Відповідальність військовослужбовців: що змінилося у зв’язку з прийняттям закону № 2839-ІХ

24 січня 2023 року Президент України підписав Закон № 2839-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» (законопроєкт № 8271), який став широко відомим як закон, що «посилює кримінальну відповідальність військовослужбовців». Його прийняття викликало жваве обговорення і здебільшого негативну реакцію.

Закон вносить зміни в Кодекс України про адміністративні правопорушення, посилюючи адміністративну відповідальність військовослужбовців. Окрема увага приділяється запобіганню вживанню військовослужбовцями алкоголю та наркотиків.

Що стосується посилення кримінальної відповідальності, то в Кримінальному кодексі зміни міри покарання зазнала лише ч. 3. ст. 403 (невиконання наказу в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці). Законодавець збільшив санкцію в цій статті. Якщо раніше діапазон покарання становив від 3 до 7 років позбавлення волі, то зараз — від 5 до 8 років.

Утім, основною зміною є те, що вчинення кримінального правопорушення за окремими військовими статтями (403, 405, 407, 408 та 429) в умовах воєнного стану або бойовій обстановці тепер унеможливлює застосування до підсудного більш м’якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 Кримінального кодексу), та звільнення від відбування покарання з випробуванням (більш відоме як умовне покарання) (ст. 75 Кримінального кодексу).

Це не є новим для кримінального права. Ще в 2014 році таке саме обмеження застосування ст. 69 та ст. 75 Кримінального кодексу було прийнято для осіб, які засуджуються за корупційні злочини. Саме це обурило багатьох коментаторів законопроєкту, які трактували ці зміни так, що порушників військової дисципліни було «прирівняно до корупціонерів».

Але аналогію між військовими та корупційними злочинами проводити не можна. Кримінальним законом заборонено повне звільнення від кримінальної відповідальності за корупційні злочини на підставі амністії (ст. 86 КК) і помилування (ст. 87 КК). Утім, законопроєкт № 8271 не зачіпає ці інститути кримінального права і зберігає можливість їх застосування до військовослужбовців, засуджених за вчинення воєнних злочинів. Також можливе застосування практики звільнення від відбування покарання осіб у зв’язку з участю в захисті Батьківщини, як це було в березні 2022 року.

Зараз на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 947/10464/21 про можливість затвердження угод про визнання винуватості в корупційних злочинах із застосуванням звільнення від відбування покарання. Якщо Велика Палата дійде висновку, що в угоді можна погодити звільнення від відбування покарання за корупційні злочини, аналогічні положення можуть бути застосовані й у справах щодо воєнних злочинів.

У цілому причини посилення кримінальної відповідальності детально аргументовані військовим керівництвом і зрозумілі. Утім, посилення обвинувального ухилу в кримінальному праві та процесі за будь-яких умов є негативним трендом. Залишається сподіватись на адекватність обвинувачення, професіоналізм захисту та поміркований підхід суддів.

Автор статті: Максим Шевердін, партнер LCF Law Group, керівник практики кримінального права, адвокат, к.ю.н.

Джерело: ЮП