Не поцікавився рухом своєї справи – отримав відмову у продовженні строків на апеляційне оскарження (ВС/КАС № 0870/8014/12 від 15.05.2019)

Фабула судового акту: Чергове спірне рішення Касаційного адміністративного суду щодо віднесення окремих підстав для поновлення процесуальних строків до поважних.

Я, та на мою думку переважна кількість читачів, які є юристами, що практикують, стикалися із недобросовісним відношенням працівників потових установ до своєї роботи.

При цьому така недбалість часто призводить до того, що окремі процесуальні строки внаслідок не отримання поштового відправлення вже пропущено, а суди вважають, що неотримання відправлень не є поважною причиною для відновлення пропущених строків.

Так що ж робити у таких випадках?

На думку Касаційного адміністративного суду кожна сторона у справі повинна добросовісно виконувати свої обов’язки та використовувати свої процесуальні права і навіть більше – майже не щодня відслідковувати за допомогою електронних сервісів долю своєї справи, хоча Кодекс адміністративного судочинства жодним чином (sic!) про таку можливість не зазначає.

У даній справі третя особа звернулась до суду із апеляційною скаргою на ухвалу суду. Одночасно вказана скарга містила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення, яке було обґрунтовано тим, що ухвала суду на її адресу не надходила, що підтверджується рекомендованим повідомленням, яке повернулося за закінченням строку зберігання. При цьому вона регулярно отримувала поштову кореспонденцію, проте зазначеного листа або повідомлення про необхідність його отримання, вона не отримувала. Крім того, зазначала, що про існування зазначеної ухвали дізналася після того, як інший учасник справи ознайомився з матеріалами справи та зробив фотокопії ухвали та передав фотокопію їй.

Натомість із такою мотивацією апеляційний суд не погодився та відмовив у відкритті апеляційного провадження вважаючи зазначені причини неповажними.

При цьому ухвалу апеляційного суду, зокрема, вмотивовано тим, що оскаржуване рішення оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень України, тобто є загальнодоступним. Проте, з апеляційною скаргою згадана особа звернулась до суду після спливу майже 10 місяців.

У зв’язку із цим третя особа подала касаційну скаргу до Касаційного адміністративного суду.

Доводи касаційної скарги полягали у наступному. судова повістка на судове засідання, а потім копія ухвали суду разом із супровідним листом суду першої інстанції, які були направлені на її адресу, повернулися на адресу суду з відміткою «за закінченням строку зберігання», не свідчить про те, що нею змінено адресу, про що не повідомила суду, або що вона відмовилася від отримання кореспонденції. По усталеній практиці Верховного Суду повернення судової кореспонденції з відміткою «за закінченням строку зберігання» не є належним повідомленням/врученням учаснику справи, з точки зору дотримання вимог процесуального законодавства. При цьому скаржник не є юридично обізнаною та не є досвідченим користувачем Інтернету.

Проте, згадані доводи на думку КАС не є такими, що заслуговують на увагу у зв’язку з чим касаційну скаргу залишено без задоволення.

Мотивуючи своє рішення суд касаційної інстанції послався на те, що положеннями ч. 3 ст. 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно норм ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. При цьому поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Статтею 44 КАС України як один із обов`язків осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. З огляду на викладене та з урахуванням вимог закону, КАС визначив, що судом апеляційної інстанції правомірно відмовлено у відкриті апеляційного провадження у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме ненаданням обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження та відповідні докази на їх підтвердження.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини у п. 41 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

Отже, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Водночас повернення відділенням поштового зв`язку до суду поштового конверту з відміткою «за закінченням терміну зберігання» свідчить, що рішення не вручено з причин, що не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив процесуальні дії.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КАС: Повернення рекомендованих листів, якими надіслано судові рішення, з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання» не прирівнюється до вручення судового рішення (ВС/КАС № П/811/13/17 від 06.09.2019)

У випадку повернення судової повістки суд має вжити всіх необхідних заходів щодо повідомлення сторони, використовуючи інші засоби зв`язку, в тому числі, й електронну адресу (ВС/КАС, №1340/5463/18, 12.08.19)

ВС/КАС: У справах зі спеціальними строками перегляду рішень суд має вжити УСІХ можливих і залежних від нього дій з метою забезпечення реалізації права на апеляцію (ВС/КАС № 359/1800/18 від 30.05.2019)

Строк на апеляційне оскарження рішень у справах про адмінправопорушення ПІДЛЯГАЄ поновленню (ВС/КАС № 212/2354/18 від 17.04.2018)

Презумпція вручення адресату листа з суду добросовісним працівником поштового зв’язку може бути підставлена під сумнів та спростована доказами, які доводять неможливість такого вручення (ВС/КАС, справа №222/1402/16-а від 20 березня 2019р.)

