В якому випадку непокора працівнику поліції є законною

Поліція – орган державної влади, покликаний служити суспільству шляхом протидії злочинності, охорони публічного порядку та громадської безпеки, забезпечення дотримання прав і свобод громадян.

Для виконання цих високих цілей поліція повинна перш за все сама бути взірцем законності та правопорядку. Та чи завжди вимоги поліцейського відповідають букві закону? І якщо ні, чи можна не виконувати такі вимоги працівника поліції і чи настане відповідальність за злісну непокору поліції?

Статтею 62 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

Зрозуміло, що невиконання законних розпоряджень або вимог поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов`язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки.

Користуйтеся консультацією: Чому в поліції ігнорують заяви про кримінальні правопорушення

Відповідно до ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі – КупАП) злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків тягне за собою:

• накладення штрафу від 136 грн. до 255 грн.;
• або громадські роботи строком від 40 до 60 годин;
• або виправні роботи строком від 1 до 2 місяців з відрахуванням 20% із заробітку;
• або адміністративний арешт строком до 15 діб.

Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законним розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні останнім службових обов`язків. Тобто, у відмові від обов`язкового виконання наполегливих, і найголовніше, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог співробітника поліції, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка є свідченням прояву явної зневаги до Нацполіції.

Отже для притягнення особи до відповідальності за непокору працівникам поліції потрібна наявність одночасно таких умов:

• поліцейський має бути при виконанні службових обов’язків (а не просто зайшов до магазину хліба купити у свій вихідний день). Про перебування його при виконанні робимо висновок із: форменого одягу, нагрудного знаку, пред`явленого службового посвідчення;
• непокора має бути злісною (тобто правопорушник має не виконувати вимоги, які наполегливо та неодноразово озвучені працівником поліції);
• вимога поліцейського має бути правомірною.

Недотримання хоча б одного із наведених критеріїв унеможливлює притягнення особи до адміністративної відповідальності за невиконання вимог поліцейського.

В разі виявлення злісної непокори працівнику поліції, останній повинен скласти адміністративний протокол. Протокол про адміністративне правопорушення складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у 2-х примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В протоколі зазначається: дата і місце його складення, посада, ПІБ особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Користуйтеся консультацією: Право поліцейського оглянути салон, багажник і капот автомобіля

У разі відмови особи від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

/19494.png" style="width: 450px; height: 227px; margin: 10px; float: right;;max-width:100%;height:auto !important" /> При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права і обов'язки, про що робиться відмітка у протоколі.

Отже в разі незгоди особи із складенням протоколу, викладеними в ньому обставинами, потрібно обов’язково зазначити про це в протоколі. Відмовлятись від підписання від протоколу не має практичного сенсу, а от підписати протокол, попередньо виклавши в ньому свої зауваження – це дієвий механізм захисту прав.

Зверніть увагу: в протоколі має бути чітко вказано, які саме законні вимоги працівника Нацполіції особа не виконала. Не зазначення цього де-юре свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення. Яскравим прикладом того слугує постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.01.2020 року у справі № 359/11771/19 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/86941226).

Тож в разі не зазначення в протоколі які конкретно законні вимоги і розпорядження, висунуті поліцейським, особою не виконано, по-перше: пишіть про це в зауваженнях до протоколу; по-друге, наполягайте в суді на відсутності складу адміністративного правопорушення і, як наслідок, закритті провадження у справі.

Якщо Вам потрібна послуга професіонала, користуйтесь сервісом «Тендер на юридичну послугу» від юридичного ресурсу «Протокол»

Автор консультації: адвокат СІТАРЧУК Олена

Джерело: юридичний ресурс «Протокол»