, ТОВ "ПК "Справа" в позовній заяві посилається на те, що є орендарем земельних ділянок на підставі 78-ми укладених у 2008 році договорів оренди. Протягом 2017 року державними реєстраторами - відповідачами у справі вчинено 78 тотожних реєстраційних дій щодо зміни відомостей у державному реєстрі речових прав про орендаря відповідних земельних ділянок з позивача - ТОВ "ПК "Справа" на відповідача-1 - ТОВ "Колорит Агрос".

19. Отже, заявлені позовні вимоги стосуються одних і тих же осіб (позивача та відповідача-2), пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами в частині необхідності встановлення обставин вчинення спірних реєстраційних записів. Також заявлені вимоги об`єднані одним і тим самим способом захисту прав позивача (скасування рішення державного реєстратора).

20. У зв`язку з чим позовні вимоги, заявлені у цій справі, згідно з положеннями частини 1 статті 173 ГПК України можуть бути об`єднані в одній позовній заяві, про що правильно наголошено судом апеляційної інстанції. У даному випадку об`єднання відповідних позовних вимог не матиме наслідком утруднення вирішення спору, а навпаки, дасть можливість досягти процесуальної економії за однакових обставин.

21. З огляду на вищенаведене доводи касаційної скарги в пункті 9 Постанови, які стосуються виключно кількісного аспекту заявлених вимог, Верховним Судом відхиляються, як безпідставні та такі, що не узгоджуються з положеннями статті 173 ГПК України.

22. Крім того, Верховний Суд звертається до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Мушта проти України", відповідно до якої право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні мати легітимну мету, а слід дотримуватися розумного ступеня пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. Враховуючи вищенаведене, оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а тому підлягає залишенню без змін. У зв`язку з чим касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 300 301 304 306 308 309 311 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит Агрос" залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 липня 2019 року у справі №902/434/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді