Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.06.2019 року у справі №554/3460/17

Ухвала

27 червня 2019 року

м. Київ

справа № 554/3460/17

провадження № 61-10307ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В. розглянув касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 09 жовтня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_2 про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу об'єднаного в одне провадження із позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_2 про скасування дисциплінарного стягнення та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

27 травня 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 09 жовтня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків касаційної скарги, а саме запропоновано навести підстави для поновлення строку касаційного оскарження.

Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

24 червня 2019 року до суду касаційної інстанції надійшла заява Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про поновлення строку на касаційне оскарження рішення з посиланням на ті обставини, що на підприємстві тривалий час були відсутні працівники юридичного відділу, а саме підприємство перебуває в найскрутнішому фінансовому становищі за останнє десятиліття у зв'язку із відсутністю обігових коштів, а тому не мало навіть змоги укласти договір з адвокатами для надання правової допомоги і як наслідок було несвоєчасно подано касаційну скаргу.

Вищезазначені доводи представника заявника щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження не можна визнати поважними так як подана заява від 14 червня 2019 року фактично повторює обґрунтування заяви про поновлення строку на касаційне оскарження від 17 травня 2019 року (доводи обох заяв зводяться до відсутності у підприємства обігових грошових коштів), інших причин та доказів, які б свідчили про поважні та обґрунтовані підстави пропуску строку на касаційне оскарження, що перешкоджали подати касаційну скаргу до 25 березня 2019 року представником заявника не надано та не наведено.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина 1 стаття 44 ЦПК України).

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження "остаточного судового рішення" є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини й

у справах "Науменко проти України" від 9 листопада 2004 року, "Полтораченко проти України" від 18 січня 2005 року та "Тімотієвич проти України" від 8 листопада 2005 року.

Таким чином, оскільки касаційна скарга Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" подана з пропуском строку на касаційне оскарження, наведені представником підстави не можуть свідчити про наявність особливих і непереборних обставин, за яких заявник не подав касаційну скаргу у передбачений законом строк, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова невизначеність.

Керуючись пунктом 4 частиною 2 статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 09 жовтня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_2 про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу об'єднаного в одне провадження із позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_2 про скасування дисциплінарного стягнення та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Литвиннко