Ухвала

13 червня 2018 року

м. Київ

справа № 201/17676/16-ц

провадження № 61-26693св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_3;

представник заявника - ОСОБА_4;

суб'єкт оскарження - старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговська-Харітонова ЯнінаОлексіївна;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Демченко Е. В., Куценко Т. Р.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У грудні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харітонової Я. О. про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії.

Скарга мотивована тим, що постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харітонової Я. О. від 7 грудня 2016 року було закінчено виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 201/14973/15-а, виданого 1 лютого 2016 року Жовтневим районним судом м.

Дніпропетровська, щодо зобов'язання департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації виплатити йому грошову винагороду, яка була призначена ОСОБА_7 як жінці, якій було присвоєно почесне звання України "Мати-героїня". Зазначена постанова державного виконавця була постановлена на підставі пункту 11 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження",в якій йдеться про виконання рішень немайнового характеру, у той час, як виконавчий лист № 201/14973/15-а виданий щодо вимог майнового характеру.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_3 просив суд: скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харітонової Я. О. від 7 грудня 2016 року про закінчення виконавчого провадження; зобов'язати державного виконавця направити оригінал виконавчого листа у справі № 201/14973/15-а до відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для продовження примусового виконання виконавчого листа; зобов'язати державного виконавця вжити передбачені статтями 48, 56, 61 Закону України "Про виконавче провадження" заходи для примусового виконання виконавчого листа № 201/14973/15-а, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 1 лютого 2016 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у складі судді Демидової С. О. від 6 березня 2017 року скаргу ОСОБА_3 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харітонової Я. О. про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харітонової Я. О. від 7 грудня 2016 року про закінчення виконавчого провадження скасовано. В іншій частині скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення.

Частково задовольняючи скаргу ОСОБА_3 та скасовуючи постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив із того, що зазначена постанова була винесена на підставі пункту 11 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження",в якій йдеться про виконання рішень немайнового характеру, тоді як виконавчий лист № 201/14973/15-а видано щодо вимог майнового характеру, а саме щодо зобов'язання департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації виплатити ОСОБА_3 грошову винагороду, яка була призначена ОСОБА_7 як жінці, якій було присвоєно почесне звання України "Мати-героїня".

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2017 року апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено частково.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 6 березня 2017 року скасовано, провадження у справі закрито.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив із того, що виконавчий документ щодо виконання якого оскаржуються дії державного виконавця, видано у адміністративній справі, за адміністративним позовом заявника, а тому скарга підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що його скарга на дії державного виконавця щодо виконання виконавчого листа, виданого у адміністративній справі, підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки зазначений виконавчий лист був виданий Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, а не адміністративним судом.

Згідно зі статтею 383 ЦПК України (тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до статтею 383 ЦПК України, порушено їх права чи свободи. Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ (частина 2 статті 384 ЦПК України). Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими ЦПК України, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (частина 1 статті 387 ЦПК України). Отже, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ. Зазначений правовий висновок висловив Верховний Суд України у своїх постановах: від 11 листопада 2015 року № 6-2187цс15 та від 16 листопада 2016 року № 6-931цс16, проте апеляційний суд, ухвалюючи судове рішення про закриття провадження у справі, на зазначене увагу не звернув.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або ВеликоїПалати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки касаційна скарга містить доводи про порушення судами правил предметної та суб'єктної юрисдикції.

Керуючись частиною 6 статті 403, частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу № 201/17676/16-ц за скаргою ОСОБА_3 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харітонової Яніни Олексіївни про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

Ю. В. Черняк