Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 25.04.2018 року у справі №2-549/10

Ухвала

18 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 2-549/10

провадження № 61-1241ск17

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Острозького районного суду Рівненської області від 18 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 23 листопада 2017 року у справі за заявою ОСОБА_2 про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання дублікатів виконавчих листів по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ подано вищевказану касаційну скаргу.

Статтею 383 Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до пункту 11 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

26 грудня 2017 року вказану касаційну скаргу передано судді-доповідачу Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2017 року вищезазначену касаційну скаргу, у зв'язку із необхідністю оплати судового збору за подання касаційної скарги, залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків до 31 січня 2018 року, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Вказану ухвалу заявником отримано 09 січня 2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Станом на 18 квітня 2018 року особою, яка подала касаційну скаргу, вимоги зазначеної ухвали не виконано, недоліки касаційної скарги не усунуто.

Частиною 2 статті 393 ЦПК України передбачено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених Частиною 2 статті 393 ЦПК України, застосовуються положення Частиною 2 статті 393 ЦПК України, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені частини 3 статті 185 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Оскільки вимоги ухвали Верховного Суду від 29 грудня 2017 року не виконані, недоліки касаційної скарги заявником не усунуті, то касаційну скаргу необхідно повернути заявнику.

Керуючись статтям 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Острозького районного суду Рівненської області від 18 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 23 листопада 2017 року у справі за заявою ОСОБА_2 про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання дублікатів виконавчих листів по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Синельников