Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 28.01.2021 року у справі №742/1937/20

Ухвала

27 січня 2021 року

м. Київ

справа №742/1937/20

провадження №61-1123ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області

від 15 вересня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_1, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути заборгованість, яка утворилася у зв'язку з несвоєчасним виконанням грошового зобов'язання по відшкодуванню моральної шкоди за період з 03 червня 2015 року по 30 червня 2020 року у сумі

43 521,64 грн.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області

від 15 вересня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість, яка утворилася у зв'язку з несвоєчасним виконанням грошового зобов'язання по відшкодуванню моральної шкоди за період з 03 червня 2015 року

по 30 червня 2020 року у сумі 43 521,64 грн, що складається з інфляційних втрат у розмірі 34 421,27 грн та трьох відсотків річних у розмірі

9 100,37 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 вересня 2020 року змінено, шляхом зменшення періоду та розміру стягнутої із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості, яка утворилася у зв'язку з несвоєчасним виконанням грошового зобов'язання по відшкодуванню моральної шкоди за період з 23 липня 2017 року по 30 червня 2020 року з 43 521,64 грн до 17 915,11 грн, та судових витрат з 4 440,80 грн до 334,73 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі, поданій у січні 2021 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Суд апеляційної інстанції, встановив, що дана справа є малозначною.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд погоджується з наведеним вище висновком та приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Предметом спору у даній справі є вимоги майнового характеру. Розмір заявленої позивачем заборгованості становить 43 521,64 грн (34 421,27+9 100,37)

Вимоги майнового характеру станом на 01 січня 2021 року не перевищують ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270* 100 = 227 000).

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до вищенаведених приписів ЦПК України.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Посилання в касаційній скарзі на те, що дана справа не могла бути розглянута апеляційним судом в порядку спрощеного позовного провадження спростовується ціною та предметом позову, складністю справи. Крім того, аналіз судових рішень у справі та наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про те, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для заявника.

Інших підстав, які б спростовували віднесення цієї справи до категорії малозначних, касаційна скарга не містить і суд касаційної інстанції їх не встановив.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій в межах своїх повноважень, заявник не переконав у наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 вересня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко