Ухвала

16 травня 2018 року

м. Київ

справа № 522/2110/15-ц

провадження № 61-1949зпв18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Журавель В. І., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Крата В. І., Курило В.

П.,

учасники справи:

позивач - заступник прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради,

відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, товариство з обмеженою відповідальністю "Інвент Менеджмент Груп",

треті особи: Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції, Державне земельне агентство у м. Одесі,

розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю "Інвент Менеджмент Груп", треті особи: Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції, Державне земельне агентство в м. Одесі, про визнання незаконним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору дарування, визнання недійсним акта прийому-передачі нерухомого майна, витребування земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за заявою заступника Генерального прокурора України про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2015 року, ухвали Апеляційного суду Одеської області від 30 травня 2016 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року прокурор Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до суду з позовом, уточнивши його 20 травня 2015 року до ОСОБА_3, ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю "Інвент МенеджментГруп" (далі - ТОВ "Інвент Менеджмент Груп"), треті особи: реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції, Державне земельне агентство у м. Одесі, про визнання незаконним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору дарування, визнання недійсним акта прийому-передачі нерухомого майна, витребування земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідно до рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 грудня 2007 року за ОСОБА_3 визнано право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована у АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; зобов'язано Одеську регіональну філію Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" видати державний акт про право приватної власності на земельну ділянку та зареєструвати її у відповідному реєстрі. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 грудня 2007 року виконано шляхом видачі на ім'я ОСОБА_3 державного акта на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею, договорів оренди землі. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 03 квітня 2008 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 грудня 2007 року скасовано, справу передано на новий розгляд до Приморського районного суду м. Одеси.

При новому розгляді справи, ухвалою Приморського районного суду від 08 червня 2010 року позов залишено без розгляду.

У ході проведення перевірки стало відомо, що на підставі договору купівлі-продажу від 30 жовтня 2010 року спірна земельна ділянка відчужена ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6, а ОСОБА_4 у свою чергу, внесла дану земельну ділянку в уставний фонд ТОВ "Інвент Менеджмент Груп".

У подальшому ТОВ "Інвент Менеджмент Груп" 31 травня 2014 року отримало свідоцтво про право власності на зазначену земельну ділянку.

Вважав, що підстав для набуття ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку немає, оскільки рішення суду, на підставі якого вона отримала державний акт на землю скасовано, а тому вона не мала законних підстав на відчуження на користь ОСОБА_4 спірної земельної ділянки, а остання у подальшому не мала права на передачу земельної ділянки в уставний фонд ТОВ "Інвент Менеджмент Груп".

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 30 травня 2016 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2016 року касаційну скаргу першого заступника прокурора Одеської області відхилено. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 30 травня 2016 року залишено без змін.

12 грудня 2017 року заступник Генерального прокурора звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2015 року, ухвали Апеляційного суду Одеської області від 30 травня 2016 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2016 року з передбачених пунктами 1, 4 частини 1 статті 355 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час подання заяви) підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції 116,125 ЗК України, статей 256, 257, 261, 267, 268, 388 ЦК України, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

На підтвердження зазначених підстав заявником надано постанови Верховного Суду України від 12 липня 2017 року, від 12 квітня 2017 року, від 23 листопада 2016 року, від 02 листопада 2016 року, від 05 жовтня 2016 року, від 24 червня 2015 року, від 23 жовтня 2013 року, від 24 квітня 2013 року, постанови Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2017 року, від 09 жовтня 2017 року, від 20 вересня 2017 року, від 13 вересня 2017 року, від 08 листопада 2016 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2016 року, від 12 грудня 2016 року.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон від 03 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу 13 ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у цивільних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

15 лютого 2018 року вказану заяву передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2018 року відкрито провадження у вказаній справі та витребувано справу з Приморського районного суду м. Одеси.

Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2018 року справу призначено до розгляду.

Згідно з підпунктом 2пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України, якщо цивільна справа за заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України відповідно до правил, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, повинна розглядатися на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України, така справа після її отримання Касаційним цивільним судом передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до абзацу другого частини 2 статті 360-2 ЦПК України, у редакції від 18 березня 2004 року № 1618-IV, якщо судове рішення оскаржується з підстав неоднакового застосування однієї і тієї самої норми права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, справа розглядається на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України.

З огляду на те, що як на підтвердження підстав подання заяви про перегляд судового рішення заявник посилався на постанови Верховного Суду України, постанови Вищого господарського суду України так і Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ця цивільна справа за заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України відповідно до ЦПК України в редакції від 18 березня 2004 року №1618 - IV повинна була розглядатися на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України, а саме судових палат у цивільних та господарських справах.

Таким чином, справа за позовом заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ "Інвент Менеджмент Груп", треті особи: реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції, Державне земельне агентство в м. Одесі, про визнання незаконним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору дарування, визнання недійсним акта прийому-передачі нерухомого майна, витребування земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за заявою заступника Генерального прокурора про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2015 року, ухвали Апеляційного суду Одеської області від 30 травня 2016 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2016 року підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись підпунктом 2 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України, частиною 2 статті 360-2 ЦПК України у редакції від 18 березня 2004 року № 1618-IV, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Передати цивільну справу за позовом заступника прокурора Приморського району м.

Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю "Інвент Менеджмент Груп", треті особи:

Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції, Державне земельне агентство в м. Одесі, про визнання незаконним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору дарування, визнання недійсним акта прийому-передачі нерухомого майна, витребування земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за заявою заступника Генерального прокурора про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2015 року, ухвали Апеляційного суду Одеської області від 30 травня 2016 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2016 рокуна розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: В. І. Журавель

В.М. Коротун

В.І. Крат

В.П. Курило