Ухвала

17 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 570/3439/16-ц

провадження № 61-19133св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О., Погрібного С. О.,

Ступак О. В. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідач - державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Рівненської районної державної адміністрації,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на заочне рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 10 листопада 2016 року у складі судді Кушнір Н. В. та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 21 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Гордійчук С. О., Боймиструка С. В.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до Рівненського регіонального центру надання адміністративних послуг, третя особа - ОСОБА_5, про відновлення державної реєстрації права власності.

В обґрунтування позову зазначила, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 10 червня 2014 року у цивільній справі № 569/19218/13-ц задоволено її позов до ОСОБА_6, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу СкоромнаЮ. А., та визнано недійсними без застосування наслідків недійсності договори дарування житлового будинку та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 13 січня 2015 року скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на вказане майно, проведену на підставі договорів дарування, визнаних за рішенням суду недійсними.

У зв'язку з визнанням правочину - договору дарування недійсним та скасуванням реєстрації майна за обдарованою особою, має бути відновлена реєстрація цих прав за дарувальником - ОСОБА_5, оскільки це майно є спільною сумісною власністю подружжя. Між сторонами існує спір про поділ будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1, а за відсутності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію права власності на це нерухоме майно за ОСОБА_5, вона не може захистити свої порушені права. ОСОБА_5 не бажає відновити реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно після визнання недійсним договору дарування.

Враховуючи наведене, позивач просила відновити шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на: житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 04 липня 2012 року Виконавчим комітетом Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області на підставі рішення Виконавчого комітету Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 27 червня 2012 року № 96 та витягу про державну реєстрацію прав № 34720642, виданого комунальним підприємством "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" від 05 липня 2012 року; земельну ділянку, площею 0,138 га з кадастровим номером НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого 19 листопада 2002 року Городоцькою сільською радою Рівненського району Рівненської області на підставі рішення Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 12 квітня 2012 року №
13.

Під час розгляду справи здійснено заміну неналежного відповідача Рівненського регіонального центру надання адміністративних послуг на - державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Рівненської районної державної адміністрації.

Заочним рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 10 листопада 2016 рокупозов ОСОБА_3 задоволено.

Відновлено шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на: житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 04 липня 2012 року Виконавчим комітетом Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області на підставі рішення Виконавчого комітету Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 27 червня 2012 року № 96 та витягу про державну реєстрацію прав № 34720642, виданого комунальним підприємством "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" від 05 липня 2012 року; земельну ділянку, площею 0,138 га з кадастровим номером НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого 19 листопада 2002 року Городоцькою сільською радою Рівненського району Рівненської області на підставі рішення Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 12 квітня 2012 року № 13.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_5 не бажає звертатися за відновленням запису про державну реєстрацію права власності на спірні об'єкти нерухомості, а позивач не має права їх витребувати, внаслідок чого право власності на житловий будинок та земельну ділянку залишається офіційно не підтвердженим, має місце порушення прав позивача на здійснення поділу/виділу належної їй частки спільного майна, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 21 грудня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що через відсутність запису у відповідному державному реєстрі про суб'єкта права власності на спірне майно, позивач позбавлена можливості використати відомості з реєстру для захисту своїх прав.

У січні 2017 року ОСОБА_5 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на заочне рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 10 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 21 грудня 2016 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та закрити провадження у справі, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами першої й апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.

Вказував на те, що оскаржувані рішення ухвалені з порушенням правил юрисдикційної та предметної підсудності, оскільки на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 січня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано справу та надано строк для подачі заперечень.

У лютому 2017 року ОСОБА_3 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У квітні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену справу передано до Верховного Суду.

За правилами частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Частиною 1 статті 404 ЦПК України визначено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Таким чином, оскільки у цій справі оскаржуються судові рішення з підстав порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції, а доводи заявника відповідно до статті 403 ЦПК України є безумовною підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, справу необхідно передати на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду.

Керуючись статтями 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_3 до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Рівненської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5, про відновлення державної реєстрації права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 10 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 21 грудня 2016 року передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Головуючий В. А. Стрільчук

Судді: В. О. Кузнєцов

С.О. Погрібний

О.В. Ступак

Г.І. Усик