Ви росли з нещасливими батьками: 8 рис видають це у дорослому віці

Досвід, отриманий у дитинстві, може впливати на поведінку людини навіть у дорослому віці. Портал YourTango назвав вісім рис і моделей поведінки, які можуть проявлятися у людей, котрі росли поруч із нещасливими або емоційно нестабільними батьками.

Діти в таких сім'ях можуть звикати пригнічувати власні емоції, намагатися контролювати настрій інших та відсувати свої потреби на другий план.

1. Приховують власні почуття

Якщо дитина постійно намагається не засмучувати батьків і "ходить навшпиньки" у власному домі, вона може навчитися приховувати свої емоції.

Згодом це може проявлятися у страху бути тягарем для інших, соромі за власні почуття та небажанні відкрито говорити про свої переживання.

2. Намагаються виправити чужий настрій

Такі люди можуть надмірно перейматися емоціями інших. Якщо в дитинстві їм доводилося пристосовуватися до настрою батьків, у дорослому віці вони можуть постійно намагатися заспокоїти людину або виправити її поганий настрій.

У матеріалі це описують як захисний механізм, який сформувався ще в дитинстві.

3. Уникають просити про допомогу

Ще одна можлива риса – небажання звертатися по допомогу. Дитина, яка звикла придушувати власні потреби, може вирости з відчуттям, що не має права займати чужий простір своїми проблемами.

Через це доросла людина може постійно вибачатися, применшувати власні потреби та боятися стати тягарем для близьких.

4. Погоджуються на мінімум у стосунках

Якщо емоційна відстороненість була звичною частиною дитинства, у дорослому віці людина може несвідомо шукати знайомі моделі поведінки у стосунках.

Через це вона здатна погоджуватися на значно менше уваги, турботи та підтримки, ніж потребує. Знайоме ставлення може здаватися безпечнішим, навіть якщо воно не відповідає її потребам.

5. Постійно звинувачують себе

Діти можуть помилково вважати себе причиною нещастя батьків. Якщо дорослі перекладають на них провину за власний стан, дитина поступово може засвоїти думку, що саме вона відповідає за чужі проблеми.

У дорослому житті це може проявлятися схильністю брати на себе провину навіть тоді, коли людина об'єктивно не відповідальна за ситуацію.

6. Пригнічують радість

Коли більша частина емоційної уваги в сім'ї зосереджена на нещасті батьків, дитина може відчувати провину за власну радість.

У результаті навіть у дорослому віці людина може стримувати позитивні емоції або почуватися винною через те, що їй добре, коли комусь поруч погано.

7. Їм складно сказати "ні"

Якщо встановлення кордонів у дитинстві було пов'язане з конфліктами або страхом, дорослій людині може бути важко відстоювати власні потреби.

Вона може ставити комфорт інших вище за власний і намагатися будь-якою ціною зберегти спокій у стосунках.

8. Постійно сумніваються в собі

Ще одним наслідком може стати невпевненість у власних рішеннях і здібностях.

Людина, яка в дитинстві звикла вважати себе відповідальною за нещастя батьків, може переносити це відчуття в доросле життя. Воно здатне впливати на особисті та професійні рішення, а також на стосунки з іншими людьми.