Ухвала

27 січня 2020 року

м. Київ

справа № 264/5957/17

провадження № 61-3918сво19

Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Висоцької В. С., Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В., Червинської М. Є.,

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - публічне акціонерне товариство "Банк Форум",

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, на рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 листопада 2018 року у складі судді: Литвиненко Н. В., та постанову Донецького апеляційного суду від 22 січня 2019 року у складі колегії суддів: Зайцевої С. А., Гаврилової Г. Л., Пономарьової О. В.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум", банк) про захист порушеного права споживача фінансових послуг шляхом визнання кредитного договору із договором про внесення змін та доповнень недійсними.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29 липня 2008 року між ним та банком укладено кредитний договір № 0307/08/15-Z, за яким він отримав кредитні кошти у розмірі 10 000 доларів США для споживчих потреб, зі строком до 29 липня 2018 року згідно з встановленою платою у розмірі 13,5 % річних.

Позивач вважав, що кредитний договір не відповідає вимогам статей 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів", у тому числі несправедливими є положення договору, які містять умови про зміни у витратах, зокрема, щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

ОСОБА_1 просив визнати недійсним кредитний договір від 29 липня 2008 року із договором про внесення змін та доповнень.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 листопада 2018 року залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 22 січня 2019 року в задоволенні ОСОБА_1 позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач на власний розсуд погодився на запропоновану вартість споживчого кредиту у сумі 10 000 доларів США та суму щомісячного платежу, а також розмір процентної ставки і строк повернення отриманого кредиту, вважаючи їх прийнятними для себе. При цьому ОСОБА_1 був вільний у виборі фінансових установ для отримання кредиту, так і у виборі форми кредитування (у національній чи іншій валюті), а його особистий підпис на оспорюваному договорі та визнання обставин отримання кредитних коштів на споживчі цілі свідчить про вільне волевиявлення учасників спірного правочину під час його укладення і правові підстави для визнання недійсним оспорюваного правочину відсутні.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що пункт 2.10 договору, яким передбачено сплату за обслуговування кредиту в перший місяць кредитування позичальника в день отримання кредиту банку кошти в розмірі 1,5 % від суми кредиту (оплата здійснюється в грошовій одиниці України по курсу НБУ на день оплати), є таким, що відповідає положенням статей 626 627 ЦК України, був узгоджений сторонами і не суперечить вимогам закону. Зазначена у договорі сума є фіксованою та була відома позивачеві при укладені договору, її розмір умовами договору не збільшується, тому вказаний розмір не впливає на графік платежів, який погоджено сторонами.

Аргументи учасників справи

У лютому 2019 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. При цьому посилався на порушення судами норм процесуального та матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що оспорюваний кредитний договір не відповідає вимогам статей 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів". Кредитний договір був укладений з прямим порушенням законодавства, отримувач кредиту був введений банком в оману щодо істотних умов договору, ціни та відсоткової ставки, що є підставою для визнання його недійсним. Зазначає, що суди не проаналізували не зробили висновків щодо відповідності вимогам законодавства пункту 2.10 кредитного договору, яким встановлено, що за обслуговування кредиту в перший місяць кредитування позичальник у день отримання кредиту сплачує банку кошти у розмірі 1,5 % від суми кредиту, тобто 150 доларів США.

Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2019 року у справі відкрито касаційне провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2019 року справу передано на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що існує різний підхід до розуміння та застосування частини 3 статті 414 ЦПК України між судовими колегіями різних судових палат Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці розгляду подібних справ Верховним Судом.

Ухвалою Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року прийнято та призначено до розгляду справу Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду заслухав суддю-доповідача, перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, за результатами чого робить висновок про передачу справи на Велику Палату Верховного Суду з таких мотивів.

Суди встановили, що 29 липня 2008 року між ОСОБА_1 та банком укладено кредитний договір № 0307/08/15-Z за яким позивач отримав кредитні кошти у розмірі 10 000
доларів США, зі строком до 29 липня 2018 року згідно з встановленою платою, яка передбачена пунктом 1.3 кредитного договору у розмірі 13,5 % річних.

Згідно пункту 2.3 кредитного договору позичальник здійснює повернення кредиту частинами щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту в сумі не менше 84 доларів США на відкритий йому позичковий рахунок № НОМЕР_1 в Маріупольській філії АКБ "Форум".

Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 19 липня 2017 року позов ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було частково задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 0307/08/15-Z від 29 липня 2008 року станом на 22 вересня 2015 року у розмірі 3 158,31 доларів США, яка складається із заборгованості з повернення кредитних коштів - 3 027,93 доларів США та заборгованості за нарахованими процентами 130,38 доларів США.

Відповідно до статей 16 203 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

У рішенні від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Згідно статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" (в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Зокрема, умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. У разі, коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення також підлягають зміні або договір може бути визнаним недійсним у цілому. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 вказується, що встановлення банком у кредитному договорі обов'язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсація сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Суди встановили, що у пункті 2.10 договору передбачено сплату за обслуговування кредиту в перший місяць кредитування позичальника в день отримання кредиту банку кошти в розмірі 1,5 % від суми кредиту (оплата здійснюється в грошовій одиниці України по курсу НБУ на день оплати).

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04 липня 2019 року ПАТ "Банк Форум" припинено без правонаступництва.

Відповідно до листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 листопада 2019 року № 27-19838/19 права вимоги ПАТ "Банк Форум" до боржника ОСОБА_1 відступлено на користь юридичної особи: ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (новий кредитор).

Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина 1 , 4 статті 91 ЦК України).

Згідно з частинами 1 , 5 статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно частини 1 статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Тлумачення частини 1 статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина 3 статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина 2 статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (пункт 7 частини 1 статті 255 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених частини 1 статті 414 ЦПК України.

Якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для застосування положення частини 1 цієї статті (частина 3 статті 414 ЦПК України).

У частині 1 статті 205 ЦПК України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) передбачалося, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:

померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (пункт 6);

ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі (пункт 7).

Аналіз пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України та пунктів 6, 7 частини 1 статті 205 ЦПК України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) свідчить, що законодавець змінив підхід до закриття провадження у справі при припиненні юридичної особи, зокрема, до тих обставин, які слід встановлювати для закриття провадження у справі.

Тлумачення словосполучення "припинення юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва" (пункт 7 частини 1 статті 255, частина 3 статті 414 ЦПК України) дозволяє стверджувати, що для закриття провадження у справі необхідним є встановлення:

чи відбулося припинення юридичної особи, тобто реорганізація юридичної особи або її ліквідація;

чи допускають спірні правовідносини правонаступництво;

чи існує правонаступник в юридичної особи, яка припинилася;

чи відбулося правонаступництво до припинення юридичної особи.

Сама по собі ліквідація юридичної особи без з'ясування того чи допускають спірні відносини правонаступництво та чи відбулося правонаступництво до ліквідації юридичної особи не є підставою для закриття провадження у справі.

У справі, що переглядається, відбулася припинення юридичної особи шляхом ліквідації, спірні правовідносини допускають правонаступництво, до припинення юридичної особи відбулося відступлення права вимоги до позивача. За таких обставин, підстави закриття провадження у справі відсутні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 703/1181/16-ц (провадження № 14-442цс18) зазначено, що:

"у жовтні 2018 року до Великої Палати Верховного Суду надійшло повідомлення арбітражного керуючого Іванюка О. М. про припинення з 27 березня 2017 року ПП "Базальт". До повідомлення додано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, згідно з яким ПП "Базальт", ідентифікаційний код юридичної особи - 30993635, місцезнаходження: вул. Перемоги, 18, м. Сміла, Черкаська область, 20700, припинено 27 березня 2017 року, номер запису - 10241170024000615; відомості про правонаступників відсутні.

Висновок суду про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 72
900 грн, зважаючи, що її розмір майже в десять разів перевищує обумовлену договором вартість майна (7 500 грн), не можна вважати законним і обґрунтованим, тобто таким, який би відповідав завданню цивільного судочинства - справедливому розгляду і вирішенню справи. У справі, що розглядається, наявні відомості про припинення позивача - ПП "Базальт". Велика Палата Верховного Суду позбавлена можливості застосувати частину 3 статті 414 ЦПК України, адже рішення судів не є законними й обґрунтованими, тому на підставі частини першої цієї статті робить висновок про закриття провадження у справі, оскільки припинено юридичну особу - ПП "Базальт", яке є позивачем у справі, і яке не має правонаступників. У зв'язку з цим касаційна скарга задовольняється частково".

У зв'язку із наведеним Об'єднана палата вважає за необхідне відступити від висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 703/1181/16-ц (провадження № 14-442цс18) по застосуванню пункту 7 частини 1 статті 255 та статті 414 ЦПК України шляхом вказівки сама по собі ліквідація юридичної особи без з'ясування того чи допускають спірні відносини правонаступництво та чи відбулося правонаступництво до ліквідації юридичної особи не є підставою для закриття провадження у справі.

У пункті 6 частини 1 статті 231 ГПК України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Об'єднана палата звертає увагу, що за аналогічного регулювання, відмінні підходи до закриття провадження у справі застосовані Касаційним господарським судом.

Зокрема:

І. допускається часткове закриття провадження у справі при ліквідації ПАТ "Банк Форум":

(а) у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 липня 2019 року у справі № 903/916/17 зазначено, що:

"03.06.2019 до Верховного Суду від ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" надійшли клопотання (вх. № 10969/2019Д8) про заміну позивача у справі на ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" та заява (вх. № 10969/2019Д7) про відмову від касаційної скарги. Клопотання про заміну сторони у справі мотивоване тим, що 08.02.2019 відбувся аукціон з продажу права вимоги за кредитними договорами № 1-0020/13/30- КL та № 1-0021/13/30- КL, укладеними з ТОВ "Золотий екватор" та МПП "ВК Імпекс" із забезпеченням. За результатами аукціону право вимоги за кредитами придбано ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФРАНК ПОІНТ ". 04.03.2019 між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФРАНК ПОІНТ" за результатами аукціону укладено Договір про відступлення прав вимоги № 0001/19-ВБ. 18.03.2019 між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФРАНК ПОІНТ" та ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" підписано акт приймання-передачі права вимоги до раніше укладеного договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за вказаними вище кредитними договорами та прав вимоги за договорами забезпечення від 27.02.2019..За таких обставин Верховний Суд вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про відмову у стягненні 3 % річних, нарахованих на тіло кредиту у сумі 62 758 926,60 грн. Стягнення цього боргу буде відповідати сутності охоронних правовідносин, щодо яких діє стаття 625 ЦК України, у розумінні постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12. У цій частині Верховний Суд вважає за можливе скасувати прийняті судові рішення.

Однак, беручи до уваги те, що 04 липня 2019 було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис № 10671110237000829 про припинення юридичної особи - ПАТ "Банк Форум", то з урахуванням положень статей 231 313 ГПК України і того, що правонаступництва позивача у спірних правовідносинах не відбулося, провадження у справі у частині стягнення 3 % річних, нарахованих на тіло кредиту у сумі 62 758 926,60 грн, підлягає закриттю".

(б) постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 вересня 2019 року у справі № 903/908/17 зазначено, що:

"згідно з умовами п. 2.1. договору від 04.03.2019 № 0001/19-ВБ про відступлення прав вимоги, укладеного між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФРАНК ПОІНТ", за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає за плату, шляхом продажу Новому кредитору (ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФРАНК ПОІНТ") належні Банку Права вимоги до Боржників, Майнових поручителів та Поручителів, зазначених у Додатку № 1, а Новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим Договором, Права вимоги Банку до Боржників, Майнових поручителів, Поручителів, зазначених у Додатку № 1до цього Договору, включаючи права вимоги до їх правонаступників, спадкоємців, страховиків або інших осіб, до яких перейшли їх обов'язки або які зобов'язані виконати їх обов'язки, за основними договорами та Договорами забезпечення, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору. Новий кредитор сплачує Банку за відступлення Права вимоги Ціну договору у сумі та у порядку, визначених цим Договором. У Додатку № 1 до Договору від 04.03.2019 № 0001/19-ВБ про відступлення прав вимоги зазначено, що за кредитним договором від 29.03.2013 № 1-0021/13/30-КL загальна заборгованість боржника - ТОВ "Золотий екватор" - перед Банком складає 14 915 408,05 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на дату підписання договору складає 400 661 330,40 гривень, яка складається з тіла кредиту 9 707 831,47 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату підписання складає 260 774 137,66 гривень, процентів по кредиту 5 207 576,58 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату підписання складає 139 887 192,74 гривень. Тобто, саме ці вимоги є придбаними ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФРАНК ПОІНТ" і в подальшому переданими ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" за кредитним договором № 1-0021/13/30- КL..За таких обставин Верховний Суд вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про відмову у стягненні 3 % річних, нарахованих на тіло кредиту у сумі 13 518 416,49 грн. Стягнення цього боргу буде відповідати сутності охоронних правовідносин, щодо яких діє стаття 625 ЦК України, у розумінні постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12. У цій частині Верховний Суд вважає за можливе скасувати прийняті судові рішення.

Однак, беручи до уваги те, що 04.07.2019 було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис № 10671110237000829 про припинення юридичної особи - ПАТ "Банк Форум", то з урахуванням положень статей 231 313 ГПК України і того, що правонаступництва позивача у спірних правовідносинах не відбулося, провадження у справі у частині стягнення 3 % річних, нарахованих на тіло кредиту у сумі 13 518 416,49 грн, підлягає закриттю.

