Заява про призначення пенсії може подаватись і в довільній формі, дотримуватись встановленої форми НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО (ВС/КАС № 748/696/17 від 27.11.2019)

Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube
Заява про призначення пенсії може подаватись і в довільній формі, дотримуватись встановленої форми НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО (ВС/КАС № 748/696/17 від 27.11.2019) - 0_69567900_1575979518_5def89fea9df3.jpg

Фабула судового акту: Цікаве судове рішення у якому суди вказали Пенсійному фонду на те, що не потрібно знущатись над пенсіонерами чіпляючись до щонайменших неточностей у поданих ними документах.

У даному випадку особа, яка має право на призначення пенсії звернулась до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії. Але зробила це як «душа воліла», тобто склала заяву у довільній формі, виклавши у ній своє бажання отримувати пенсію, яку має отримувати по закону.

Однак, управління ПФУ вказану заяву розглянув в порядку визначеному Законом України «Про звернення громадян», а не пенсійного законодавства і, відповідно, у призначенні пенсії відмовив.

Не бажаючи миритись із таким станом справ майбутній пенсіонер звернувся із позовом до суду, однак суд першої інстанції у задоволенні такого позову відмовив на тій підставі, що даному випадку мало місце подання позивачем заяви, написаної у довільній формі, що не відповідає вимогам Пунктом 4.1 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а отже дії відповідача щодо її розгляду як письмового звернення відповідно до Закону України «Про звернення громадян» є правомірними.

Благо, що майбутній пенсіонер виявився людиною настирною та оскаржив це рішення в апеляційному порядку, який скаргу задовольнив та задовольняючи позов визнав дії ПФУ щодо відмови у призначенні пенсії згідно ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» неправомірними, а також зобов`язав відповідача призначити пенсію за віком на підставі поданої заяви у відповідності до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та обраховувати і виплачувати її відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пенсійний фонду не був би самим собою, якщо б не оскаржив таке рішення до Касаційного адміністративного суду, але ж і тут «Неудача постигла советского спортсмена»…

Погоджуючись із висновками апеляційного суду КАС у своїй постанові зазначив, що відповідно до п. 4.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою, яка є додатком до вказаного порядку.

Проте, зміст зазначеної заяви очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, важливим є те, що до заяви позивачем було долучено ряд документів (відповідачем не заперечується), які подаються саме при призначенні пенсії.

Отже відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій)

Аналізуйте судовий акт: ВС/ВП: Пенсії колишнім прокурорам НЕ перерахують, а довідки про заробітну плату не видають ЗАКОННО (ВС/ВП № 825/506/18 від 23.10.2019)

ВС/КАС: Український пенсіонер, який має проживає на території іншої держави, МАЄ право на пенсію (ВС/КАС № 804/3646/18 від 01.10.2019)

Формальні неточності у документах не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист (ВС/КАС № 638/18467/15-а від 30.09.2019)

Строк звернення до адмінсуду із позовом на перерахунок пенсії, не проведений з вини ПФУ є НЕОБМЕЖЕНИМ (ВС/КАС № 806/1952/18 від 19.03.2018)

Право на пенсію має бути належним чином забезпечене, і сумніви щодо заповнення трудової книжки у цьому не завада ( ВС/КАС у справі № 127/9055/17 від 06 березня 2018 р.)

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 листопада 2019 року

м. Київ

справа №748/696/17

адміністративне провадження №К/9901/16284/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Желєзного І.В., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Кузьменка В.В., Степанюка А.Г.)

у справі №748/696/17

за позовом ОСОБА_1

до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просив суд:

- визнати дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії згідно ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» неправомірними;

- зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на підставі поданої заяви від 01.02.2017 у відповідності до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та обраховувати і виплачувати її відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 01.02.2017.

2. Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18.04.2017 у задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо неприйняття Рішення з розгляду Заяви ОСОБА_1 від 01 лютого 2017 року про призначення пенсії за віком згідно з п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов`язано Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України повторно розглянути Заяву ОСОБА_1 від 01 лютого 2017 року про призначення пенсії за віком згідно з п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та прийняти відповідне рішення.

4. У касаційній скарзі Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач 01 лютого 2017 року звернувся до Відповідача із заявою щодо призначення йому пенсії за віком згідно з п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

6. Листом Відповідача від 13 лютого 2017 року №7/03-03/А-1 позивачу відмовлено у призначенні пільгової пенсії за віком у зв`язку з тим, що ним подано заяву в довільній формі і її розглянуто відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

7. Вважаючи зазначене рішення відповідача незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку мало місце подання ОСОБА_1 заяви від 01.02.2017, написаної у довільній формі, що не відповідає вимогам Пунктом 4.1 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а отже дії відповідача щодо її розгляду як письмового звернення відповідно до Закону України «Про звернення громадян» є правомірними.

9. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку та зазначив, що подана позивачем заява цілком відповідала вимогам чинного законодавства.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує на аргументах, зазначених в п. 6 та 8 даного судового рішення.

11. Позивач проти задоволення касаційної скарги заперечив, просив суд рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

13. Відповідно до п. 1.8. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (надалі - Порядок), особам, які одержують пенсію, призначену органами Пенсійного фонду за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.7 цього розділу.

14. Згідно з п. 1.7 Порядку, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

15. Відповідно до п. 4.1. Порядку, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

16. Спірним у даній справі є форма та зміст заяви, з якою позивач звернувся до Пенсійного органу з метою призначення пенсії.

17. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява позивача (а.с. 59) відповідає вимогам Порядку та безпідставно не була розглянута по відповідачем по суті.

18. Верховний Суд погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

19. Зміст зазначеної заяви очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, важливим є те, що до заяви позивачем було долучено ряд документів (відповідачем не заперечується), які подаються саме при призначенні пенсії.

20. Відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій)

21. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України повторно розглянути Заяву ОСОБА_1 від 01 лютого 2017 року про призначення пенсії за віком згідно з п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та прийняти відповідне рішення

22. Верховний Суд звертає увагу, що касаційна скарга не містить жодних доводів щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, а зводиться до переоцінки встановлених судами фактів.

23. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

24. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

25. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

26. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

27. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позову.

28. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

29. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 у справі №748/696/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді

9037
Переглядів
0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
ЕСПЧ
0