Ухвала

17 квітня 2019 року

м. Київ

справа №523/3082/14-ц

провадження №61-37336св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області на постанову апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., Колеснікова Г. Я., та касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "Родовід Банк" на рішення Суворовського районного суду

м. Одеси від 13 березня 2015 року у складі судді Сувертак І. В. та постанову апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., Колеснікова Г. Я.

учасники справи:

позивач - відповідач за зустрічним позовом - заступник прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства "Родовід Банк",

відповідач третя особа за зустрічним позовом - ОСОБА_1,

відповідач - третя особа за зустрічним позовом - закрите акціонерне товариство "Сканінтертранс", відповідач - позивач за зустрічними позовами:, ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року заступник прокурора Суворовського району м. Одеси, діючи в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" звернувся до суду з позовом до закритого акціонерного товариства "Сканінтертранс" (далі - ЗАТ "Сканінтертранс"), ОСОБА_1., ОСОБА_2, у якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просив стягнути з ЗАТ "Сканінтертранс", ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь акціонерного товариств "Родовід Банк" заборгованості за кредитним договором, яка станом на 1 жовтня 2014 року складає 2 966 346,69
грн.

Позовна заява мотивована тим, що за умовами кредитного договору

від 21 грудня 2007 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк" та ЗАТ "Сканінтертранс", останнє для ведення господарської діяльності в межах ліміту кредитної лінії 120 000 євро отримало в кредит у сумі 84 600 євро на строк до 20 грудня 2011 року. У подальшому, до вказаного договору було укладено ряд додаткових угод.

Виконання умов кредитного договору забезпечено договорами поруки від 21 грудня 2007 року, укладеними між ВАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_1 і ОСОБА_2, з кожним окремо.

Крім того, виконання умов кредитного договору також забезпечено договорами застави транспортного засобу, укладеними між

ЗАТ "Сканінтертранс" та ВАТ "Родовід Банк" 27 листопада 2008 року, за умовами якого ЗАТ "Сканінтертранс" передало в заставу ВАТ "Родовід Банк" вантажний сідловий тягач марки "Renault Magnum", номерний знак НОМЕР_1; та 21 грудня 2007 року, за яким у заставу банку передано сідловий тягач марки "Renault Magnum", номерний знак НОМЕР_2, напівпричіп марки "Kogel" SN 24P, номерний знак НОМЕР_3.

Позивач допустив утворення заборгованість, яка в добровільному порядку сплачена не була.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 15 листопада

2011 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 06 квітня

2012 року, позов задоволеною. Стягнуто з ЗАТ "Сканінтертранс",

ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно заборгованість в загальній сумі

1 187 656,38 грн.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 14 жовтня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2011 року змінено, стягнуто з ЗАТ "Сканінтертранс", ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно заборгованість в загальній сумі 1 098 242,77 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 лютого 2014 року рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2011 року, рішення апеляційного суду Одеської області від 14 жовтня 2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

У ході нового розгляду, ОСОБА_2 у вересні 2014 року звернулась з зустрічним позовом до ПАТ "Родовід Банк", треті особи: закрите акціонерне товариство "Сканінтертранс", ОСОБА_1., у якому просила визнати таким, що припинив дію, укладений між нею та акціонерним товариством "Родовід Банк" договір поруки від 21 грудня 2007 року на підставі частини 1 статті 559 ЦК України, мотивуючи тим, що у зв'язку з одностороннім підвищенням процентної ставки відбулась зміна зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок якої збільшився обсяг відповідальності.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13 березня 2015 року позов заступника прокурора Суворовського району м. Одеси, діючого в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", задоволено частково.

Стягнуто з ЗАТ "Сканінтертранс" та ОСОБА_2 у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором станом на 01 жовтня 2014 року в загальній сумі 2 592 008
грн; стягнуто в солідарному порядку з

ЗАТ "Сканінтертранс" та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором станом на 01 жовтня 2014 року в загальній сумі 2 592 008 грн.

Зустрічний позов ОСОБА_2 залишено без задоволення. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що між сторонами виникли зобов'язання, що випливають з кредитного договору. Оскільки позичальник виконував обов'язки, покладені кредитним договором, неналежним чином, позивач має право на повернення коштів у судовому порядку як із позичальника так і з поручителів. Місцевий суд також зменшив розмір пені в порядку частини 3 статті 551 ЦК України.

Відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем факту непідписання додаткової угоди №1 до договору поруки від 27 лютого 2009 року, яким було збільшено процентну ставку за кредитним договором.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2018 року рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до ЗАТ "Сканінтертранс" про стягнення заборгованості за кредитним договором, 3% річних, інфляційних втрат та в частині стягнення з ЗАТ "Сканінтертранс" на користь держави судового збору в сумі 1 218 грн скасовано.

Провадження у справі в частині позовних вимог заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до ЗАТ "Сканінтертранс" про стягнення заборгованості за кредитним договором, 3% річних, інфляційних втрат, закрито.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 березня 2015 року в частині позовних вимог заступника прокурора Суворовського району

м. Одеси в інтересах публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, 3% річних, інфляційних втрат; зустрічний позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Родовід Банк ", за участю третіх осіб ЗАТ "Сканінтертранс", ОСОБА_1 про визнання договору поруки таким, що припинив дію, скасовано.

У задоволенні позовних вимог заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, 3% річних, інфляційних втрат, відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", за участю третіх осіб закритого акціонерного товариства "Сканінтертранс", ОСОБА_1, про визнання договору поруки таким, що припинив дію, задоволено частково.

Визнано припиненою з моменту підвищення процентної ставки поруку ОСОБА_2 за договором поруки №40.3/05.1-П-07 від 21 грудня 2007 року, укладеним між відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк" та ОСОБА_2

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вимоги прокурора в інтересах ПАТ "Родовід Банк" до ЗАТ "Сканінтертранс" є вимогами юридичної особи до юридичної особи на підставі укладеного між ними договору, ці вимоги можуть бути вирішені незалежно від інших вимог, зокрема, від вимог до поручителів, які не є сторонами кредитного договору від 21 грудня 2007 року, а є сторонами, кожен окремо, забезпечувальних договорів. Відтак, вимоги до ЗАТ "Сканінтертранс" про стягнення кредитної заборгованості не підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, оскільки розгляд таких вимог віднесено до юрисдикції господарських судів, відповідно, вимоги до ЗАТ "Сканінтертранс" підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства.

Апеляційний суд також дійшов висновку про припинення поруки

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до положень частини 4 статті 559 ЦК України, оскільки вимогу до поручителів було пред'явлено

16 березня 2009 року, а позов до суду подано лише 18 серпня 2011 року, тобто зі сливом шести місяців, встановлених законом для пред'явлення вимог до поручителя.

У касаційній скарзі, поданій травні 2018 року, публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "Родовід Банк" просить скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 березня 2015 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2018 року та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що місцевим судом невірно здійснено розрахунок заборгованості, а саме, без належного дотримання та застосування норми частин 2 статті 533 ЦК України.

Касаційна скарга також містить посилання на безпідставне застосування апеляційним судом норми частини 4 статті 559 ЦК України, оскільки позов пред'явлено до закінчення строку дії кредитного договору. Крім того, суд апеляційної інстанції не визначив конкретний строк, із якого порука вважається припиненою, не встановив строк прострочення чергового платежу, з якого можливо розпочати обчислення шестимісячного строку для звернення до суду із вимогою про стягнення заборгованості із поручителів.

Аргументом касаційної скарги також указано те, що апеляційний суд дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ЗАТ "Сканінтертранс" та віднесення цих вимог до господарської юрисдикції, оскільки однієї із сторін є фізичні особи, вимоги є взаємопов'язаними між собою і окремий їх розгляд є неможливим, а тому спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Також зауважено, що зміна юрисдикції після спливу майже 7 років розгляду справи у судах різної інстанції буде порушувати принцип юридичної визначеності.

У касаційній скарзі, поданій червні 2018 року, заступник прокурора Суворовського району м. Одеси, який діє в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", просить скасувати постанову апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2018 року, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга заступника прокурора Суворовського району м. Одеси мотивована тим, що закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог до ЗАТ "Сканінтертранс", апеляційний суд не врахував суб'єктний критерій, оскільки позов пред'явлено як до позичальника - юридичної особи так і до поручителів - фізичних осіб, які не мають між собою солідарного обов'язку, та що позовні вимоги є однорідними та нерозривно пов'язаними з обов'язком належного виконання основного зобов'язання за кредитним договором.

Апеляційний суд безпідставно зіслався на правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду України у справах № 6-745цс15,6-224цс16,

6-923цс16 та не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 415/2542/15-ц, який відступив від висновків Верховного Суду України, викладених у постанові № 6-923цс16. Верховний Суд дійшов висновку, що позовні вимоги кредитора до поручителів, які не мають солідарного обов'язку, та до боржника за основним зобов'язанням щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, подані до суду до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Позов прокурором у цій справі пред'явлено до набрання чинності наведеного вище Закону.

Касаційна скарга також містить посилання на те, що договорами поруки, укладеними 21 грудня 2007 року між ВАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_1 і ОСОБА_2, установлено строк припинення поруки - повне погашення заборгованості за кредитом. Оскільки заборгованість за кредитним договором не погашена, тому договори поруки є чинними і не можуть вважатись припиненими на підставі частини 4 статті 559 ЦК України.

Крім того, дійшовши висновку про припинення поруки на підставі частини 1 статті 559 ЦК України, суд апеляційної інстанції не дав правової оцінки тому факту, що підписуючи договори поруки ОСОБА_1 і

ОСОБА_2, погодились на те, що банк може збільшувати відсоткову ставку.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Враховуючи, що касаційні скарги містять посилання на порушення правил суб'єктної юрисдикції, дану справу слід передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись частиною 6 статті 403, частиною 4 статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу за позовом заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до закритого акціонерного товариства "Сканінтертранс", ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, трьох процентів річних, інфляційних втрат; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", треті особи: закрите акціонерне товариство "Сканінтертранс", ОСОБА_1, про визнання договору поруки таким, що припинив свою дію, за касаційною скаргою заступника прокурора Одеської області на постанову апеляційного суду Одеської області

від 26 квітня 2018 року та касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "Родовід Банк" на рішення Суворовського районного суду

м. Одеси від 13 березня 2015 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. О. Лесько

В. В. Пророк

В. М. Сімоненко

І. М. Фаловська