Верховний Суд підтвердив неправомірність перевірок під час «ковідного мораторію». Що це означає для платників податків та держави?

Усі ми пам’ятаємо часи, коди були поширені обмеження, які були викликані поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Пандемія світового масштабу вдарила не тільки по здоров’ю людей у всьому світі, а також вплинула і на різні сфери життя та діяльності.

Держава розуміючи масштаби катастрофи у якій опинилась уся країна почала адекватно на це реагувати та відповідно вводити відповідні рішення шляхом прийняття відповідних регуляторних актів, які б у свою чергу повинні перш за все уберегти життя та здоров’я людей, а також в певній мірі уберегти економічний сектор від масштабного краху.

Окрім іншого, одним із перших нормативно – правових актів, яким було врегульовано обмеження щодо поширення пандемії була постанова Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року (із подальшими змінами та доповненнями).

В подальшому з метою регулювання податкових правовідносин було введено обмеження на проведення податкових перевірок суб’єктів підприємницької діяльності. Дане рішення було обумовлено не тільки поширенням пандемії, але також і дати можливість оговтатись бізнесу та «встати з колін» після триваючої паузи, не зазнаючи при цьому фінансових санкцій передбачених податковим законодавством.

З метою врегулювання відповідного питання Верховною радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX, яким було доповнено пунктом 52-1 до розділ XX «Перехідні положення» Податкового кодексу нормою наступного змісту: «Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу».

В подальшому у травні 2020 року народці обранці нагадали суспільству та контролюючим органам, що мораторій на перевірки діє по останній календарний день місяця включно, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

З прийняттям цієї норми та введенням її в дію більша частина бізнес-спільноти начеб то спокійно видихнула, але не все так однозначно як усі сподівались.

Податківці вирішили, що бюджет треба поповнювати та «пішли в народ збирати гроші». Начеб то нічого нового, однак є одне «але».

Бізнес із обуренням подивився на все, що почало відбуватися у правовідносинах із контролюючими органами та кожен почав реагувати по різному, дехто був готовий до відповідних подій та почав оскаржувати накази про проведення податкових перевірок, а дехто просто був впевнений, що перевірок не буде, оскільки діяв мораторій та опинився в ситуації, що податківці його застали зненацька, отримали акти про результати податкової перевірки та податкові повідомлення – рішення, результат яких очевидний – донарахування податків та податкове навантаження на бізнес, який тільки почав ставати з колін.

Слід розібратися, як так вийшло, що бізнес опинився під тиском податкових перевірок? І відповідь на це є. Однак для початку звернемось до загальних положень Податкового кодексу України.

Пунктом 2.1. статті 2 Податкового кодексу передбачено, що зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу. Також за приписами пункту 5.2. статті 5 ПК України передбачено, що у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Слід звернути увагу, що положення вказаних статей ПК є імперативними, кажучи простіше - норми прямо наказують правила поведінки.

В свою чергу Кабінет Міністрів України вирішив, що нормативно-правові акти, які він приймає мають більшу юридичну сину а ніж закон прийнятий Верховною Радою та приймає у свою чергу 03 лютого 2021 року Постанову №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок».

У згаданій постанові КМУ постановив, зокрема, таке:

скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними;

документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. № 568-IX);

документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Майже рік знадобився для того, аби згадана постанова Кабінету Міністрів була визнана протиправною та скасована рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2022. Крім того, рішення суду першої інстанції підтвердив Шостий апеляційний адміністративний суд 5 липня 2022 (справа № 640/18314/21). З появою цього рішення суду бізнес отримав м’яко кажучи «карти в руки», а от податківці багато судових проваджень, в яких результати проведених податкових перевірок почали скасовувати.

А от щодо податкових перевірок слід вказати про те, що одним із знакових в юридичній спільноті стала постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року у справі № 420/12859/21 відповідно до якої судом касаційної інстанції було скасовано рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанції, та задоволено позов про визнання протиправними та скасування наказу ГУ ДПС про проведення документальної планової виїзної перевірки.

Головним із цією постанови Верховного суду від 22 лютого 2022 року у справі № 420/12859/21 слід виділити те, що суд констатував та підтвердив свавільність податківців в частині проведення перевірок бізнесу під час карантинних обмежень встановлених Верховною Радою України із відповідним закріпленням у Податковому кодексі.

Суд зауважив, що документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 року № 1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

Отже, Кабінетом Міністрів України на момент прийняття спірного наказу не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»» на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №89 від 3 листопада 2021 року «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок про що зазначено вище.

Водночас, мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась.

Тобто, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України, про що вказувалось вище.

Беручи до уваги той факт, що пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України є нормою вищої юридичної сили, ніж Постанова Кабінету Міністрів України № 89 від 3 лютого 2021 року, тому колегія суддів вважає, що за загальним правилом вирішення колізій, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України, а тому у даному випадку, підлягають застосуванню саме норми Податкового кодексу України.

Коротко резюмуємо викладене вище для платників податків, контролюючих органів і держави в цілому.

Платники податків, отримали можливість відстояти свої права у судах, однак слід ретельно підходити до обраного способу захисту прав та детально аналізувати рішення контролюючих органів на предмет їх законності. Можливо, слід бути готовим до триваючих судових процесів та доказувати позицію таким чином, аби у деяких випадках суд зміг реалізувати своє право та вийти за межі позовних вимог. Оскільки суд має таке повноваження, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Податкові органи та держава ж у наслідку отримала наступне, як завжди страждає репутація у податковій політиці. Під пильним оком суспільства надалі будуть перебувати усі рішення та дії контролюючих органів та органів центральної виконавчої влади. Як завжди через «авантюру» яка була проведена через центральний орган виконавчої влади шляхом спроби підміни нормативно-правового акту та надати дозвіл на податкові перевірки, за ініціативною високопоставлених громадян, як мінімум держава витратила значну частину бюджетних коштів для реалізації перевірок шляхом забезпечення оплати праці відповідних спеціалістів та технічне забезпечення відповідного процесу. Крім того, додатковими витратами в подальшому стануть витрати по сплаті судового збору при оскаржені відповідних результатів перевірок та сплати судового збору за рішенням суду у випадку, якщо позовні вимоги платників податків будуть задоволені. Щодо інших наслідків, це довіра громадян та бізнесу до органів центральної виконавчої влади та їх посадових осіб під час важких часів, які відбулись у нашій країні.

Наразі настали ще більш важкі часи як для бізнесу, так і для всіх громадян - в нашій країні війна, та діють нові обмеження у зв’язку із запровадженням правового режиму воєнного стану.

Тому слід «тримати руку на пульсі», захищати та відстоювати свої права у будь-які часи.

Автор статті: Булай Владислав Сергійович