Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.01.2019 року у справі №207/543/18

Ухвала

Іменем України

18 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 207/543/18

провадження № 61-1190ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: ЧервинськоїМ. Є. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В.

П.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Баглійського районного судум.

Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 травня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_4 на дії державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам'янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - Південний ВДВС м. Кам'янське ГТУЮ у Дніпропетровській області),

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Південного ВДВС м. Кам'янське ГТУЮ у Дніпропетровській області, у якій просив зобов'язати керівника Південного ВДВС м. Кам'янське ГТУЮ у Дніпропетровській області винести постанову про закінчення виконавчих проваджень та скасувати арешти, накладені на його майно.

Скарга мотивована тим, що заочним рішенням Баглійського районного суду м.

Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 травня 2013 року з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 5 820 грн.

ОСОБА_4 зазначав, що 25 листопада 2015 року за виконавчими листами відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного заочного рішення та накладено арешт на майно боржника.

Посилаючись на те, що 30 травня 2016 року винесено про повернення виконавчих документів стягувачу, проте, на думку заявника, державний виконавець повинен був винести постанову про закінчення виконавчого провадження та скасування арешту, ОСОБА_4 просив задовольнити скаргу.

Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 травня 2018 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року, в задоволенні скарги відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і постановити нову ухвалу про задоволення скарги.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні скарги, врахували, що винесення державним виконавцем відповідно до пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) постанови про повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для зняття арешту, оскільки судове рішення боржником не виконано, а стягувач має право на повторне звернення із заявою про його примусове виконання.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Частиною 4 статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Ураховуючи, що рішення касаційного суду за наслідками розгляду касаційної скарги ОСОБА_4 на ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 травня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики, тому на підставі частини 4 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби.

Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 травня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_4 на дії державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам'янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:М. Є. Червинська В. М. Коротун В. П. Курило