Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.07.2021 року у справі №308/14425/19

Ухвала

28 липня 2021 року

м. Київ

справа № 308/14425/19

провадження № 61-12353cк21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М.

М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського районного суду Закарпатської області від 31 липня 2020 року у складі судді: Дергачової Н. В., та постанову Закарпатського апеляційного суду від 14 червня 2021 року у складі колегії суддів: Готри Т. Ю., Фазикош Г. В., Джуги С. Д., у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Головного управління Національної поліції в Закарпатській області та Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Закарпатській області та Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди у розмірі 500
000,00 грн.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 липня 2020 року з урахування ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 серпня 2020 року про виправлення описки, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 14 червня 2021 року рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 липня 2020 року залишено без змін.

13 липня 2021 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ужгородського районного суду Закарпатської області від 31 липня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 14 червня 2021 року. ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права та просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Ціна позову у справі № 308/14425/19 становить 500 000,00 грн та не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що справа має для нього виняткове значення, оскільки протягом семи років він перебуває у стані невизначеності щодо його порушених майнових прав, які охороняються законом, що викликає та охоплюється моральними стражданнями. Проте ОСОБА_1 не обґрунтовує, в чому проявляється виняткове значення для нього цієї справи. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що справа має виняткове значення для позивача.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Вказівка в резолютивній частині постанови Закарпатського апеляційного суду від 14 червня 2021 року про можливість її оскарження у касаційному порядку не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v.

CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Таким чином, оскаржені рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Ужгородського районного суду Закарпатської області від 31 липня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 14 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Головного управління Національної поліції в Закарпатській області та Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук