Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 25.06.2019 року у справі №200/7261/13
Ухвала ВП ВС від 01.01.2020 року у справі №200/7261/13

Ухвала

11 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 200/72614/13-ц

провадження № 61-10923 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1;

суб'єкт оскарження - Державна казначейська служба України;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2018 року у складі судді Женеску Е. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 травня 2019 року у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Макарова М. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність Державної казначейської служби України.

Скарга мотивована тим, що на підставі ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2017 року набуло законної сили рішення від 20 березня 2013 року у справі № 200/7261/13, яким на його користь з державного бюджету стягнуто 20 тис. грн та визнано наявність боргу за попереднім рішенням суду від 27 грудня 11 року у розмірі 17 500 грн. Відповідно до змісту рішення про порядок його виконання завірена копія рішення від 20 березня 2013 року разом із заявою про його виконання була направлено до Державної казначейської служби України.

Листом від 20 грудня 2017 року директор юридичного департаменту ДВСУ повідомив його про неможливість виконання рішення Бабушкінського районного суду м.

Дніпропетровська від 20 березня 2013 року у справі № 200/7261/13, оскільки до заяви про виконання рішення не додано виконавчий лист. Зазначає, що гроші йому не виплачено, що призвело до порушення його прав.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд зобов'язати керівника Державної казначейської служби України негайно виконати рішення суду від 20 березня 2013 року у справі № 200/7261/13 у повному обсязі.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2018 року провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Державної казначейської служби України закрито.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що справа повинна бути розглянута в порядку адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, згідно з якою кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Суд першої інстанції виходив з того, що Держказначейство не є ані органом примусового виконання судових рішень, ані учасником, зокрема, стороною виконавчого провадження і відповідно не здійснює заходів з примусового виконання рішень в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", а є встановленою Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" особою здійснювати гарантоване державою забезпечення виконання рішень суду способом безспірного списання коштів з рахунку боржника (державного органу, державного підприємства або підприємства, примусова реалізація майна якого забороняється) у визначених Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" випадках та з урахуванням установлених ним особливостей за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до положень пункту 15 Порядку виконання рішень дії органів Держказначейства з виконання виконавчих документів можуть бути оскаржені до Держказначейства або суду. Проте ні в цьому Порядку, ані в Законі України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не зазначено, до якого суду оскаржуються рішення, дії або бездіяльність органів Держказначейства.

Разом з тим, Закон України "Про виконавче провадження" установлює правило, згідно з яким рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (Закон України "Про виконавче провадження"). Водночас можливість та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів Держказначейства Закон України "Про виконавче провадження" не визначено.

Крім того, Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", який визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус, також не визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів Держказначейства.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, посилаючись на те, що справа не підлягає розгляду у поряду цивільного судочинства. При цьому суд послався на відповідні правові позиції Верховного Суду.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Ухвалу Бабушкінського районного суду м.

Дніпропетровська від 20 грудня 2018 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши також, що законом не передбачено можливості оскаржити бездіяльність Державної казначейської служби України до місцевого суду, який видав виконавчий документ, в порядку Цивільного процесуального кодексу України, а тому вважав правильними висновки суду першої інстанції про те, що даний спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, та вважав обґрунтованим закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й задовольнити вимоги скарги.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 18 червня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 200/7261/13 із Бабушкінського районного суду м.

Дніпропетровська.

У липні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 серпня 2019 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що правовідносини цього провадження на час вирішення справи судом першої інстанції були врегульовані трьома остаточними рішеннями ЄСПЛ, а на час ухвалення постанови суду апеляційної інстанції - постановою Верховного Суду від 01 квітня 2019 року.

Вважав, що судами порушені правила предметної юрисдикції, оскільки справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки касаційна скарга містить доводи про порушення судом правил предметної та суб'єктної юрисдикції.

Керуючись частиною 6 статті 403, частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу № 200/7261/13за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Державної казначейської служби України передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович