Адвокат не може прийняти доручення від нового клієнта, якщо це здатне викликати виникнення загрози порушення конфіденційності відомостей, що довірені йому попереднім клієнтом або викликати конфлікт інтересів (ВС/КАС, № 818/1718/17, 26 листопада 2020р

Фабула судового акту: Правилами адвокатської етики, зокрема, нормами ст. 20 вказаних Правил адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об`єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат зв`язаний договором про надання правової допомоги, або якщо є розумні підстави вважати, що передбачуваний розвиток інтересів нового і попереднього клієнта призведе до виникнення конфлікту інтересів.

У випадку, що буде висвітлено у даному дописі позивачем, який до речі на той момент ще не був адвокатом, на підставі довіреності здійснювалось представництво особи в частині отримання права власності на земельну ділянку в порядку приватизації.

У подальшому законність цього рішення про набуття права власності на землю та державної реєстрації такого права була предметом судового розгляду.

При цьому інтереси позивача представлялись особою, яка до того представляла інтереси власника ділянки, але вже як адвокатом.

У зв’язку із цим відповідачем (особою, яка отримала право власності на землю) до органів адвокатського самоврядування було подано скаргу, яку вмотивовано порушенням вказаним адвокатом Правил адвокатської етики.

Отже у судовому рішенні, що пропонується до уваги Касаційним адміністративним судом було зроблено певний аналіз згаданої вище норми ПАЕ та визначено у яких саме випадках може мати місце конфлікт інтересів та у чому саме він може полягати.

В даній справі рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатської діяльності строком на три місяці.

Не погоджуючись із таким рішенням адвокатом було подано позов в порядку адміністративного судочинства, який вмотивовано тим, що притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього певного виду стягнення можливе лише в разі доведення факту вчинення адвокатом дій, які містять склад дисциплінарного проступку.

На переконання позивача, оскільки матеріали дисциплінарної справи не містять конкретних беззаперечних, належних та допустимих доказів вчинення адвокатом одноразового грубого порушення Правил адвокатської етики, зокрема статті 20, підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності відсутні.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.

Апеляційний суд з таким рішенням погодився.

На вказані рішення адвокатом було подано касаційну скаргу з тих мотивів, що у матеріалах справи відсутні беззаперечні, належні та допустимі докази вчинення ним дисциплінарного проступку, який й би мав ознаки порушення статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статті 20 Правил адвокатської етики та, як наслідок, відсутність підстав для застосування до позивача такого заходу дисциплінарного стягнення, як зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.

Вирішуючи доводи дисциплінарної скарги Касаційний адміністративний суд з ними не погодився та у задоволенні скарги відмовив.

Приймаючи таке рішення КАС послався на те, що у відповідності до ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний:

1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики;

2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги;

3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів;

4) підвищувати свій професійний рівень;

5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування;

6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

2. Адвокату забороняється:

1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта;

2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;

3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта;

4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.

Одночасно згідно ст. 34 вказаного Закону дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом. Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

У Генеральних принципах етики адвокатів, прийнятих у 1995 році Міжнародною асоціацією юристів, зазначається, що адвокати не повинні приймати доручення, якщо інтереси їхніх клієнтів суперечать інтересам самих адвокатів, їх партнерів або інших їхніх клієнтів. Також адвокат зобов`язаний утриматися від обслуговування нового клієнта, якщо це здатне викликати виникнення загрози порушення конфіденційності відомостей, що довірені йому попереднім клієнтом, або якщо інформація, що є у розпорядженні адвоката, про стан справ попереднього клієнта здатна стати джерелом переваг для нового клієнта. Вказані вимоги поширюють свою дію на всі випадки як індивідуального, так і колективного здійснення адвокатами професійної діяльності.

При цьому порушенням правил адвокатської етики є, у тому числі, не лише дії чи бездіяльність, що призвели до настання конкретних негативних наслідків для особи внаслідок наявного конфлікту інтересів, а й сама ймовірність такого настання, виходячи із обставин справи, більш того розумні підстави вважати, що розвиток інтересів в подальшому призведе до виникнення такого конфлікту.

У цій справі отримавши доручення на представництво інтересів у питаннях реєстрації права власності на земельну ділянку особа, яка у подальшому отримало право на здійснення адвокатської діяльності мала об`єктивну можливість здобути певну конференційну інформацію чи інші відомості, бути обізнаним про обставини, які в подальшому могли бути використані в інтересах відповідача у справі про оспорювання законності отримання права власності на земельну ділянку, які є протилежними інтересам свого попереднього довірителя.

При цьому статтею 20 Правил адвокатської етики чітко не визначено, коли саме закінчується термін адвоката на представництво, тому у будь-якому випадку адвокат повинен дотримуватися усіх заходів для уникнення конфлікту інтересів між новим та попереднім клієнтами. Закінченні строку дії довіреності не свідчить про те, що конфіденційна інформація, яка стала відомою адвокату від попереднього клієнта не може бути використаною для нового клієнта. Від адвоката вимагається отримання письмового погодження від клієнта. За відсутності письмового погодження клієнта, у разі виникнення конфлікту інтересів у процесі реалізації адвокатом договору, такий договір має бути розірваний.

Аналізуйте судовий акт: Це виключна компетенція КДКА та ВКДКА! Суд не має права зобов’язувати «притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності» чи у відношенні нього «відкрити дисциплінарне провадження» (ВС/КАС у справі №641/463/16-а від 20 червня 2019р.)

Адвокат навіть не виконуючи свої професійні обов’язки повинен дотримуватись ПАЕ, зокрема, щодо спілкування в Інтернеті (ВС/КАС у справі № 815/1830/18 від 24.06.2020)

Адвокат з діючим свідоцтвом безробітним НЕ вважається (ВС/КАС у справі № 287/21/15-а від 07.04.2020)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 818/1718/17

адміністративне провадження № К/9901/35625/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів - Білак М.В., Калашнікової О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року (судді: Ральченко І.М., Бершов Г.Є., Катунов В.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Сумської області, ОСОБА_2 про скасування рішення та закриття провадження у дисциплінарній справі,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - відповідач, ВКДКА), треті особи: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Сумської області (далі - КДКА Сумської області), ОСОБА_2 , в якому просить суд:

- скасувати рішення ВКДКА від 30 вересня 2017 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатської діяльності строком на три місяці;

- провадження у дисциплінарній справі щодо адвоката ОСОБА_1 закрити.

Позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього певного виду стягнення можливе лише в разі доведення факту вчинення адвокатом дій, які містять склад дисциплінарного проступку.

На переконання позивача, оскільки матеріали дисциплінарної справи не містять конкретних беззаперечних, належних та допустимих доказів вчинення адвокатом ОСОБА_3 одноразового грубого порушення Правил адвокатської етики, зокрема статті 20, підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності відсутні.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № VIII-008/2017 від 30.08.2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці. В задоволенні позовних вимог про закриття провадження у дисциплінарній справі щодо адвоката ОСОБА_1 відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з недоведеності факту вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а саме: систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, зокрема пункту 20, з огляду на що у відповідача відсутні підстави для застосування до позивача дисциплінарного стягнення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року скасовано постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року по справі № 818/1718/17. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення застосовано з огляду на встановлення в діях адвоката складу дисциплінарного порушення, що виявилось у недотриманні статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статті 20 Правил адвокатської етики, у зв`язку з чим оскаржуване рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30 вересня 2017 року є обґрунтованим та правомірним, а отже не підлягає скасуванню.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків, оскільки у матеріалах справи відсутні беззаперечні, належні та допустимі докази вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, який й би мав ознаки порушення статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статті 20 Правил адвокатської етики та, як наслідок, відсутність підстав для застосування до адвоката ОСОБА_1 такого заходу дисциплінарного стягнення, як зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.

Позиція інших учасників справи.

Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Рух касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 25 листопада 2020 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.

07 лютого 2017 року ОСОБА_2 звернулась до дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сумської області зі скаргою стосовно адвоката ОСОБА_1 про притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики щодо конфіденційності, добросовісності, відповідальності і конфлікту інтересів при прийнятті доручення іншої особи, інтереси якої протирічать інтересам скаржниці. До скарги третьою особою додані копія довіреності від 15 липня 2011 року, копія позовної заяви ОСОБА_5 , копія Ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 жовтня 2016 року у справі № 592/7116/16-ц та копія заперечення проти притягнення до дисциплінарної відповідальності .

21 лютого 2017 року адвокатом ОСОБА_1 надані письмові пояснення щодо питань, порушених ОСОБА_2 у скарзі, до яких додані витяг з реєстраційної справи № 205893159101 державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції, витяг з державного реєстру речових прав № 12293054 від 06 листопада 2013 року, копії квитанцій про сплату ОСОБА_6 коштів в інтересах скаржника та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 370 від 06 квітня 2012 року.

Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сумської області від 23 лютого 2017 року порушено дисциплінарну справи стосовно адвоката ОСОБА_1 .

В подальшому, за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 , рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сумської області від 30 березня 2017 року закрито дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_2 останнє оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

За наслідками розгляду зазначеної справи рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30 серпня 2017 року № VIII-008/2017 часткового задоволено скаргу ОСОБА_2 , скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сумської області від 30 березня 2017 року та застосовано до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.

Не погодившись із таким рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури позивач звернувся до суду із цим позовом.

Релевантні джерела права й акти їхнього застосування.

08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N 460-IX).

Згідно з пунктом 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону N 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визнічені професійні обов`язки адвоката:

1. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний:

1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики;

2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги;

3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів;

4) підвищувати свій професійний рівень;

5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування;

6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

2. Адвокату забороняється:

1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта;

2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;

3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта;

4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.

3. Адвокат забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.

Статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачені загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката.

Так, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначені підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом. Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно зі статтею 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

За приписами статті 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки. Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці. Під час засідання дисци

Відповідно до статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Частинами першою, другою та третьою статті 20 Правил адвокатської етики, затверджені Установчим З`їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року (далі - Правила) адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об`єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат зв`язаний договором про надання правової допомоги, або якщо є розумні підстави вважати, що передбачуваний розвиток інтересів нового і попереднього клієнта призведе до виникнення конфлікту інтересів. Адвокат не має права прийняти доручення також якщо конфлікт інтересів пов`язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту. Обмеження, передбачене частиною другою цієї статті, може бути скасоване та не застосовується в конкретному випадку за письмовою згодою обох (всіх тих) клієнтів, інтереси яких представляє адвокат та є (або можуть стати) суперечливими, за умови, що адвокат вбачає шляхи забезпечення відсутності ризику заподіяння шкоди інтересам жодного з клієнтів.

Частиною першою статті 63 Правил за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України.

Позиція Верховного Суду.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Аналізуючи приписи законодавства, Суд зауважує, що єдиною підставою для адвоката бути підданим дисциплінарному стягненню є вчинення ним дисциплінарного проступку, чіткий та вичерпний перелік видів якого наведений у частині другій статті 34 Закону № 5076-VI, серед яких значиться і порушення правил адвокатської етики.

Частиною першою статті 63 Правил регламентується у випадку порушення останніх можливість притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності виключно в порядку, який передбачений чинними законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України.

Так, Суд зауважує, що дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що подання ОСОБА_2 скарги до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сумської області обумовлене такими обставинами.

ОСОБА_2 та її неповнолітні діти є співвласниками земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку набуто шляхом реалізації права на приватизацію.

При цьому, вирішення питання отримання Державного акту на землю заявницею було доручено наступним особам: ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , та зокрема й ОСОБА_3 , відповідно до довіреності від 15 липня 2011 року.

В подальшому, законність рішення Сумської міської ради від 28 березня 2012 року № 1344-МР «Про передачу у власність, оренду земельних ділянок громадянам», у частині передачі земельної ділянки ОСОБА_2 та її неповнолітнім дітям у спільну часткову власність, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, державної реєстрації права спільної часткової власності оскаржено у судовому порядку.

Так, в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми перебувала цивільна справа № 592/7116/16-ц за позовом ОСОБА_5 до Сумської міської ради, ОСОБА_2 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради, треті особи: Служба у справах дітей Сумської районної державної адміністрації про визнання недійсним рішення Сумської міської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Інтереси позивача ОСОБА_5 у зазначеній цивільній справі представляв адвокат ОСОБА_3 , про що зазначено у цивільному позові.

Вважаючи, що ОСОБА_3 маючи конференційну інформацію, будучи обізнаним про обставини та особливості процесу приватизації зазначеної земельної ділянки, а також можливі вчинені помилки, ОСОБА_2 наголошувала на порушенні ОСОБА_1 Правил адвокатської етики і присяги адвоката.

Верховний Суд зазначає, що згідно із Рекомендаціями К (2000) про свободу здійснення професії адвоката, обов`язки адвокатів перед своїми клієнтами повинні передбачати уникнення конфлікту інтересів.

У Генеральних принципах етики адвокатів, прийнятих у 1995 році Міжнародною асоціацією юристів, зазначається, що адвокати не повинні приймати доручення, якщо інтереси їхніх клієнтів суперечать інтересам самих адвокатів, їх партнерів або інших їхніх клієнтів. Також адвокат зобов`язаний утриматися від обслуговування нового клієнта, якщо це здатне викликати виникнення загрози порушення конфіденційності відомостей, що довірені йому попереднім клієнтом, або якщо інформація, що є у розпорядженні адвоката, про стан справ попереднього клієнта здатна стати джерелом переваг для нового клієнта. Вказані вимоги поширюють свою дію на всі випадки як індивідуального, так і колективного здійснення адвокатами професійної діяльності.

Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що порушенням правил адвокатської етики є, у тому числі, не лише дії чи бездіяльність, що призвели до настання конкретних негативних наслідків для особи внаслідок наявного конфлікту інтересів, а й сама ймовірність такого настання, виходячи із обставин справи, більш того розумні підстави вважати, що розвиток інтересів в подальшому призведе до виникнення такого конфлікту.

У цьому випадку ОСОБА_1 отримавши від ОСОБА_2 доручення на представництво інтересів у питаннях реєстрації права власності на земельну ділянку мав об`єктивну можливість здобути певну конференційну інформацію чи інші відомості, бути обізнаним про обставини, які в подальшому могли бути використані в інтересах ОСОБА_5 , які є протилежними інтересам ОСОБА_2 .

Суд зауважує, що статтею 20 Правил адвокатської етики чітко не визначено, коли саме закінчується термін адвоката на представництво, тому у будь-якому випадку адвокат повинен дотримуватися усіх заходів для уникнення конфлікту інтересів між новим та попереднім клієнтами. Закінченні строку дії довіреності не свідчить про те, що конфіденційна інформація, яка стала відомою адвокату від попереднього клієнта не може бути використаною для нового клієнта. Від адвоката вимагається отримання письмового погодження від клієнта. За відсутності письмового погодження клієнта, у разі виникнення конфлікту інтересів у процесі реалізації адвокатом договору, такий договір має бути розірваний.

Верховний Суд звертає увагу позивача на те, що обов`язки адвоката, що випливають із принципу уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом договору.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції надав об`єктивну оцінку обставинам справи та дійшов вірного висновку про те, що притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, накладення дисциплінарного стягнення застосовано з огляду на встановлення в діях адвоката складу дисциплінарного порушення, що виявилось у недотриманні статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статті 20 Правил адвокатської етики, у зв`язку з чим оскаржуване рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30 вересня 2017 року є обґрунтованим та правомірним.

Доводи та аргументи скаржника зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і свідчать про незгоду скаржника із правовою оцінкою суду обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги .

За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.

Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків суду апеляційної інстанції не підтвердилися під час розгляду касаційної скарги у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суд під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 341 343 349 350 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді