Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.12.2019 року у справі №295/4863/19
Ухвала КЦС ВП від 22.12.2019 року у справі №295/4863/19
Постанова КЦС ВП від 17.08.2022 року у справі №295/4863/19

Ухвала

Іменем України

20 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 295/4863/19

провадження № 61-22048ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Житомирська міська рада, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Богунського районного суду м.

Житомира від 17 жовтня 2019 року під головуванням судді Перекупки І. Г. та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 05 листопада

2019 року під складі судді Талько О. Б. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Житомирської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, про визнання недійсним рішення Житомирської міської ради про скасування державної реєстрації земельної ділянки та про скасування записів про право власності,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Богунського районного суду м. Житомира перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Житомирської міської ради, Головного Управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання недійсним рішення Житомирської міської ради про скасування державної реєстрації земельної ділянки та про скасування записів про право власності.

В судовому засіданні 17 жовтня 2019 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_4 заявлено клопотання про витребування у відповідача ОСОБА_2 доказів, а саме зобов'язати ОСОБА_2 надати для огляду судом оригіналу технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:11:007:0052, площею 0,0620 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована по АДРЕСА_1.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 17 жовтня 2019 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про витребування доказів, задоволено. Витребувано у ОСОБА_2 оригінал технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з кадастровим номером undefined, площею 0,0620 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована по АДРЕСА_1, для огляду в судовому засіданні. Витребувані документи запропоновано надати в судове засідання, яке відбудеться 20 листопада 2019 року о 15-30 год.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 повернуто скаржнику.

05 грудня 2019 року ОСОБА_2 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 17 жовтня 2019 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення в частині не оскарження в апеляційному порядку скасувати і направити матеріали справи до Житомирського апеляційного суду для прийняття апеляційної скарги і розгляду її по суті.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 5 статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач.

Разом із тим, як зазначено у частині 5 статті 394 ЦПК України, якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень Верховний Суд встановив, що касаційна скарга є очевидно необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.

Такий висновок суд зробив з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених частини 2 статті 352 ЦПК України.

У частині 1 статті 353 ЦПК України передбачено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. У цьому переліку відсутня така ухвала як ухвала про витребування доказів.

Отже, ухвала суду першої інстанції про витребування доказів не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина 2 статті 353 ЦПК України). Цей припис згідно з позицією Конституційного Суду України слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду (абзац п'ятий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010).

Ухвала про витребування доказів постановлена до ухвалення рішення суду по суті спору, а тому заперечення на цю ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можливо включити до апеляційної скарги на рішення суду, ухвалене у цій справі.

Аналогічні правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду по суті спору ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 13 червня 2018 року у справі № 522/14750/16-ц (провадження № 14-205цс18), від 13 червня 2018 року у справі № 761/6099/15-ц (провадження № 14-184цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 623/3792/15-ц (провадження № 14-259цс18).

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення.

Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що ухвала Богунського районного суду м. Житомира від 17 жовтня 2019 року не підлягає апеляційному оскарженню, оскільки відсутня в переліку ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги, відповідно до частини 1 статті 353 ЦПК України.

Верховний Суд враховує, що ухвала про витребування доказів не перешкоджає подальшому провадженню у справі (не є остаточним рішенням), а тому особа має право включити до апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції заперечення на вказану ухвалу.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у пункту 2 частини 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ухвала Богунського районного суду м. Житомира від 17 жовтня 2019 рокупро витребування доказів не може бути предметом касаційного оскарження, оскільки не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду та не входить до переліку судових рішень, які відповідно до пункту 2 частини 1 статті 389 ЦПК України можуть бути оскаржені у касаційному порядку.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновків, що апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Враховуючи, що зазначені у касаційній скарзі доводи щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необґрунтованість скарги, а отже, відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 і 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Житомирської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, про визнання недійсним рішення Житомирської міської ради про скасування державної реєстрації земельної ділянки та про скасування записів про право власності, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 17 жовтня 2019 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Сердюк А. І. Грушицький І. М. Фаловська