ІІ. Акцентується увага на необхідності з'ясування чи допускають спірні правовідносини правонаступництво та чи відбулося правонаступництво:

(а) у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 листопада 2019 року у справі № 5023/1704/12 вказано, що:

"Суд, встановивши обставини припинення суб'єкта господарювання, має з'ясувати обставини припинення цієї особи, зокрема чи мало місце внаслідок припинення правонаступництво цієї сторони - суб'єкта господарювання, чи допускають спірні правовідносини правонаступництво..У даному випадку, допущені судами процесуальні порушення - недослідження зібраних у справі доказів та неправильне застосування норм процесуального права, унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення питання про наявність або відсутність підстав для закриття провадження у цій справі, - щодо того, чи допускають спірні правовідносини правонаступництво та щодо особи правонаступника тощо, а також призвело до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у цій справі".

(б) у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 910/22289/15 вказано, що:

"процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв'язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов'язанні. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, закриваючи провадження у справі на підставі пункту 6 частини 1 статі 231 ГПК України, не врахували положення наведених вище норм, та не з'ясували наявність/відсутність правонаступництва у спірних правовідносинах. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно до вимог пункту 6 частини 1 статі 231 ГПК України".

ІІІ. Звертається увага на необхідності встановлювати для закриття провадження тільки припинення юридичної особи та відсутність правонаступництва:

(а) у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 жовтня 2018 року в справі № 910/15792/14 вказано, що:

"відповідно до пункту 6 статті 231 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 та за правилами якої справа № 910/15792/14 розглядалась в суді апеляційної інстанції, господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Тобто, за положеннями наведених норми суд припиняє (закриває) провадження у справі за наступних умов: 1) припинено діяльність суб'єкта господарювання чи настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою, які були однією з сторін у справі; 2) відсутність правонаступництва".

Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA, № 76943/11, § 123, ЄСПЛ, від 29 листопада 2016 року). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, ЄСПЛ, від 22 листопада 1995 року).

Надана судам роль в ухваленні судових рішень якраз і полягає в розвіюванні тих сумнівів щодо тлумачення, які існують. Оскільки завжди існуватиме потреба в з'ясуванні неоднозначних моментів і адаптації до обставин, які змінюються (VYERENTSOV v. UKRAINE, № 20372/11, § 65, ЄСПЛ, від 11 квітня 2013 року; DEL RIO PRADA v. SPAIN, № 42750/09, § 93, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2013 року).

Об'єднана палата вважає, що передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики з урахуванням кількості справ, які перебувають на розгляді у касаційному суді, зокрема:

справа № 333/3655/14-ц (провадження № 61-25538св18) за позовом ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості;

справа № 522/11973/15-ц (провадження № 61-22311св18) за позовом ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави;

справа № 761/15795/17 (провадження № 61-17189св19) за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ "Банк Форум" про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів;

справа № 455/643/15 (провадження № 61-37708св18) за позовом ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором;

справа № 161/20492/18 (провадження № 61-8861св19) за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_2 до ПАТ "Банк Форум ", ДП "Сетам ", ТОВ "Фінансова компанія "Єврокредит" про визнання недійсними електронних торгів;

справа № 639/4836/17 (провадження № 61-21697св19) за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Банк Форум ", ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "РАТІО ІНВЕСТ", третя особа - ТОВ "КАУНТ-ПРО", про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги;

справа № 300/668/15-ц (провадження № 61-33321св18) за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Банк Форум" про визнання кредитного договору недійсним;

справа № 755/15352/15-ц (провадження № 61-24872св18) за позовом ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором;

справа № 266/2844/15-ц (провадження № 61-35695св18) за позовом ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором;

справа № 425/1482/16-ц (провадження № 61-22786св18) за позовом ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.

Потенційно справи, в яких відбулася ліквідація юридичної особи (однієї із сторін справи) можуть перебувати на розгляді не тільки у суді касаційної, але й судах апеляційної та першої інстанції, а також виникнути у майбутньому.

Обєднана палата вважає, що передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, зокрема, необхідності визначення:чи допускається часткове закриття провадження у справі при ліквідації юридичної особи - сторони в справі які обставини мають бути встановлені при ліквідації юридичної особи - сторони в справі (чи допускають спірні правовідносини правонаступництво; чи існує правонаступник в юридичної особи, яка припинилася; чи відбулося правонаступництво до припинення юридичної особи).

Керуючись статтями 260 403 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Справу № 264/5957/17 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: В. С. Висоцька

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник

Є. В. Синельников

М. Є. Червинська