УХВАЛА

06 листопада 2020 року

м. Київ

Провадження № 13-89зво20

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Яновської О. Г.,

суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О.

С., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Прокопенка О. Б., Пророка В.

В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.

перевірила заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Димитровського міського суду Донецької області від 13 лютого 2004 року з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом і

ВСТАНОВИЛА:

Як убачається з матеріалів провадження за заявою, вироком Димитровського міського суду Донецької області від 13 лютого 2004 року ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК), і на підставі ч. 1 ст. 70, ч. 3 ст. 72 КК остаточно визначено покарання у виді 7 років позбавлення волі та штрафу у розмірі 510 грн.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

Ухвалою Верховного Суду України від 21 вересня 2004 року в задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовлено, а судове рішення залишено без зміни.

05 листопада 2020 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1, у якій заявник, не погоджуючись із постановленим щодо нього судовим рішенням, просить переглянути його у зв'язку з встановленням рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Ошурко проти України" від 08 вересня 2011 року порушення Україною статті 3 та пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція).

У своїй заяві засуджений просить скасувати вирок Димитровського міського суду Донецької області від 13 лютого 2004 року щодо нього, врахувати зміст рішення ЄСПЛ у справі "Ошурко проти України" від 08 вересня 2011 року й констатовані порушення Конвенції. Звертає увагу на приховування судом факту втрати заявником зору (повна сліпота) на досудовому слідстві.

Перевіривши наведені у заяві доводи та долучені до неї матеріали, Велика Палата Верховного Суду вважає, що у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 необхідно відмовити з огляду на таке.

08 вересня 2011 року ЄСПЛ ухвалено остаточне рішення у справі "Ошурко проти України" (заява № 33108/05), в якому констатовано порушення Україною міжнародних зобов'язань щодо ОСОБА_1, а саме: порушення статті 3 Конвенції щодо поганого поводження, якому було піддано заявника під час тримання його під вартою, щодо відсутності адекватного та належного лікування та щодо процесуального аспекту у зв'язку з неадекватністю розслідувань, проведених національними органами влади за фактом поганого поводження із заявником; статті 5 Конвенції у зв'язку з затримкою звільнення заявника з-під варти. У зв'язку з цим ЄСПЛ ухвалив стягнути з держави на користь заявника 21 000 євро на відшкодування моральної шкоди та 30
євро матеріальної шкоди.

Заяви ОСОБА_1 щодо порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ, визнані ЄСПЛ неприйнятним відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції й розцінені як явно необґрунтовані у значенні підпункту "а" пункту 3 статті 35 Конвенції.

Як убачається з матеріалів провадження за заявою ОСОБА_1, вказані судові рішення були предметом перегляду Верховним Судом України в порядку глави 32-1 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК 1960 року). За наслідками розгляду Верховним Судом України було прийнято постанову від 23 квітня 2012 року, якою відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування вироку Димитровського міського суду Донецької області та ухвали Верховного Суду України від 21 вересня 2004 року.

Станом на час надходження заяви ОСОБА_1 до Великої Палати Верховного Суду діють норми глави34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і Велика Палата Верховного Суду наділена повноваженнями на здійснення кримінального провадження за виключними обставинами з підстав, передбачених КПК.

Проте доводи, наведені в заяві ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у справі заявника щодо порушень, які встановлені у рішенні ЄСПЛ у справі "Ошурко проти України" від 08 вересня 2011 року, вже були предметом перегляду Верховним Судом Україниі постановою від 23 квітня 2012 року в задоволенні заяви було відмовлено.

Велика Палата Верховного Суду не має процесуальних повноважень повторно переглядати вказані судові рішення за заявою ОСОБА_1 в порядку п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК.

Отже, підстави для відкриття провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд судових рішень щодо нього за виключними обставинами у зв'язку зі встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом відсутні. Тому у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 потрібно відмовити, а заяву з усіма доданими матеріалами - повернути заявнику.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 459, 463, 464 Кримінального процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Відмовити у відкритті провадження за заявою засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Димитровського міського суду Донецької області від 13 лютого 2004 року з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Заяву з усіма доданими матеріалами повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. Г. ЯновськаСудді:Н. О. Антонюк Т. О. Анцупова С. В. Бакуліна В. В. Британчук Ю. Л. Власов М. І. Гриців Д. А. Гудима В. І. Данішевська О. С.

Золотніков Ж. М. ЄленінаО. Р. Кібенко В. С. Князєв О. Б. Прокопенко В. В. Пророк Л. І. Рогач В. М. Сімоненко О. М. Ситнік О. С. Ткачук В. Ю. Уркевич