Ведмеді не сплять, а "медитують": вчені пояснили, як тварини переживають зиму

Тварини виробили найрізноманітніші способи виживання взимку. Одні мігрують у теплі краї, інші пристосовуються до холоду – наприклад, обростають густішою шерстю. А що роблять ведмеді, знає кожен з дитячих казок – вони нібито засинають аж до самого літа. Але чи так це насправді?

Про те, скільки сплять ведмеді взимку і наскільки це взагалі правда, розповіли експерти з National Forests.

Сплячка – це особливий, контрольований стан організму, який допомагає економити енергію та переживати несприятливі умови. У цей період у тварин знижується температура тіла, сповільнюються дихання, пульс і обмін речовин. При цьому тривалість сплячки залежить від виду і може становити від кількох днів до кількох місяців.

Наприклад, у бурундуків пульс може знижуватися приблизно з 350 до 4 ударів на хвилину. При цьому вони не сплять безперервно: кожні кілька днів вони прокидаються, щоб поїсти запасену їжу та підкріпити сили.

Скільки триває сплячка у ведмедів

Втім, багато тварин, яких раніше вважали "сплячими", насправді впадають у так званий торпор – це менш глибокий і частіше короткий стан спокою, щось на зразок "медитації". Він теж супроводжується зниженням температури тіла та уповільненням процесів в організмі, але виражений слабше.

До таких видів належать і ведмеді: температура тіла у них падає несильно, зате вони можуть провести в такому стані понад 100 днів без їжі та води, переробляючи продукти обміну на корисні речовини.

З тим, чому ведмідь спить взимку, питань бути не повинно – їжі в цей час майже немає, а добувати її в холоді та снігу стає занадто складно і енерговитратно.

При цьому головна відмінність торпора від реального сну в тому, що тварина може швидко прокинутися, якщо, наприклад, виникне небезпека. Таке пробудження вимагає енергії і супроводжується активними скороченнями м'язів, але ці витрати окупаються загальною економією ресурсів. Самки ведмедів, наприклад, прокидаються з торпора, щоб народити дитинчат.

Чи сплять ведмеді влітку

Цей стан еволюційно сформувався як адаптація саме до несприятливих зимових умов, але ведмеді можуть впадати в торпор і в інші пори року – насамперед при нестачі їжі або різкому зниженні температури. Тому, наприклад, відомі випадки, коли ведмедів знаходили в стані торпору в місцях, де умови середовища погіршилися внаслідок діяльності людини.

При цьому вибір стратегії виживання сильно залежить від розміру тварини: дрібні види частіше впадають у справжню сплячку, а великі схильні до торпору. До тих, хто по-справжньому "спить", належать багато гризунів, а також деякі змії, кажани та комахи. Тоді як ведмеді, єноти та скунси використовують саме торпор як основний спосіб пережити зиму.