Особа, яка подає апеляційну скаргу, має право подати її як безпосередньо до апеляційного суду, так і через місцевий суд, який прийняв рішення (ВС/КАС від 19.07.2018 у справі №640/20036/17).

Відсутність коштів для сплати судового збору не є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження (ВС/КАС № 804/958/17 від 13.11.2018)

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2019 року

м. Київ

справа № 0870/8014/12

адміністративне провадження № К/9901/6938/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 0870/8014/12

за позовом Приватного підприємства «Ясон» до Комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міської ради, треті особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії;

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду (колегія суддів у складі: Чабаненко С. В., Чумака С. Ю., Юрко І. В.) від 18 січня 2019 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2012 року Приватне підприємство «Ясон» (далі - ПП «Ясон») звернулось до суду з позовом до Комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міської ради, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило:

- визнати протиправними дії реєстратора Комунального підприємства технічної інвентаризації Бердянської міської ради Запорізької області Жеребко О. В. у відмові в державній реєстрації прав власності на будівлі туристичного притулку, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 ;

- скасувати реєстрацію прав власності;

- зобов`язати реєстратора Комунального підприємства технічної інвентаризації Бердянської міської ради Запорізької області зареєструвати речові права на нерухоме майно згідно рішення Господарського суду Запорізької області від 08 грудня 2009 року № 4/368/09;

- скасувати реєстрацію комунального підприємства технічної інвентаризації Бердянської міської ради договору купівлі-продажу посвідченим приватним нотаріусом ДМНО А. О. Чигріним від 29 січня 2010 року за реєстром № 1452;

- скасувати реєстрацію комунального підприємства технічної інвентаризації Бердянської міської ради договору купівлі-продажу посвідченим приватним нотаріусом ДМНО А. О. Чигріним від 29 січня 2010 року за реєстром № 1453;

- скасувати реєстрацію комунального підприємства технічної інвентаризації Бердянської міської ради договору купівлі-продажу посвідченим приватним нотаріусом ДМНО А. О. Чигріним від 29 січня 2010 року за реєстром № 1454;

- зобов`язати реєстратора комунального підприємства технічної інвентаризації Бердянської міської ради Запорізької області зареєструвати рішення Господарського суду Запорізької області від 08 січня 2009 року, № 4/368/09, на підставі заяви приватного підприємства «Ясон» від 06 квітня 2012 року про державну реєстрацію прав власності на будівлі туристичного притулку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Під час попереднього судового засідання Запорізьким окружним адміністративним судом до участі у розгляді справи у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1

3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2014 року, адміністративний позов ПП «Ясон» задоволено у повному обсязі:

- визнано протиправними дії реєстратора Комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міської ради Запорізької області Жеребко О. В., що полягають у відмові у державній реєстрації ПП «Ясон» прав власності на будівлі туристичного притулку, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 ;

- скасовано рішення про державну реєстрацію прав власності на житлові будинки з окремими квартирами за ПП «Ясон», що були прийняті на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 02 грудня 2009 року номер 4/368/09;

- скасовано рішення від 26 травня 2010 року про державну реєстрацію прав власності на квартиру АДРЕСА_2 , за ОСОБА_2 , що було прийнято на підставі договору купівлі-продажу від 29 січня 2010 року № 1453;

- скасовано рішення від 26 травня 2010 року про державну реєстрацію прав власності на квартиру АДРЕСА_3 , за ОСОБА_3 , що було прийнято на підставі договору купівлі-продажу від 29 січня 2010 року № 1454;

- скасовано рішення від 26 травня 2010 року про державну реєстрацію прав власності на квартиру АДРЕСА_4 , за ОСОБА_1 , що було прийнято на підставі договору купівлі-продажу від 29 січня 2010 року № 1452;

- зобов`язано реєстратора Комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міської ради Запорізької області зареєструвати право власності згідно рішення Господарського суду Запорізької області від 08 грудня 2009 року номер 4/368/09, на підставі заяви Приватного підприємства «Ясон» від 06 квітня 2012 року про державну реєстрацію прав власності на будівлі туристичного притулку, які розташовані за адресою АДРЕСА_1

4. Постановою Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2016 року задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 , постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2014 року скасовано, прийнято у справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

5. 03 серпня 2016 року на адресу Запорізького окружного адміністративного суду від третіх осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надійшла заява про поворот виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року.

6. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року замінено відповідача Комунальне підприємство з технічної інвентаризації Бердянської міської ради Запорізької області його правонаступником - виконавчим комітетом Бердянської міської ради /а. с. 208 т. 4/.

7. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поворот виконання рішення суду; допущено поворот виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року шляхом зобов`язання виконавчого комітету Бердянської міської ради скасувати державну реєстрацію права власності за Приватним підприємством «Ясон» на нерухоме майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_4 , квартиру АДРЕСА_2 , на квартиру АДРЕСА_3 , та поновлення права власності на квартиру АДРЕСА_4 за ОСОБА_1 , квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 , на квартиру АДРЕСА_3 за ОСОБА_3 .

8. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_3 у листопаді 2018 року звернулась з апеляційною скаргою, в якій, зокрема, просила поновити строк на подання апеляційної скарги.

9. В обґрунтування пропуску строку апеляційного оскарження скаржник зазначала, що ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року на її адресу не надходила, що підтверджується рекомендованим повідомленням, яке повернулося за закінченням строку зберігання. При цьому звертала увагу на те, що регулярно отримувала поштову кореспонденцію, проте зазначеного листа або повідомлення про необхідність його отримання, вона не отримувала. Крім того, зазначала, що про існування зазначеної ухвали дізналася після того, як ОСОБА_1 08 листопада 2018 року ознайомився з матеріалами справи та зробив фотокопії ухвали /а. с. 83-90 т. 5/.

10. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року залишено без руху у зв`язку з недотриманням вимог п. 3 ч. 2 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та пропуском строку апеляційного оскарження; надано десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, а саме для надання:

- апеляційної скарги з урахування кількості учасників справи із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номеру і серії паспорту для фізичних осіб - громадян України;

- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням поважних причин пропуску строку .

11. Копію ухвали разом з супровідним листом надіслано на адресу скаржника та вручено 04 січня 2019 року /а. с. 124 т. 5/.

12. На виконання вимог ухвали суду від 26 грудня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху, 15 січня 2019 року до апеляційного суду від ОСОБА_3 надійшла заява про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою та виправлена апеляційна скарга /а. c. 147-151 т. 5/.

13. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2019 року відмовлено в задоволені заяви ОСОБА_3 про поновлення строку апеляційного оскарження; на підставі п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року.

14. Не погоджуючись з вказаним рішенням апеляційного суду, ОСОБА_3 звернулася з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2019 року, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

15. Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

16. Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2019 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

17. Станом на 15 травня 2019 року відзиви на касаційну скаргу від сторін та інших третіх осіб до Верховного Суду не надходили.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

18. Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та керуючись ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції виходив із того, що станом на 18 січня 2019 року недоліки апеляційної скарги у визначений судом строк скаржником не усунуто, оскільки зазначені в заяві причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою є неповажними.

19. Апеляційним судом, зокрема, зазначено, що зазначені заявником апеляційної скарги підстави щодо поновлення строку звернення з апеляційною скаргою були досліджені судом апеляційної інстанції під час розгляду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, яким в ухвалі від 26 грудня 2018 року надано оцінку та наведено відповідні обґрунтування їх неприйняття.

20. Також судом апеляційної інстанції зазначено, що в цьому випадку ОСОБА_3 оскаржується судове рішення, яке набрало законної сили, та яке прийнято за наслідками розгляду судом заяви про поворот виконання судового рішення у справі № 0870/8014/12 за належним повідомленням про дату, час та місце розгляду заяви, що також підтверджується наявною в матеріалах справи заявою представника ОСОБА_3 - Колєснікової Є. О. , яка діяла на підставі довіреності від 24 жовтня 2017 року. Крім того, судом враховано те, що рішення оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень України 16 березня 2018 року за реєстраційним номером 72676722, тобто є загальнодоступним. Проте, з апеляційною скаргою ОСОБА_3 звернулась до суду після спливу майже 10 місяців. Доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою не надано.

21. У зв`язку з цим, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга заявника подана з пропуском строку на апеляційне оскарження та відсутністю обґрунтованих підстав для його поновлення.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

22. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що:

- судом апеляційної інстанції не надано оцінки, наведеним у клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги підставам поважності причин пропуску цього строку, та не досліджено долучені до клопотання докази;

- той факт, що судова повістка на судове засідання, а потім копія ухвали суду від 05 березня 2018 року разом із супровідним листом суду першої інстанції, які були направлені на її адресу, повернулися на адресу суду з відміткою «за закінченням строку зберігання», не свідчить про те, що нею змінено адресу, про що не повідомила суду, або що вона відмовилася від отримання кореспонденції. По усталеній практиці Верховного Суду повернення судової кореспонденції з відміткою «за закінченням строку зберігання» не є належним повідомленням/врученням учаснику справи, з точки зору дотримання вимог процесуального законодавства;

- розраховувала на те, що інші учасники справи скористаються своїм правом на подання апеляційної скарги, оскільки оскаржувана ухвала порушує права і інших учасників справи - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та повідомлять її про результати судового розгляду;

- оскаржувана ухвала суду першої інстанції на її адресу не надходила, що підтверджується рекомендованим повідомленням, яке повернулося за закінченням строку зберігання. При цьому звертає увагу на те, що регулярно отримувала поштову кореспонденцію, проте зазначеного листа або повідомлення про необхідність його отримання, вона не отримувала. Крім того, зазначила, що про існування зазначеної ухвали дізналася після того, як ОСОБА_1 08 листопада 2018 року ознайомився з матеріалами справи та зробив фотокопії ухвали;

- юридично не обізнана, не є досвідченим користувачем Інтернету , та навіть не могла припустити, що прийняте на її користь судове рішення може бути таким, що фактично не відновлює її права, хоч формально і прийняте на її користь;

- суд першої інстанції, вирішуючи питання про поворот виконання рішення, дійшов правильного висновку про наявність для цього законних підстав, посилаючись, зокрема, на роз`яснення Конституційного Суду України в рішенні від 02 листопада 2011 року № 12-рп/2011 про те, що такий спосіб захисту майнових прав полягає у поверненні сторін в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення.

Проте, зазначена мета не була досягнута, оскільки судом неповно встановлено обставини справи, внаслідок чого постановлено оскаржувану ухвалу, яка не може бути реалізована у встановленому законом порядку та відновити права власника, оскільки нерухоме майно фактично та юридично залишається у власності та володінні ПП «Ясон».

ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.

24. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 цього Кодексу.

25. Частиною 3 ст. 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

26. Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

27. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

28. Слід зазначити, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

29. Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_3 на виконання вимог ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху надіслано заяву про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою.

30. Як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення ОСОБА_3 повторно зазначила про те, що про оскаржувану ухвалу дізналася після того, як ОСОБА_1 08 листопада 2018 року ознайомився з матеріалами справи, а також на те, що разом з матір`ю доглядає за своєю бабусею, яка потребує постійного догляду, а тому заявник не мала ні часу, ні моральних сил слідкувати за судовим розглядом справи.

31. Суд вважає, що наведені скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

32. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

33. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

34. З огляду на викладене та з урахуванням вимог закону, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції правомірно відмовлено відповідачу у відкриті апеляційного провадження у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме ненаданням обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження та відповідні докази на їх підтвердження.

35. Зокрема, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_3 оскаржується судове рішення, яке набрало законної сили, та яке прийнято за наслідками розгляду судом заяви про поворот виконання судового рішення у справі № 0870/8014/12 за належним повідомленням про дату, час та місце розгляду заяви, що також підтверджується наявною в матеріалах справи заявою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_7 , яка діяла на підставі довіреності від 24 жовтня 2017 року, виданої строком на три роки /а. с.175, 227, т. 4/. Слід зазначити, що згідно цієї довіреності ОСОБА_3 уповноважено ще двох представників на представництво її інтересів та захисту її прав.

36. Крім того, представнику ОСОБА_3 - ОСОБА_7 було відомо про факт прийняття оскаржуваної ухвали судом першої інстанції, що також підтверджується матеріалами справи, а саме запитом представника до суду від 27 березня 2018 року «Щодо направлення ухвали суду для виконання» /а. с. 27 т. 5/.

37. У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини у п. 41 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

38. Отже, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

39. Слід зазначити, що апеляційним судом вчинено дії щодо належного повідомлення учасників справи про результати розгляду справи, шляхом направлення на їх адреси судового рішення. Повернення відділенням поштового зв`язку до суду поштового конверту з відміткою «за закінченням терміну зберігання» свідчить, що рішення не вручено з причин, що не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив процесуальні дії.

40. Також колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на неврахування обставин, які наведені у клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки скаржник при наявності трьох представників мала можливість своєчасно у строки встановлені законодавством оскаржити рішення суду першої інстанції.

41. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

42. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

43. За таких обставин суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись ст. 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді