Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 27.11.2019 року у справі №591/5242/18 Ухвала КЦС ВП від 27.11.2019 року у справі №591/52...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Ухвала

11 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 591/5242/18

провадження № 61-19780св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Явір-Суми",

відповідач - ОСОБА_1,

треті особи: ОСОБА_2, управління Державної архітектурної інспекції у Сумській області, державний реєстратор Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Зарічного районного суду

м. Суми у складі судді Шелєхової Г. В. та постанову Сумського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Криворотенка В. І., Кононенко О. Ю., Хвостика С. Г.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Явір-Суми" (далі - ТОВ "Явір-Суми") звернулося до суду з позовом до

ОСОБА_1, треті особи: управління державної архітектурної інспекції у Сумській області, державний реєстратор Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області Іщенко-Амбарцумян Л. В., ОСОБА_2, про визнання документів, які були підставою для реєстрації права власності, недійсними, скасування запису державної реєстрації та визнання права власності на майно.

Позовну заяву мотивовано тим, що відповідно до пункту 4.5 статуту

ТОВ "Явір-Суми" до статутного капіталу товариства учасником товариства ОСОБА_1 було, зокрема внесено обладнання: електричну щитову з кабельною електролінією вартістю 7 000 грн та залізобетонну огорожу

(70 метрів) вартістю 10 000 грн (26 секцій залізобетонних плит 2500 2200 200 мм, вартістю 384,61 грн кожна). Вказане майно внесено до статутного капіталу товариства. Електрична щитова з кабельною електролінією або "трансформаторна, Д нерухомого майна" - значиться, за даними державного реєстру та залізобетонна огорожа або "огорожа,

3 нерухомого майна" - значиться, за даними державного реєстру перебувають на балансі товариства, що підтверджується довідкою товариства, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 10 та № 131 та мають самостійне відображення по балансу підприємства та зазначені у його статуті.

Державної реєстрації права власності вказані об'єкти власності не потребують, оскільки електрична щитова з кабельною електролінією є обладнанням, а залізобетонна огорожа (70 метрів) рахується по балансу як будівельні матеріали вартістю 10 000 грн (26 секцій залізобетонних плит 2500x2200x200 мм, вартістю 384,61 грн кожна).

Незважаючи на це, ОСОБА_1 у 2016-2017 роках зареєструвала за собою право власності на майно товариства, а саме: обладнання - електричну щитову з кабельною електролінією вартістю 7 000 грн, як "трансформаторна, Д нерухомого майна" та залізобетонну огорожу

(70 метрів) - вартістю 10 000 грн, як "огорожа, 3 нерухомого майна". Вказані об'єкти ОСОБА_1 при реєстрації визначила як "трансформаторна, Д нерухомого майна" та "огорожа, 3 нерухомого майна". Реєстрація права власності відбулась на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 28 грудня 2016 року СМ 143163632209, виданої управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області та декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 05 квітня 2017 року

СМ 142170951236, виданої управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області.

Крім того, "трансформаторна, Д нерухомого майна", яка зазначена в технічному паспорті від 07 квітня 2017 року як нерухоме майно насправді не є нерухомим майном, а є обладнанням. Відомості, які містяться в технічному паспорті та в реєстрі речових прав на нерухоме майно не відповідають дійсності. Вказана трансформаторна не стоїть на фундаменті, не має стін, підлоги та покрівлі та може бути переміщена та перевезена, оскільки має спеціальні кріплення для переміщення, а тому не є нерухомим майном.

Крім цього, земельну ділянка, на якій розташоване спірне майно, орендувало ТОВ "Явір-Суми" на підставі договору оренди земельної ділянки від 31 січня 2007 року, укладеного між ТОВ "Явір-Суми" та Сумською міською радою, посвідченого приватним нотаріусом Сумського нотаріального округу Ровенською А. О. Вказаною земельною ділянкою

ТОВ "Явір-Суми" користувалося до 06 квітня 2015 року до тих пір, поки ОСОБА_1 не уклала договір оренди вказаної земельної ділянки з Сумською міською радою.

Таким чином, у 2005 році, як зазначено у технічному паспорті,

ОСОБА_1 жодним чином не могла побудувати вказане майно та не будувала його, оскільки земельною ділянкою не володіла, а вказане майно перебувало на цій земельній ділянці з 1993 року та внесено до статутного капіталу ТОВ "Явір-Суми" у 2006 році та належить на праві власності останньому.

Відповідно до протоколу № 2 загальних зборів учасників ТОВ "Явір-Суми" від 11 серпня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ануфрієвим А. О., було ухвалене рішення про вихід ОСОБА_1 з учасників товариства та передано їй у власність двоповерхову механічну майстерню з офісними приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1. Тобто замість внесених до статутного капіталу електричної щитової з кабельною електролінією та залізобетонної огорожі (70 метрів) ОСОБА_1, їй при виході зі складу учасників товариства було виділено у власність інше майно, на яке вона погодилась, а спірне майно залишилось у власності товариства та перебуває на балансі і на час звернення до суду із цим позовом.

Враховуючи уточнені позовні вимоги, ТОВ "Явір-Суми" просило суд визнати недійсними та такими, що не можуть бути підставою для реєстрації права власності документи, які були підставою для реєстрації права власності за ОСОБА_1 на нерухоме майно за адресою:

АДРЕСА_1: "трансформаторна, Д нерухомого майна" та "огорожа, 3 нерухомого майна", а саме: декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 28 грудня 2016 року СМ 143163632209 та

від 05 квітня 2017 року СМ 142170951236, видані управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області та скасувати запис про державну реєстрацію права власності, реєстраційний номер 18758294

від 26 січня 2017 року. Визнати за ним право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, а саме: "трансформаторна, Д нерухомого майна" та "огорожа, 3 нерухомого майна".

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 28 серпня 2019 року провадження у справі закрито.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що 14 березня 2019 року відповідачка подала письмове клопотання про закриття провадження у справі на підставі частини 1 статті 20 ГПК України. Згідно статуту

ТОВ "Явір-Суми", долученого до позовної заяви, ОСОБА_1 вносила до статутного фонду належне їй на праві власності майно, в тому числі і те, яке є предметом спору між сторонами. З наведеного вбачається, що вказаний спір не підлягає розгляду судом загальної юрисдикції, вирішення цього спору належить до компетенції Господарського суду Сумської області.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Сумського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вказаний спір виник між юридичною особою та її учасником, який вибув, щодо майна, внесеного до статутного фонду юридичної особи, тому відповідно до

пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову, ТОВ "Явір-Суми", як власник спірного майна, яке входить до статуту товариства, подало до загального суду позов до фізичної особи, що вийшла з числа учасників, та оформила за собою право власності на майно, внесене нею до статутного фонду товариства, яке є власністю товариства та перебуває на його балансі. Тобто між позивачем та відповідачем наявний спір щодо права власності на майно, належне до статутного фонду, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними вище приписами ГПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року до Верховного Суду,

ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1, як фізична особа, на підставі документів, які не могли бути підставою для реєстрації права власності, незаконно набула права власності на спірне нерухоме майно, яке на той момент перебувало на балансі позивача. Крім того, предметом спору є не майно учасника товариства ОСОБА_1, а безпосередньо майно товариства на яке фізична особа ОСОБА_1, вже не будучи учасником товариства, безпідставно набула право власності, як на новостворене майно. Вказаний спір не пов'язаний із створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності ТОВ "Явір-Суми", тому його слід розглядати у порядку цивільного судочинства.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

У грудні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2020 року справу за позовом ТОВ "Явір-Суми" до ОСОБА_1, треті особи: управління Державної архітектурної інспекції у Сумській області, державний реєстратор Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області

Іщенко-Амбарцумян Л. В., ОСОБА_2, про визнання документів недійсними, скасування запису державної реєстрації та визнання права власності на майно призначено до судового розгляду.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції встановив, що

ТОВ "Явір-Суми" ставить питання про визнання недійсними та такими, що не можуть бути підставою для реєстрації права власності документи, які були підставою для реєстрації права власності за ОСОБА_1 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1: "трансформаторна, Д нерухомого майна" та "огорожа, 3 нерухомого майна", а саме: декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 28 грудня

2016 року СМ 143163632209 та від 05 квітня 2017 року СМ 142170951236, видані управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області.

Згідно зі статутом ТОВ "Явір-Суми" ОСОБА_1, як учасник товариства, вносила до статутного фонду, належне їй на праві власності майно, в тому числі і те, яке є предметом спору між сторонами (а. с. 12-18, т. 1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Справу необхідно передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб'єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб'єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки касаційна скарга містить доводи щодо порушення судами правил предметної юрисдикції, випадків, за яких справа не підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачених частиною 6 статті 403 ЦПК України, не встановлено.

При цьому ОСОБА_2 обґрунтовував свою апеляційну скаргу тим, що спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а колегією суддів не встановлено, що Велика Палата Верховного Суду не викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб'єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Керуючись частиною 6 статті 403, частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Явір-Суми" до ОСОБА_1, треті особи: управління Державної архітектурної інспекції у Сумській області, державний реєстратор Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області

Іщенко-Амбарцумян Людмила В'ячеславівна, ОСОБА_2, про визнання документів недійсними, скасування запису державної реєстрації та визнання права власності на майно передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст