Ухвала

Іменем України

08 квітня 2019 року

місто Київ

справа № 755/3157/17

провадження № 61-6383ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину (реституції), за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в подальшому уточненим, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (діла - ТОВ "Порше Лізинг Україна"), в якому просив застосувати реституцію та привести сторони у попередній стан, що існував до підписання договору, стягнувши з відповідача 302 678,32 грн.

У липні 2017 року ТОВ "Порше Лізинг Україна" звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення грошових коштів у розмірі 307 514,67 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 19 листопада 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Порше Лізинг Україна" грошові кошти у розмірі 127 174,59 грн. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. У задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "Порше Лізинг Україна" до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення коштів відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ТОВ "Порше Лізинг Україна".

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

ОСОБА_1 25 березня 2019 року із застосуванням засобів поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" передбачено, що у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2019 року

(на час подання касаційної скарги) - 1 921,00 грн.

Ціна первісного позову щодо застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та стягнення коштів становить 302 678,32 грн, ціна зустрічного позову складає 307 514,67 грн, яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00 грн х 500 = 960
500,00 грн).

Крім того, судом враховано, що ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції про стягнення з ТОВ "Порше Лізинг Україна" на користь ОСОБА_1 127 174,59 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 274 ЦПК України ця справа за зазначеним спором не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

У касаційній скарзі не містяться посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, та з'ясовано, що зазначені обставини відсутні.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справі: "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).

З урахуванням наведеного, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Верховний Суд наголошує на тому, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність підстав чи відсутність таких підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину (реституції), за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення коштів за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний