Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.12.2020 року у справі №213/4662/19

Ухвала

17 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 213/4662/19

провадження № 61-17614ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С.

О.,

розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" (далі - АТ "Криворізька теплоцентраль") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги.

Позов обґрунтовувало тим, що АТ "Криворізька теплоцентраль" здійснює постачання теплової енергії споживачам. Відповідачі оплату за отримані послуги належним чином не здійснювали, у зв'язку з чим виникла заборгованість. Позивач просив стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі 46 216,01 грн, інфляційні втрати - 14 773,28 грн та три відсотка річних - 3 492,81 грн.

Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 січня 2020 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь АТ "Криворізька теплоцентраль" заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з жовтня 2013 року до жовтеня 2019 року в розмірі 46 216,01
грн, суму інфляційних втрат - 14 773,28 грн, три відсотки річних - 3 492,81 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач свої обов'язки з надання житлово-комунальних послуг виконував, а доводи позивача щодо невиконання відповідачами зобов'язань з оплати за отримані послуги, а також розміру заборгованості нічим не спростовані, тому ці обставини є доведеними.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 січня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що доказами поданими відповідачем ОСОБА_1 спростовані доводи позивача про надання ним житлово-комунальних послуг з централізованого опалення квартири відповідачів та відповідно утворення заборгованості за період з 01 жовтня 2013 року до 31 жовтня 2019 року, а отже відсутні підстави для стягнення заборгованості за надання комунальних послуг.

У листопаді 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ "Криворізька теплоцентраль", в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); справи про розірвання шлюбу; справи про захист прав споживачів, ціна позову яких не перевищує двохсот п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у цій справі становить 64 482,10 грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн х 100=210 200 грн).

Отже, відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України справа є малозначною.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Заявник посилається на те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Виняткове значення справи заявник мотивує тим, що, на його думку, апеляційний суд відступив від правового висновку Верховного Суду у конкретній справі, неправильно застосував норму матеріального права, посилався на неналежні докази відключення квартири відповідача від системи централізованого опалення.

Проте такі доводи не свідчать про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої підпунктом "в" пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Незгода заявника з оскаржуваними судовими рішеннями в цілому, за відсутності інших обставин, не може розглядатися як обставина, що впливає на визначення справи як такої, що має виняткове значення, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.

У спірному випадку заявник не погоджується із застосуванням судом норм матеріального права та встановленими обставинами справи, що не є свідченням винятковості значення справи для заявника як учасника процесу.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі "Пелевін проти України" від 20 травня 2010 року.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки АТ "Криворізька теплоцентраль" подало касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, є підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись частинами 6 , 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Яремко

А. С. Олійник

С. О. Погрібний