Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 24.01.2019 року у справі №206/5156/18

Ухвала

Іменем України

21 січня 2019 року

м. Київ

справа № 206/5156/18

провадження № 61-414 ск19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), СинельниковаЄ. В., Хопти С. Ф.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Самарського районного суду м.

Дніпропетровська від 09 жовтня 2018 року у складі судді Маштака К. С. та постановуДніпровського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А., про повернення заяви ОСОБА_4, заінтересовані особи: орган опіки та піклування Самарської районної у місті Дніпрі ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання ОСОБА_7 недієздатним та встановлення над ним опіки і призначення опікуна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про визнання ОСОБА_7.недієздатним та встановлення над ним опіки і призначення опікуна, обгрунтовуючи тим, що останній є його рідним дядьком по батьковій лінії, страждає важким психічним розладом, внаслідок чого не усвідомлює значення своїх дій і не може ними керувати, однак ОСОБА_5 уклала з ним шлюб і претендує на житло його дядька.

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2018 року заяву ОСОБА_4 повернуто заявнику.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_4 оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, ухвалу Самарського районного суду м.

Дніпропетровська від 09 жовтня 2018 року залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що заявник не відноситься до категорії осіб, яким за законом надане право звертатись до суду з заявою про визнання особи недієздатною, а тому заява не може бути прийнята судом.

До Верховного Суду29 грудня 2018 рокуОСОБА_4подав касаційну скаргу на судові рішення попередніх інстанцій, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішеннята передати справу на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про повернення заяви, оскільки неповно з'ясували обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають встановленим обставинам. ОСОБА_4 зазначає, що є членом сім'ї свого рідного дядька ОСОБА_7, оскільки пов'язаний близьким кровним спорідненням, в той же час ОСОБА_5, користуючись хворобою дядька, зареєструвала без його вільної згоди шлюб, що вказує на його недійсність та фіктивність.

Дослідивши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням такого.

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Згідно з частиною 4 статті 2 СК України Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням.

Відповідно до частини 3 статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.

За нормами Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (стаття 3 СК України). Статтею 9 СК України встановлено коло осіб - подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім'ї та родичі, сімейні відносини між якими регулюються Сімейним кодексом України.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли її подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Суди попередніх інстанцій, установивши, що ОСОБА_4 не є членом сім'ї та близьким родичем ОСОБА_7, застосувавши правильно положення статей 3, 9 СК України, дійшли обґрунтованого висновку про повернення заяви ОСОБА_4, оскільки заяву про визнання особи недієздатною подано особою, яка не є членом сім'ї або близьким родичем такої особи.

Доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків судів попередніх інстанції, не ґрунтуються на нормах права та зводяться до незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями.

Таким чином, зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, наслідки розгляду такої скарги не мають значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень, тому є підстави для відмови у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою.

Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року про повернення заяви ОСОБА_4, заінтересовані особи: орган опіки та піклування Самарської районної у місті Дніпрі ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання ОСОБА_7 недієздатним та встановлення над ним опіки і призначення опікуна.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. В. Білоконь

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта