Водій-експедитор: матеріальна відповідальність за збереження вантажу і автомобіль компанії роботодавця у випадку ДТП

Термін «Логістика» виник більше 1000 років тому. Спочатку мався на увазі процес забезпечення військових підрозділів у військових операціях (фізичний рух товарів і сировини).

Оригінальне і сучасне уявлення про логістику значно відрізняються. Сучасний термін «Логістика» має на увазі: планування, закупівлі, транспортування і зберігання.

Сьогодні Логістика знаходить широке застосування в бізнесі. Наприклад, в бізнес моделях, які пов'язані з: перевезенням вантажів, пасажирів або товарно-матеріальних цінностей.

Транспортна експедиція є складовою логістики і полягає в наданні послуг з доставки товарів різними видами транспорту.

Зміст:

• На підставі яких нормативно-правових актів з працівником може укладатися договір про повну матеріальну відповідальність?
• Чи дозволено законодавством укладення договору про повну матеріальну відповідальність з водієм-експедитором?
• Чи відповідає водій-експедитор за збереження вантажу і автомобіль компанії роботодавця в разі ДТП?
• Чи відповідає водій-експедитор за збереження вантажу в разі ДТП?

В широкому розумінні «Експедитор» - це особа, яка безпосередньо займається транспортною експедицією. В вузькому розумінні - це посадова особа компанії, яка надає послуги з логістики.

Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії.

Матеріальна відповідальність – правове зобов’язання, пов'язане з відшкодуванням збитків, які виникли внаслідок неналежного виконання трудових обов'язків однією стороною трудового договору відносно іншої.

Якщо бізнес модель компанії в якій працюєте, не передбачає наявність двох окремих посад водія та експедитора, а ви займаєте посаду водія-експедитора і стурбовані питанням стягнення суми заподіяних збитків за вантаж і автомобіль компанії роботодавця в разі ДТП, то інформація в цій консультації саме для вас.

На підставі яких нормативно-правових актів з працівником може укладатися договір про повну матеріальну відповідальність?

У Кодексі законів про працю України існує ціла глава «Гарантії при покладенні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації».

Згідно статті 135-1 Кодексу законів про працю України, письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядком, який згадується в статті 135-1 Кодексу законів про працю України, є морально застаріла для 2020 року Постанова Державного Комітету Ради Міністрів СРСР з праці і соціальних питань Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок «Про затвердження переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, а також типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.» №447/24 від 28 грудня 1977 року (далі - Постановою №447/24 від 28 грудня 1977 року).

Аналізуйте судовий акт: Водій не належить до категорії працівників, з якими згідно з ст. 135-1 КЗпП України може бути укладений договір про повну матеріальну відповідальність (ВС/КЦС, справа № 743/1641/15-ц, 29.01.18)

Зазначена вище Постанова містить перелік посад з працівниками, яких можна укладати договори про повну матеріальну відповідальність.

Чи дозволено законодавством укладення договору про повну матеріальну відповідальність з водієм-експедитором?

Не дивлячись на те, що в класифікаторі професій (ДК 003:2010) відсутня професія «водій-експедитор», а в переліку посад визначених Постановою №447/24 від 28 грудня 1977 року не передбачено посад водія і водія-експедитора, як осіб з якими можна укладати договори про повну матеріальну відповідальність - при дотриманні деяких умов укладати подібні договори можна.

Стаття 134 Кодексу законів про працю України встановлює умови, які дають можливість укладення договорів про повну матеріальну відповідальність з представниками професій відсутніх в переліку Постанови №447/24 від 28 грудня 1977 року, а саме:

1. наявність посади, яку працівник займає, або роботи, яку він виконує згідно з переліком Постанови;
2. виконання зобов'язань згідно з посади і виконання роботи відповідно до професії має бути безпосередньо пов'язане зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих йому цінностей.

Згідно пункту 1.3 класифікатора професій (ДК 003:2010), професійні назви робіт, які наведені у цьому класифікаторі, рекомендовано застосовувати під час утворення нових назв професій та посад у зв'язку з розвитком нових видів економічної діяльності та технологій.

Даний пункт говорить про те, що перелік професій передбачений в класифікаторі не є вичерпним і при утворенні нової назви професії, як наслідок розвитку нових видів економічної діяльності та технологій, рекомендується використовувати назви з класифікатора.

Короткий висновок: не дивлячись на те, що професія «водій-експедитор» відсутня в класифікаторі професій і в Постанові №447/24 від 28 грудня 1977 року, з особою, яка займає цю посаду можна укласти договір про повну матеріальну відповідальність за умови, якщо в процесі виконання своїх посадових обов'язків вона буде безпосередньо пов'язана зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їй цінностей.

Чи відповідає водій-експедитор за збереження вантажу і автомобіль компанії роботодавця в разі ДТП?

Як раніше встановили, що законодавством не передбачено укладення договору про повну матеріальну відповідальність з водієм і водієм-експедитором, але паралельно не розібралися в питанні стосовно укладення подібного договору з експедитором. Залишилось визначити чи є дана посада в переліку Постанови №447/24 від 28 грудня 1977 року, а також чи можна укладати договір про повну матеріальну відповідальність з працівником, який займає дану посаду?

Так, посада експедитора є в переліку Постанови №447/24 від 28 грудня 1977 року, а тому договір про повну матеріальну відповідальність можна укладати з працівником, який займає цю посаду.

Оскільки класифікатор професій (ДК 003:2010) допускає утворення нових посад, то професія «водій-експедитор» має місце бути і з особою, яка займає цю посаду цілком можна укласти договір про повну матеріальну відповідальність в частині, яка безпосередньо стосується транспортного експедирування.

Чи відповідає водій-експедитор за збереження вантажу в разі ДТП?

Однозначно відповісти: так чи ні - неможливо. Першочергово невідомо чи укладався договір про повну матеріальну відповідальність, чи застрахований вантаж, хто винний в ДТП і багато інших тонкощів.

Якщо дотримуватись загального правила, то:

• водій-експедитор винний в ДТП, буде відповідати;
• водій-експедитор потерпілий в ДТП, не відповідатиме.

Чи буде водій-експедитор відповідати за транспортний засіб у разі ДТП і чи можна цю відповідальність застрахувати?

Цим питанням рано, чи пізно турбується кожен працівник, який працює на посаді водія, оскільки ситуація на дорозі змінюється щосекунди.

У більшості випадків роботодавець заощаджує кошти підприємства і не страхує за програмою КАСКО транспортні засоби на яких здійснюють трудову функцію його працівники.

Поліс автоцивілки (можна також зустріти назву як поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів або ОСАГО), є обов'язковим при виїзді на дороги загального користування.

Якщо винуватець ДТП працівник, то автоцивілка не допоможе покрити збитки завдані транспортному засобу роботодавця.

Автоцивілка покриває збитки перед третіми особами (потерпілими в ДТП) тільки в тому випадку, коли власник (користувач) транспортного засобу, який застраховано за програмою автоцивілки, є винуватцем ДТП.

КАСКО - програма, яка дозволяє застрахувати транспортний засіб від ризиків, які можуть виникнути в процесі експлуатації.

Скористуйтесь консультацією: Відновлення втраченого (викраденого) свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу. Покрокова інструкція..

КАСКО прийнято поділяти на: повне і часткове.

Як правило повне КАСКО включає в себе страхування від наступних ризиків:

• крадіжка;
• втрата застрахованого транспортного засобу в результаті незаконного заволодіння шляхом викрадення, грабежу або розбою;
• протиправні дії третіх осіб, не пов'язані з незаконним заволодінням застрахованим транспортним засобом, а саме: знищення застрахованого транспортного засобу в цілому, пошкодження, знищення або викрадення окремих його частин, деталей, вузлів, механізмів;
• дорожньо-транспортна пригода (ДТП);
• стихійне лихо;
• удар блискавки, каменепад, зсув, землетрус, повінь, сель, просадка ґрунту, зсув, завал гірською породою, лавина, град, ураган, шторм, злива, смерч, падіння дерев;
• пожежа (в тому числі і підпал) або вибух.

Часткове КАСКО, як правило вибірково складається з ризиків, які передбачені в повному КАСКО.

Слід пам'ятати, що КАСКО не покриває ризики перед третіми особами в разі ДТП.

Поліс страхування за програмою КАСКО коштує в рази дорожче від автоцивілки і не є обов'язковим.

Якщо транспортний засіб на якому працюєте не застраховане за програмою КАСКО, то далі інформація для вас.

Згідно речення 1 абзацу 3 пункту 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01 березня 2013 року, не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір.

Відповідно до частин 1-2 статті 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Збиток, заподіяний джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпека.

Відповідно до частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

За загальним правилом, першочергово роботодавець відповідає за шкоду заподіяну його працівником третій особі. Тобто, якщо суми компенсації збитку, який покриває автоцивілка недостатньо, різницю відшкодовує роботодавець.

Читайте статью: Перевозчик и экспедитор: грани ответственности и Украинские реалии

Зазначене вище, жодним чином не знімає відповідальності з працівника і тим більше не створює сприятливих умов для зниження якості при виконанні працівником своєї безпосередньої трудової функції.

Законодавцем в статті 1191 Цивільного кодексу України, також, було передбачено право зворотної (регресної) вимоги до винної особи. Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Дану статтю слід розуміти так: після того, як роботодавець відшкодує збитки завдані третій особі його працівником, має право пред'явити зворотну (регресну) вимогу до працівника.

Чи завжди особа з якою укладено договір про повну матеріальну відповідальність буде відповідати перед роботодавцем в повному обсязі?

Ні, не завжди. Якщо в процесі своєї трудової діяльності, працівник з яким укладено договір про повну матеріальну відповідальність безпосередньо не пов'язаний зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих йому цінностей, то відповідно і підстави для притягнення до повної матеріальної відповідальності відсутні.

В даному випадку буде застосовуватися матеріальна відповідальність у межах середнього місячного заробітку, яка передбачена частиною 1 статті 132 Кодексу законів про працю України, а саме: за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, крім працівників, які є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Юридичний ресурс «Протокол» («Protocol») сподівається, що дана консультація була для вас корисною і допомогла у вирішенні труднощів. На нашому сайті «Протокол» («Protocol») ви завжди зможете знайти юриста, який надасть кваліфіковану, своєчасну і якісну правову допомогу за доступною ціною. Для того, щоб підібрати фахівця, необхідно скористатися сервісом «Тендер на юридичну послугу». Вирішуйте свої правові проблеми тут і зараз.

Використання тексту консультації без посилання на автора забороняється та переслідується законом.

Консультацію підготував: ©Адвокат Руденко Артем Олександрович

Джерело: www.protocol.ua

Аналізуйте судовий акт: Порушенням визнається здійснення водієм перевезень на транспортному засобі без оформлення індивідуальної контрольної книжки водія за відсутності обов`язку облаштування тахографа (ВС/КАС, № 823/1199/17,19.03.20)